Сьогодні я до вас із цікавим фактом:)

Це — Фред Бор, американський інженер-хімік, який 1966-го року розробив та запатентував відоме циліндричне пакування для чипсів Pringles.

І він все життя настільки пишався своїм винаходом, що у заповіті попросив близьких після смерті спочатку піддати його тіло кремації, а потім … поховати попіл у коробці з-під тих самих чипсів! Бор помер 4 травня 2008 року у віці 89 років — і рідні винахідника достеменно виконали його прохання.

P.S. До речі, цей дядя також придумав так зване ліофілізоване морозиво — тобто таке, яке повністю позбавили рідини при дуже низьких температурах. Внаслідок цього морозиво перестає танути, але при цьому зберігає свій смак та структуру. Подейкують, що саме такі десерти видають американським космонавтам під час експедицій:)

#кнжн_цікавинки

? Дивиться, яку класну штуку знайшла!

https://746books.com/the-countdown/

Цей сайт створила жінка на імʼя Кеті, яка просто обожнює купляти нові книжки (нам всім це знайомо, чи не так?:)) Проте одного разу Кеті вирішила порахувати усі свої непрочитані твори та виявила, що їх у неї аж 746! Тож жінка пообіцяла собі не купляти нічого нового, поки не прочитає їх УСІ та не залишить відгуки на своєму сайті.

Перша рецензія зʼявилася там 17 грудня 2013 року — і на сьогодні Кеті вдалося прочитати вже 459 книжок (я щиро захоплююся її витримкою!)

Особливо сильно Кеті захоплюється ірландською літературою, тож мені було дуже цікаво піддивитися щось для свого власного списку бажанок. До речі, новий відгук вийшов на сайті буквально вчора:)

Я точно стежитиму за цим проєктом й надалі, бо це дуже мотивує мене розібрати власні завали непрочитаного:))

746Books

The Countdown: 746 – 700

700. The Corn Maiden and Other Nightmares by Joyce Carol Oates 701. The Haunting of Hill House by Shirley Jackson 702. The House of Mirth by Edith Wharton 703. The Sense of An Ending by Julian Barn…

#кнжн_прочитане “Espedair Street”, Іен Бенкс Пост на емоціях:) Зазвичай я дуже довго виношую відгуки, можу кілька місяців обмірковувати протчитане, гуглити цікавинки та порівнювати текст з іншими творами (а потім забуваю, про що взагалі йшлося у книзі…

#кнжн_прочитане

“Espedair Street”, Іен Бенкс

Пост на емоціях:)

Зазвичай я дуже довго виношую відгуки, можу кілька місяців обмірковувати протчитане, гуглити цікавинки та порівнювати текст з іншими творами (~~а потім забуваю, про що взагалі йшлося у книзі, але це ми опустимо~~…:)

Та сьогодні захотілося написати відгук одразу. Бо я просто не розумію, чому раніше так мало чула про цю книжку. Вона НЕЙМОВІРНА.

“Espedair Street” — історія про рок-зірку Деніела Уєіра, який у свої 30 вже заробив більше, ніж зможе будь-коли витратити, остаточно зневірився та планує покінчити життя самогубством (цікавий факт: англійською фамілія та перша літера імені героя пишеться як Weir D., що формує слово “weird”, тобто “дивакуватий”. Це неодноразово буде обігруватися в романі, і я просто в захваті від таких каламбурів).

Та поки Деніел думає, чи слід йому розпрощатися з життям, він розповідає нам, як взагалі став знаменитим, ким були інші учасники його гурту та чому він раптом опинився в епіцентрі відчаю. Його оповідь доволі плутана, і це … просто чудово. В якийсь момент усі події починають нашаровуватися, і за ними ми бачимо іншу, набагато більш складну та цікаву картину.

Наркотики, рок-н-рол та секс межують у цьому творі з якоюсь щемливою, дуже теплою ніжністю, і до того ж — просто в ідеальній пропорції. Іен Бенкс неймовірно майстерно поєднує сцени, від яких стає майже огидно, з епізодами, від яких спокійно й легко. І з перших же сторінок розумієш, що автор не просто описує, він РОЗУМІЄ про що пише. Розуміє настрій головного героя, розуміє людей в цілому, розуміє життя.

І я б могла сказати, що сюжет у цьому творі трохи просідає, але не скажу — у другій половині книги, коли читачу здається, що він вже все зрозумів, автор дуже дохідливо демонструє, що робити поспішні висновки — не найкраща ідея:)

Для мене “Espedair Street” стала однією з найулюбленіших книжок (уявляєте, який скарб?:)), та я дійсно не розумію, чому цей роман не став таким культовим як, приміром, «Ловець у житі» чи «В дорозі» (бо є щось схоже у цих всіх книжках).

Українською цей твір поки не переклали (а дарма), проте тут можна купити «Осину фабрику» Іена Бенкса (я ще не читала, але тепер точно буду)

Всі ми любимо побурчати, коли затримується наш довгоочікуваний примірник книги, проте варто не забувати, що більшість друкарень розташовані у Харкові. За цим примірником, що затримався, стоїть біль, горе, втрата та смерть.

російська ракета влучила у друкарню «Гуров і К», там друкувалися видавництва «Час майстрів», «Крокус», «Школа» та інші.

Щирі співчуття рідним та близьким загиблих

https://t.me/suspilne_kharkiv/37006

Telegram

Суспільне Харків

Станом на 21:00 рятувальники продовжують гасити пожежу у промисловій зоні, куди вдень влучила ракета РФ. Відкритого вогню у виробничій чотириповерховій будівлі вже немає. Рятувальники продовжують проливати водою приміщення, де все ще зберігається висока температура…

Нагадаю, ілюстрації в українському виданні приблизно такі. Авторка — Анастасія Стефурак.

Фото взяла тут, бо мій примірник залишився вдома.

Дивіться, в Амстердамі «Під скляним ковпаком» Сильвії Плат продають одразу у трьох різних виданнях.

Два з них взагалі без ілюстрацій, у третьому — доволі хаотичні замальовки простим олівцем (друге фото). І, як на мене, вони більше передають атмосферу роману (та творчості Сльвії Плат в цілому), ніж картинки в українському виданні. Хоча окремо від тексту мені наші ілюстрації подобаються більше:) А вам як?

#кнжн_ін

Вчора була на розпродажі у нідерландській книгарні.
З літератури нічого не купила, бо (хто б міг подумати?) майже усі книжки були нідерландською.

Проте, щоб не йти з пустими руками, придбала собі такий «професійний» блокнот:))