Сьогодні у мене трошки новий формат співпраці — добірка цікавих каналів про літературу, а серед них і мої книжкові коліжанки 🖤
#omc_ad ДЛЯ ТИХ, ХТО ЛЮБИТЬ ЛІТЕРАТУРУ ТА ГЛИБОКУ ДУМКУ

Добірка каналів, де слова мають вагу, а читання стає насолодою. Поринь у світ книжок, натхнення та мовної майстерності!

Ксю читає — блог, авторка якого читає близько 100 книжок на рік та розказує свої враження. Тут не буде репостів і новин, лише унікальні відгуки. Багато класики (зокрема і української), поезії, із дрібкою сучасної літератури та фентезі.

Начитані сенси — авторка каналу психологиня, яка має спеціалізацію з нейпросихології та знає, як працює мозок. А також цікавиться темами психопатів, аб'юзерів і як це проявляється в повсякденності. На каналі ділиться враженнями від прочитаного, записує міні-подкасти про героїв книжок та як на них можна подивитись з іншого боку.

Колючий светр — авторський канал із щоденниковими враженнями від непопулярних книжок, включаючи книжок англійською мовою, які ще не видані в Україні. Якщо ви любите книжкові добірки, чесні думки про літературу та гумор, цей канал має потенціял стати вашим комфортним куточком.

Books deals reviews — це  джерело відгуків на сучасну літературу українською та англійською мовами з описом етичної сторони книг.
Також підбірки англомовних книг з найпростішим текстом, тематичні марафони прочитаного та книжкові батли.

Цей туманний сад — блог про книжки, емоції під час читання та повільну естетику у світі швидкого контенту.
Відгуки на книжки, деталі ведення блогу, атмосфера читання, мистецтво та затишок.

Читай між рядками — це канал, де авторка розповідає про книжки та свої враження від них, про новинки книжкового ринку, робить розпаковки, читає багато українських авторів та збирає колекцію книжок з підписами.

Журнал "Світ Фентезі" — тут магія переплітається з науковою фантастикою. Говоримо про фантастичні новини України й світу, розповідаємо про книжкові анонси й новинки, пишемо чесні огляди на найцікавіші книжки і, звісно ж, публікуємо багато фендомного гумору. Долучайтесь, щоб бути завжди в темі!

МОТИВАЦІЯ ДЛЯ ЖІНОК — простими словами про важливе, канал для усвідомлених жінок.

Літературний Біс — це мій авторський канал. Тут ви побачите всі анонси подій у яких я беру участь, а також матимете змогу першими прочитати мої вірші, коротку прозу чи просто роздуми про те, що відбувається навколо і як я шукаю власне натхнення.

Русалка літературна — читацький блог про жанрову літературу, переважно фентезі та детективи. Є і цікаві рубрики: про хиби перекладу та просто письменницькі перли, про фанфіки/ретелінги за Джейн Остін, про новини перекладів японської літератури, а також смішні картинки та палання через навколокнижковий кринж.

ПРО ВЕСТЕРНИ УКРАЇНСЬКОЮ — канал, присвячений Дикому Заходу. Усе про історичні події, а також про кіно, літературу, комікси, і навіть про мультфільми.
Вестерн - жанр романів і оповідань, коміксів, кінофільмів, теле- і радіошоу, дія яких відбувається на американському Заході, як правило, в період з 1850-х до кінця 19 століття.

Бомі й Зефірка читають книжки — затишний канал про книжки, де можна побачити: коментарі в процесі читання, відгуки, обрані анонси книжок; жанри дуже різні, тому кожен знайде те, що хоче.

Книжковий прихисток — канал з трішки хаотичними враженнями під час читання, чесними рецензіями та естетичними фото книжок.
Канал не обмежений жанрами і рубриками, тож завжди є можливість побачити щось новеньке.

**🧠 Є цікавий канал**?
— Просувай його разом з нами

⬆️Хотіла написати щось про цей серіал, але мені дуже лінь писати щось нове, тому цим репостом також прорекламую (?) свій невеличкий канал про серіали.

