Знайшов свічку в селі.
Вікно забите, бо інакше не можна.
Борімося.
Пам'ятаємо.
Не пробачимо.
🕯

Було б за шо скаржитися на мене, уйобки.

Чернетка. Записи.

Якби кожен, хто тільки пиздить,
Долучився до лав і до спротиву,
Було б легше на цій війні
Не подохнути остаточно,

Не повіситись, не втекти
Та не зрадити свого ближнього.
Вже забили, забули. Тут всі
Ще чекають свідомого вибору

Доєднатися, стати частиною
Клятої лінії,
Що на мапах виділена
Як те, де лише руїнами

Залишається все. Позиції,
Невідомі нікому цивільному,
Будуть рідними.
Попри сум та відчай,

Ми свідомо діємо.
Ми шось робимо, шось корисне.
Ми - історія. Вдячності - мінімум.
Дуже "дякую". Буде гірше.

22 вересня 2024 року
Рядовий Фікс

Я тебе вилижу повністю,
Вип'ю увесь твій сік.
Бо ти найсмачніша з усіх,
Найкраща з усіх боків.

Ти - мій сніданок у ліжко,
Ти - мій обід.
Ти - моє джерело натхнення.
Ти. Весь. Мій. Світ.

Ти снаряд, що летить
І одразу в ціль.
Ти - хаймарс
Серед інших стволів

Артилерії. Ти - мій скид
Дофаміну у кров прямим
Попаданням у тіло,
В тіло, яке болить.

Твій приціл налаштований
На ураження в голові
Всіх живих клітин.
Ти - мій нікотин.

Ти. Ти. Ти.
Існуєш не тільки в собі.
Існую лише завдяки.
Ти - мій дім.

Моє місце завжди не там,
Де ти йдеш на таран,
Напролом. Ти - танк.
Ти заряджений "Град".

Ти - відвойований пай.
Я - випалений бур'ян.
Я схиблений на полях,
Ти - мій виплаканий гештальт.

Ти і поруч, але не тут.
Я - живий, але поки не труп.
Ми ще будемо, попри "друг".
Люблю.

23 серпня 2024 року

І по твоїх ребрах
Гуляти руками,
Поки вони ще є,
Приємно.

В історичному центрі міста
Серед істеричного сміху,
Пам'ятників та табличок
Із тими, хто вже не зможе.

Тому бути поруч
Важливо сьогодні,
Важливо завжди
І точно

В моменті посмішки
Відчувати творчість
Та кожен дотик
Твоєї плоті.

7 серпня 2024 року

Трохи заплутався із цифрами та скріншотами, виправляю.

Коли буде гірше,
Будуть нові вірші.
Коли їде криша
Від самого себе.

Та вже ніц не треба,
Тільки бути тута
(насправді, менше
за все саме тут і зараз).

Бути типу абстрактно.
Ну, не просто собі існувати,
А чимось таким займатися,
Де буде класно і щастя

Проллється на кожну дію.
"Проїбав - убило" -
Поки це працює,
Буде шось надалі.

Всі живуть в посадках,
Лиш еліта вдома.
Але знову ж, поки
Не накаже дядя,

В сенсі - до виконання.
Збирати шмотки,
Допивати пляшку,
Розбивати табір

Та комусь їбало.
Дайте ще догану,
Заберіть цю суму,
Мені тут не раді,

Я хотів би поруч
На сцені клятій,
Конченій, у підвалі
Шукати у залі

Глядацькому ту,
Кому можна вдути.
Безкоштовно, звісно,
УБД не дійсне

Серед гарних пані.
Потім дякувати
Просто так
Кожному ветерану.

28 червня 2024 року

Залишаю текст із твітора тут. ??

І нагадую про частину збору на авто для 503 окремого батальйону морської піхоти тут. ??