Вступ. Античність VS Сучасність: про міфи та плагіат. Ксенія Зборовська

На вступній лекції поговоримо про наступне:
Як почалася і закінчилася античність в філософії?
Що спонукало греків зайнятися філософією?
Чи впливала на це політика?
Що кажуть про філософію міфи стародавніх?
Чому досократики жили не тільки за часів «до Сократа»?
Який філософський текст є найдавнішим? Які з ним проблеми для читача?
Також спробуємо з'ясувати, де і коли народилася філософія в Європі.

Лекторка:
Ксенія Зборовська — кандидатка філософських наук, історикиня філософії, медієвістка.

Отримати запис курсу можна за цим посиланням

Посилання на відео

Печера Платона

У Харкові влучання по друкарні "Вівату", є загиблі, триває пожежа 💔
Співчуття близьким загиблих і вічна ненависть до ворогів!

UPD Як допомогти:
Компанія «Фактор» відкрила збір. Усі кошти буде спрямовано на підтримку постраждалих та на відновлення поліграфічного життя. Реквізити за посиланням: https://vivat.com.ua/blog/udar-po-drukarni-faktor-druk-yak-dopomohty/

На днях я вирішив перечитати «Книгу про причини». Це стало чудовою нагодою відволіктися від буденних справ та зануритися у захопливий світ метафізики, яка завжди вражає своєю глибиною та впливає на наше розуміння світу і нашого місця у ньому.

Історія цього трактату починається десь у 8-9 столітті в арабомовному світі з наголосом на те, що це один з останніх текстів Арістотеля. Його рекомендували читати відразу після Метафізики, щоб краще зрозуміти думку Стагірита. Після сплеску перекладів у 12-13 столітті цей текст потрапляє у Європу, де отримує велику популярність впродовж 13-го століття, після чого зацікавленість ним згасає.

Як наголошує автор вступної статті та науковий редактор, — Андрій Баумейстер, з посиланням на різні наукові джерела, «Книга про причини» є більшою мірою компіляцією текстів неоплатоніків з деякими вкрапленнями невідомого автора. 

Одним із головних висновків з передмови до цієї книжки є складність визначення автора тексту та розуміння як він вплинув на своїх читачів впроводж епох. Враховуючи те, що цей трактат довгий час вважався роботою Арістотеля, мені стає моторошно від тієї думки, що до нас можуть дійти коментарі теологів, які трактували тексти Стагірита через цей «останній трактат».

Звісно є питання до вступної статті та самого перекладу:

До вступної статті:
Баумейстер, будучи знавцем латини, часто цитує латиномовних авторів, але не завжди надає переклад цих цитат, що робить читання менш доступним для тих, хто не володіє латиною. Було б доречно обрати одну стратегію (перекладати чи не перекладати) та дотрмитуватися цього до кінця статті: або перекладати всі цитати, або залишати їх латиною.

До самого перекладу:
Кілька разів зустрічається два дуже специфічних терміни (як для трактату 9-го століття) — суб’єкт та об’єкт. Для тих хто не знає, то до появи цих термінів ще десь півтисячі років. Баумейстер у своїй вступній статті теж використовує ці терміни, але не пояснює підстави їх використання (110 пункт). Звісно, можна сказати, що «той, хто пізнає» та «те, що пізнається» спокійно замінюється відповідно термінами суб’єкт та об’єкт, але це додає дуже специфічний контекст, який у цьому тексті (як на мене) не потрібний. 

Окрім цього, один термін в оригіналі має у перекладі відображатись через один сталий термін (або словосполуку). Терміни суб’єкт та об’єкт зустрічаються в іншій частині трактату, а саме у 126 пункті, але судячи з оригіналу тексту, використовуються інші терміни для позначення вже іншого якогось елементу пізнання.

Оскільки ці терміни зустрічаються у вступній статті, то можна зробити припущення, що науковий редактор підтримує такий переклад. Я не зустрів ані у цій книжці, ані в інших публікаціях обґрунтування використання такого способу перекладу. Якщо у вас є стаття, де ця тема підійматися, будь ласка, залиште її у коментарях.

Чому для мене це важливо?
Оскільки немає якогось обґрунтування використання саме цих термінів для перекладу, то чому б нам тоді не використати додаткові розрізнення у вигляді, наприклад, онтології та метафізики? Вони теж дуже сильно пасували б до цього тексту. Іншими словами, де ми повинні зупинитися, щоб не використовувати запозичені терміни з інших епох?

Цей трактат можна рекомендувати для прочитання у малих групах з відповідним фахівцем. 

Які ваші думки про «Книгу причин»?

(Ч2) Бути одиничним: французька інтелектуальна традиція: Руссо, Пруст та Сартр. Дахній. Мироненко

Мова йтиме про страновлення ідеї окремішньої, одиничної людини, як вона зародилася починаючи з доби Відродження. Спочатку ми заглибимось в антропологічну проблематику в плані появи ідеї одиничного, унікального індивіда. П'ять мислителів різних століть - п'ять перспектив погляду на ту саму проблематику.

У другій частині ми обговорювали ідеі Жан-Жака Руссо, Марселя Пруста та Жан-Поля Сартра.

Співрозмовники:
Андрій Дахній — доктор філософських наук, історик філософії, перекладач, завідувач кафедри історії філософії Львівського національного університету імені Івана Франка.
Руслан Мироненко - засновник Печери Платона

Посилання на відео

Підписуйтесь, ставте лайки та пишіть коментарі! Далі буде!

Печера Платона

Вступ до утилітаризму. Частна перша. Руслан Мироненко

У першій частині вступу до утилітаризму я акцентував на таких питаннях:
- переваги утилітаризму на фоні більшості теорій
- приклад з категоричним імперативом Канта та розв'язання питання щодо брехні вбивці
- прикриття естетичних вподобань етичними нормами

Підписуйтесь та ставте лайки! Далі буде!

