І все ж тема парфумів втратила для мене актуальність, #неначасі.

Аромати все ще приваблюють, але створювати і споживати контент хочеться геть не про них. Та і для таких грошових витрат поважніші є речі, зараз особливо.

Усім дякую, канал припиняє свою діяльність❌

Старі дописи не видаляю — раптом комусь у пригоді стануть. Сама від усіх парфканалів відписуюся, тож і на ваші відписки не ображуся ?

Інста — @porodotvorna, раптом хто захоче лишатися на зв'язку.

Всім доброго здоров'я, сил, натхнення і холодного розуму?

Fig Tea — прозорий, сонячний, "юний", але шляхетний та непростий. Він пахне абрикосами, свіжим сіном, джерельною водою, у яку щойно поставили букет лугових квітів. У нього кінематографічний вайб: ранок, великий красивий будинок, вітер тріпоче мереживні фіранки, квітуча гілка зазирає до кімнати, на столі сяє кришталева ваза з абрикосами, сміється сонцю дівчинка-підліток у білій сукні.

Пів року я не купувала флаконів, та і загалом канал занедбала. Але днями з'явилося трошки новенького й цікавого, тому хочеться розповісти. Подивимося, як піде цього разу)

Попідтиння, клони і дилетантство

Відпрацювання боргів має стати ще однією традиційною рубрикою на каналі. Тижні зо два тому поїхав від мене другий український теревенібокс, і ось нарешті я про нього пишу. Щоправда, небагато і якось аж самій ніяково.

А ніяково тому що сподобалося, м'яко кажучи, небагато ?Але почну з позитиву.

Непарфуми "Попідтином" на те й непарфуми, що розчарувати нічим не змогли — бо я нічого й не чекала, просто було цікаво. Більше половини ароматів пахнуть мені якоюсь взуттєвою майстернею, але пломбірно-пряне "Степове молоко" і помадно-сухофруктна "Червона жижа" таки залишили відбиток у серденьку.

Datura. Усі аромати, як на мене, гарно скроєні, але щось притомне сказати можу лише про Bitter V — потужний гострий ветивер з колючим цитрусом. Композиція гірка, пронизлива та прямолінійна, але дуже красива. До речі, ветивер мені зазвичай не заходить, але тут ?

Про SKLVA вже писала сто разів — просто ще раз констатую, що Аня геніальна.

А от далі все сумніше. Грішу на те, що просто ніс втрачає хватку.

З Karen Doue познайомитися я хотіла дуже давно, але не сподобалося нічого. Аромати на мій ніс грубо сколочені й нецікаві — можливо, їх просто треба нормально розношувати.

Те ж саме — з Грабчуком. До цього я була знайома лише з Red Queen і до певного моменту навіть подобалося. Але, спробувавши кілька інших ароматів, намацала кругом однакову базу, на яку прикручені по-різному розбалансовані конструкції. Може, тут теж потрібне більш вдумливе знайомство. А може, я надто упереджено ставлюся до самого парфумера після всяких ютубних срачів.

У Вікторії Бредіхіної композиції прості й деякі навіть приємні, але мій дилетантський ніс чує дешеві бази з відгоном побутової хімії.

BeCraft і Mova Tila — клони як клони, впізнаються. До самого явища можна по-різному ставитися, але якщо вже хочеш бакару по дешману, дійсно краще взяти клона від українського виробника з усіма документами, ніж турецьку паль.

Такий от не надто радісний вийшов огляд — на об'єктивність чи художню цінність він не претендує, але чесний. #нюхайукраїнське у будь-якому разі — смаки смаками, а досліджувати ольфакторну культуру таки варто. Дякую парфспільноті Теревені за цю можливість ?

¹
осінь
носить
парфум

²
пахне
сирим
грибом

³
гриб цей
древній
як світ

⁴
він ще
бачив
богів

? Олена Бодасюк