Багато разів чули про цей розвод і ледь не попалися. Особливо це популярно під Барселоною і власне, там ми це й побачили.

Їдеш собі по трасі. Ідеально, якщо ти — навантажений, з причепом, верхнім багажником, та ще й з іноземними номерами. Ми тут зібрали повний «Бінго» 😅

Тебе обганяє машина, звідки висовується крайнє стурбований чоловік і всім своїм видом показує, що у тебе щось дуже не так. Розмахує аварійною жилеткою, щось розповідає через вікно, жестикулює і всіляко вказує на те, що тобі треба терміново ставати на узбіччя.

Вже на малому ходу я тупо висунулася з вікна, побачила, що і з причепом, і з багажником все добре, і сказала: "Федь, це розвод, давай по газам". Якось об'їхали (а це траса, насичений рух під самою Барселоною) і, трохи з ОСЬ ТАКИМИ очима, поїхали далі.

Скажу чесно, мене трохи перетрусило. Спати точно перехотіла.

Ми про цей розвод чули багато разів. І самі всіх попереджали, щоби не думали зупинятися, аж хоч там буде що завгодно, від інопланетян до юрби хлопаків в масках малих діточок 😆

Але після цілого дня в дорозі (а насправді — 2+ місяців зборів, переїздів і чого тільки не), вкрай втомлені, одразу просто не зрозуміли, що це — "воно".

Машина, доречі, у чувака була — одна з останніх BMW. Мабуть, вигідний "бізнес".
Жаль, що не подумала зафільмувати.

Взагалі враження про Вʼєтнам поки що можу сформулювати приблизно так:

- Хой Ан - чудове невеличке містечко-«санаторій». Зелено, тихо, мило. Багато масажів і пейзажів.
- Ханой - всіма силами обходити стороною, а якщо вже доводиться там побувати, то «туди й назад». Якось сформулюю окремо, що саме мені там не подобається, але якщо коротко, то приблизно все ?
- Північ країни (гори, бухти) - судячи з відгуків і фоточок інших мандрівників, треба дослідити обовʼязково. Лишили це на наступні рази.

А поки що ми чудовим чином застрягли в Таїланді на острові Панган ? Хто б раніше сказав мені, що на такому маленькому острівці мені буде добре і не нудно! ??️☀️

Раніше ми думали, що бізнес-лаунжі - це щось дуже по-багатому. Аж поки нам не пояснили, як воно працює. І тепер ми не можемо уявити, навіщо сидіти в переповнених, дорогих і притому несмачних аеропортових кафе, коли можна комфортно (і смачно) очікувати рейса в лаунжі.

Просто щоби розуміти, в лаунжі в Да Нангу (Вʼєтнам) є масажні крісла. В Дон Муангу (Таїланд, Бангкок) - суші. Всюди - розетки, їжа, напої. Зручні крісла.

Якщо літаєш хоч кілька разів на рік, то та картка Монобанку, яка дає безкоштовний доступ в лаунжі, окупається аж зі свистом.