«Вкрадений час»
Грудень 2024

50 х 40 полотно на підрамнику

Ціна: 4500₴

Моя перша україномовна рецензія була опублікована 22 липня минулого року й досі залишається однією з моїх улюблених, адже композиція, про яку я писав, вразила мене настільки, що я засумнівався взагалі в тому, “Що таке музика?”. Я дуже вдячний людям, які тоді познайомили мене з цією роботою, і з кожним разом я дедалі глибше досліджував її.

АЛЕ в моїх збережених на Спотіфі вже два роки лежала одна цікава робота цих морських хлопців. Одного разу я послухав її, але чи то відсутність потрібного настрою, чи то брак потрібного натхнення завжди нашіптували: “Бля, чувак, почекай, ще прийде момент, коли ти зможеш це відчути”. І ось він настав, друзі. Я хочу сказати своє слово та описати вам свої емоції щодо цієї роботи, бо мені здається, що кращого я, можливо, вже не почую.

Можливо, це буде моя найбільша рецензія, а можливо, остання на якийсь час, адже я планую вилити в неї все, що змусило мене полюбити музику.
Перед цим я знову візьмусь за фотографії та опис художників, але в цьому випадку це не просто художник, а артист та людина яка дала мені дуже багато, всі ви прекрасно знаєте хто це.Тож дай Боже мені сил і слів.

Всім здоровʼя та натхнення.
бкг2024

Стенлі Кубрик — один із найрізноплановіших режисерів усіх часів.До чого б не торкалася його рука, усе мало абсолютно свій, характерний йому — незвичайний шарм.

І Barry Lyndon не став винятком. Він входив до когорти тих фільмів, які я хотів подивитися вже дуже давно, але ніяк не міг знайти настрою та три години, щоб зануритися в таку складну історію.

Що можу сказати? Коли в одній картині об’єднуються три стовпи кіно — Музика, Стиль та Історія, це для мене безперечний шедевр.

З першими двома аспектами Ліндон справляється навіть не на 100% і не на 200%. Ця епоха Просвітництва, дуелей і правління Георга у Великій Британії, ці невпинні струмки й тернисті зелені дороги, грабіжники, фермери, непомітні, мов кам’яні коробочки будинки, філігранні костюми.Не можу не відзначити роботу зі світлом: зйомка здійснювалася за природного освітлення — сонця та свічок, що зробило кадри “Кубриківського ока” ще прекраснішими та величавими, їх тут більше, ніж в усіх інших його фільмах разом. Усе це створює притягальний антураж старовинної Англії.

Музика також заслуговує на свої почесні оди.Вона супроводжує майже кожну дію, затихаючи тільки під час діалогів, і жодним чином не псує враження, а лише підсилює його та викликає абсолютний захват від побаченого, звучавши то голосно, то тихо, то приймаючи теплу, грайливу інтонацію, то переходячи в біль і розпач.

Проте з приводу історії скажу чесно: я частково згоден із багатьма рецензіями, які говорять, що хронометраж тут справді ворог Кубрика.Я дивився фільм з однією перервою, і, скажу чесно, після перших півтори години мій захват не мав меж.Це було динамічно, гучно, батально — схоже на гуркіт маршу барабанів.Проте наступні півтори години не були настільки інтригуючими та цікавими і ,на жаль, не змогли втримати заданий темп.

Чи дуже це мене розчарувало? Скоріше ні, ніж так.Це, безумовно, ще один плюс до скарбнички цікавих фільмів та до фільмографії одного з моїх найулюбленіших режисерів.Я отримав те, чого прагнув, із задоволенням розділивши цю історію авантюрного та втраченого солдата — Редмонда Баррі.

Дякую за увагу.

бкг2024.репост плс

кут фіксації

а4, туш, маркер

Кричати – мало, запаліть вогонь,
Як запалав Макух, осяявши Хрещатик.
Жевріть в поту, як Каменяр-Франко.
Стріляйте! Бийте! Мріть і оживайте!
Збагніть і дійте, мало просто буть!
У вашім серці кров чи мильний розчин?
Вершіть і знов розпочинайте путь!
Кричіть удень – боріться серед ночі!

гранатовий сік, а4