Я мав би мовчати, знаю,
Твій образ тримати в думках,
Мовчати про те що кохаю,
І рими ховати в зірках.
Я мав би мовчати для тебе,
Та кожен мій подих і рух,
Благає про тебе у неба,
Щоб серця вогонь твій не вщух.
Щоб біси яскраві у очах
Твоїх не втомилися грати,
Щоб зорі світили по ночах
Для тебе.
Для тебе світити й блищати.
Я мав не писати про тебе,
Не складати віршів і поем,
Та знаю що спогад про тебе,
Не змити й кислотним дощем.
Для когось ти просто людина,
Для когось ромашковий цвіт,
Для мене ти завжди - дитина,
Для мене ти завжди - весь світ.

А знаєш, ти маєш серце!
Я знаю, воно живе.
І хоч зранене в герці,
Воно на весь всесвіт одне!
А знаєш, ти маєш душу!
Я знаю, вона жива!
Хто спокій її порушив,
Збере у свій час жнива.
А знаєш, ти маєш очі!
На світі з мільярдів очей
Твої особливі, охочі,
До спраглого щастя ночей.
А знаєш, ти маєш дитину!
Дитину, якою ти є!
Особливу крихку людину,
Не закопуй у собі своє!
А знаєш, ти маєш вогник!
Я знаю його тепло!
Я палкий його послідовник,
Палай! Я підкину стебло!

Уникати тебе і любити,
Напролом у атаку іти,
Кохати, мріяти, жити,
Чи у засвіт до цілі піти.
Уникати тебе і кохати,
Зупиняти постійно себе,
За життя тільки встигнуть сказати,
Що кохаю безмежно тебе.
Уникати твій погляд і зустріч,
Зупиняти себе від мрій,
Та ти маєш завжди памʼятати,
Що назавжди буду я твій.
Тихий космос з сумними очами,
Для красуні - планети Любов,
Залишає звʼязок між нами,
Повертає до тебе знов…

І обличчя ховати не треба,
Я ж на серце дивлюся твоє,
Там палає загравою небо,
Там щасливе серце моє.
І винити себе теж не варто,
Моя мрія збулася в тобі,
Я на мить потрапив у казку,
Я тебе вкарбував у собі.
Я кохання пізнав з тобою,
Я так сильно іще не любив,
Моє серце загрубле війною
Теплий погляд твій розбудив.
Голос ніжний з терпкими квітами,
Смак суниці на теплих вустах,
Ніжне серце сповнене ріками
- Моя мрія в одвічних листах.
Карі очі сповнені бісиків,
Навіть кожен демон в тобі,
Я кохаю попри всі ризики,
Я кохаю! кохаю все у тобі!

«Краще померти тоді, коли хочеться жити, ніж дожити до того, коли захочеться померти»

Еріх Марія Ремарк

Мандруй✔️
Стріляй✔️
Кохай ✔️

Я ніколи не забуду твій погляд,
Карих очей ніжний оксамит
Твоя врода душі мій світогляд,
Мого серця вічний магніт.
Серед тисяч людських океанів,
Лиш до твого серця прийду,
Я в інших красу не шукаю,
Таку як ти я вже більш не знайду.
Я кохатиму вічно ці очі,
Голос ніжний і ніжні вуста,
Я кохатиму вічність охоче,
Моя доля занадто проста.
Моя сила - в одному коханні,
І в любові один раз на життя,
Я розплинусь в цьому зізнанні,
Без любові піду в небуття.

Тихої ночі всім хто кохає

І бог самотності один,
І я самотності творіння
Будую серце з домовин,
Рубаю мрій міцне коріння.

Paskuda Group

І знову байдужа зустріч,
І знову дотик до шкіри
Лоскоче й водночас мучить,
Втрачає реальність міру.
І знову твоя присутність,
І знову болюча втрата,
І знову присутня байдужість,
І знову серце в лещата.
Так хочеться погляд підвести,
Зустрітись очима без слів…
Як серце своє пронести
Крізь втрату омріяних снів?
І знову лише привітання,
Рукою об руку. На мить.
Залишивши тільки питання:
Чому серце досі болить?
Чому кожен раз зітхаю,
Для чого ще досі живу?
Чому на шматки розриває?
Тому що тебе люблю.