В Торецьку підари потрохи протискають наші позиції в напрямку південно-західної частини міста та намагаються рухатися до дороги Забалка - Нелепівка, з метою відрізати Забалку та Нахалівку від асфальтних доріг до початку сезону дощів.

Загалом важкий напрямок для обох сторін, щільні забудови можна хоч кожні півгодини штурмувати.

Сьогодні також дуже сильний тиск в районі Костянтинівка-Катеринівка.
Техніки піздец, таке враження що вони цей ліміт металобрухту весь рік збирали на заводах і складах зберігання.

Хлопці жаліються на маленьку кількість БК до арти та велику концентрацію ворожих крил в небі на Вугледарсько-Курахівському напрямку.

Моя думка:
Західні партнери йобане очко, які вже домовилися з руснею коли будуть передавати нам допомогу, а коли ні, таким чином підіграючи нашому противнику.

Доречі зі Старконом ситуація ідентична, обстрілам піддаються місця, які не мають достатнього часового простору для таких точних ударів.
Якщо буквально то ситуація приблизно така:
Літак вигнали на точку розгону-зльоту, через годину прямо в нього прилетіла ракета.
Риторичне питання: «Хто міг про це знати?»
Доки СБУ не почне виловлювати цих підарів, або «випадково» ліквідовувати, толку не буде.

Українське командування вирішило кинути виклик росіянам і перевірити, чи зможуть вони знищити ще один літак на відкритому аеродромі.

Якщо серйозно, впевнений що є якийсь підарас в Повітряних Силах, а конкретно в Дніпропетровській області, який займається зливом інформації про розміщення суден.

Хтось буде займатися такими підарасами? Навряд.

Хочу підняти важливу тему безвісти пропавших бійців.

В нинішній час, в умовах тяжкої фронтової обстановки, бійці втрачають свої життя під активним тиском противника на позиції, тому їх тіла дуже важко забрати з полю бою.
Про польові обміни «200» наша влада навіть не думає домовлятися, бо «Безвісті пропавший» - статус при якому не треба виплачувати рідним компенсації і тільки через суд можна довести, що той чи інший боєць загинув.

Як повідомляють батькам про статус бійців?
Через ТЦК, які навіть приблизно не знають «що», «як» і при яких умовах сталося.
Звісно батьки починають шукати їх через інтернет, і як правило, якщо боєць в полоні вигадав собі «легенду», ці «пошуки» роблять тільки гірше.

Чому так відбувається?
а) у рідних немає контактів побратимів, щоб щось дізнатися, бо боєць забив на це хуй і вирішив грати в «секретного рембо», що я не раз зустрічав під час служби.
б) командири просто ігнорують дзвінки батьків та рідних, нічого не пояснюють, бо кожен дзвінок це прокльони, сльози і «найкращі» побажання у вигляді смерті, коли ти чуєш це всю війну - їде дах.

Висновок:
- в кожному підрозділі має бути відповідальна особа, яка прийматиме ці дзвінки та пояснювати що та при яких умовах сталося.
- самі бійці мають залишати рідним якомога більше контактів своїх побратимів, які зможуть ввести в курс справи рідних, у разі «позаштатної» ситуації.

Зранку відбили штурм на АР. Підари висунулись на 2 БМП, одна знищена інша змогла відійти за допомогою захисту РЕБ. «Кара-Даг»?

Кабами сильно сиплять по Часіку, один в Констаху прилетів.

Сьогодні підари вчергове завдали підступний удар по мирним мешканцям, ми у відповідь знищимо їх батьків, братів та синів на полі бою. Наразі побратимам з 93 ОМБр потрібні мавіки для того, щоб робити це ефективніше. ?Ціль: 480 000.00 ₴ / залишилося 280 000.00…