Посилання на відео

Печера Платона

Дискусійний клуб. Яке призначення України? За творами Юрія Шевельова

Зустріч відбудеться 23 березня о 14:00 наживо!
ФОРМАТ: офлайн у просторі «Печери Платона» та онлайн (Zoom).

Будемо обговорювати призначення Украіни за есеями Юрія Шевельова «Триптих про призначення України» (Бажано прочитати «Москва, Маросєйка» та за можливості «Над озером. Баварія»)
Серед іншого розглянемо такі питання:
— Найбільші вороги України;
— Модерна чи архаїчна Украіна нам потрібна;
— Подолання провінційності;
та інше.

Якщо ви хочете долучитись до обговорення, то купіть чи викачайте «Триптих про призначення України».

Також радимо ознайомитись з постатью Шевельова за цією лекцією:
https://youtu.be/jffmjIXjvPg
https://youtu.be/38fCkpK_6u4

Оскільки ми збираємось малою групою, гарантувати собі місце можливо лише при онлайн-реєстрації

Модератори:
Руслан Мироненко — засновник Печери Платона
Ксенія Зборовська — співзасновниця Печери Платона

Мова проведення зустрічі – українська.

#ПечерніПодії

Печера Платона

Дискусійний клуб. Обговорення книжки «Феномен секуляризації: наближення до трансцендентого». Перша зустріч

Зустріч відбудеться 27 січня о 14:00!
ФОРМАТ: офлайн у просторі «Печери Платона» та онлайн (Zoom).

На першій зустрічі будемо обговорювати другий розділ (Проблема дефініювання секуляризації: плюралізм філософських інтерпретацій змісту поняття).

У монографії розглядається доля релігії у сучасному суспільстві.

Покликаючись на найновіші дослідження у новітній філософії, авторка пропонує синтетичний погляд на секуляризацію і доводить, що саме християнство створило умови для повноцінного розгортання цього феномену у специфічному середовищі європейської культури. Секуляризація простежується як тривала світоглядна трансформація, що розпочинається ще в Осьовому часі (VIII – II ст. до н. е.) і найповніше здійснюється у філософії Модерну (з XVII ст.). На певному етапі секуляризація хоч і заперечує трансцендентне (Бога), але, врешті, знову наближає людину до нього.

Модератори:
Руслан Мироненко — засновник Печери Платона
Ксенія Зборовська — співзасновниця Печери Платона

Оскільки ми збираємось малою групою, гарантувати собі місце можливо лише за попередньої реєстрації

Придбати книжку можна за цим посиланням

Мова зустрічі — українська.

#ПечерніПодії

Печера Платона

Санскрит. Основи традиційної граматики

Курс відбуватиметься по неділях з 3 березня 2024 року о 14:00!
Місце проведення: Offline у просторі «Печера Платона» та Online у Zoom.
Формат: один раз на тиждень по 1,5 години.
Запис зустрічей: так, для учасників.
Мова курсу - українська.

Санскрит – одна з найдавніших мов світу, завдяки якій був створений і збережений корпус текстів із тисячолітньою історією. Знання структури цієї мови є ключовим аспектом для вивчення мов індоєвропейської сім'ї.

Про викладача:
Андрій Скібіцький – дипломований випускник програми з традиційної граматики санскриту (Тірупаті, Індія), магістр богослов'я (Левен, Бельгія), магістр клінічної психології (КІСПП, Україна), перекладач, релігієзнавець.

Більш детально про курс за цим посиланням

Подія у фб

Печера Платона

Кіноклуб. Людиновимірність часу у двох культових стрічках "День бабака" та "Грані майбутнього"

Зустріч відбудеться 20 січня о 14:00 наживо!
ФОРМАТ: офлайн у просторі «Печери Платона» та онлайн (Zoom).

Перегляд фільмів не планується. Будь ласка, перегляньте фільми самостійно перед зустріччю.

Розглянемо такі питання:
- циклічність часу та його людиновимірність;
- ілюзорність та реальність свободи вибору;
- причинно-наслідкові зв'язки та детермінованість людського життя;
- шлях героя та автентичність буття людини;
- етика в контексті вічності.

Модератори:
Ксенія Зборовська — співзасновниця Печери Платона
Руслан Мироненко — засновник Печери Платона

Оскільки ми збираємось малою групою, гарантувати собі місце можливо лише за попередньої реєстрації

Мова зустрічі — українська.

#ПечерніПодії

Печера Платона

Повстання проти секулярного світу: з чого почався та куди йде контрсекуляризм

Тема стає справді актуальною для дослідження, коли замість дослідницької проблеми перетворюється на проблему в загальному розумінні цього слова. Наш гість Руслан Халіков вважає, що саме такого статусу набула в сучасному публічному просторі релігія. При цьому він виокремлює специфічний прояв релігійності, а саме контрсекулярність. Цей напрям виникає разом із модерним секуляризмом як протистояння останньому, і протягом затвердження секулярного порядку набирає також все більш відчутних рис. Як відрізняється контрсекулярність від звичної нам релігійної ідентичності? Чи може контрсекулярний рух стати небезпечним для суспільства? Як відрізнити контрсекулярну ідеологію від материнської релігійної традиції? Про це ми поговоримо під час презентації книги "Повстання проти секулярного світу"!

Книжку можна придбати тут

Також нагадуємо, що завтра буде обговрення книжки. Більш детально за цим посиланням

Учасники:
Руслан Халіков — релігієзнавець, кандидат філософських наук, видавець
Руслан Мироненко — засновник Печери Платона

Посилання на відео

#ПечерніВідео

Печера Платона