Вирішила десь писати про серіали окремо, але враховуючи, що я рідко шось дивлюся, оновлень там буде не так багато 😂
А серіал справді дуже раджу всім, хто любить містичні й атмосферні штуки. Аж хочеться зробити підбірку книг з його вайбом 👀

Аня тут писала трохи про цьогорічні Goodreads Choice Awards, і мені стало цікаво, а скільки книг прочитала я.

📚Отже, я прочитала аж: два трилери («Middle of the Night» та «Перша брехня виграє»); два ромкоми («Funny Story» та «Bride»); і два горори («Incidents Around the House» та «We Used to Live Here»). Голосувала я лише за горори, бо тут я можу точно сказати, що це круті книги жанру, а щодо ромкомів сказати важко, бо список великий. Книжкова блогерка, получається 🤙

⭐️Повний список номінацій тут.

У нашому видавництві я працюю над маленькою серією класики «Рядки з тіні», де в кожній книжці є спогади письменниці чи письменника про себе і про близьких.

Люблю цю концепцію, бо дуже часто через мемуари ти наче знайомишся з автором, знімаєш шкірку забронзовілості, смієшся з жартів і співчуваєш скаргам - словом, як із звичайною (ну майже) людиною теревениш.
Стиль кожних спогадів різний, але є дещо спільне у тих 5 книжках, які ми наразі вже зробили в цій серії.

Вгадаєте, що? Га? Ні? Та русня, звісно. Точніше її велика тінь, в якій вони зрештою й опинилися.

Людмила Старицька-Черняхівська, донька Корифея, яка подарувала нам шикарні прозу і пʼєси, спогади про Лесю Українку і батька.
Місце і дату смерті якої ми не знаємо, бо померла вона в товарному вагоні по дорозі в Казахстан, і тіло просто викинули з поїзда на ходу.

Олена Пчілка, мабуть, найвідоміша в серії, з розкішними оповіданнями, які свого часу перевернули моє уявлення про класику.
Її «Автобіографію» я збирала по шматках, бо з усіх прижиттєвих видань сторінки з нею вирізала цензура, дарма, що та автобіографія шліфувалася, щоб бути пригодною совку.

Василь Королів-Старий. Отой, що придумав «Хуху Моховинку» і взагалі купу світлих казок й оповідань.
Ну, думаю, цього разу пронесе, він же в діаспорі. А тоді читаю в спогадах, як його переслідували служби КДБ, навіть у Чехії. І сучасники кажуть про допит, незадовго після якого той помер просто на порозі дому.

Ганна Барвінок, дружина славетного Куліша, що записувала живі оповідання буквально з народних уст у полі.
Якій Куліш постійно зраджував, дорікав безплідністю - бо після першого викидня Ганна Барвінок так більше не могла мати дітей. Викидня, який стався, коли її чоловіка з друзями заарештували за організацію Кирило-Мефодіївського братства. Хто заарештував, ви вже знаєте.

Ну і нарешті Франко. Тільки трохи не той, а Петро, син Каменяра, співзасновник Пласту, засновник летунського відділу УГА. Який писав неймовірні яскраві тексти у стилі Жуля Верна і А.К. Дойля, який став першим директором батькового музею. Якого вивезли при відступі совка з Галичини і згодом розстріляли в Києві.

Коли я обираю наступного автора в серію, орієнтуюся більше на тексти і спогади, а не на біографію. І кожен раз болить, коли бачу те саме. Російський червоний слід, що зруйнував людей, з якими я вже встигла заприятелювати.

Трошки про наболіле.

🔸Перекладачі вже потроху виходять з невидимого стану, і з розвитком книжкової сфери ми все частіше звертаємо увагу на те, хто переклав книжку, як і чому. Але мені досі здається, що у книговиданні перекладач — це якийсь окремий, не причеплений до видавництва організм.

🔸Візьмімо, наприклад, будь-який кейс з критикою перекладу. Завжди на горіхи першими отримують перекладачі, мовляв, надто складні слова, погана локалізація, недолугий стиль. Але іноді читачі забувають про те, що видання книги — це поетапний та складний процес. За однією книгою стоїть ціла команда людей — окрім перекладачів, там ще є редактори, верстальники, коректори, випускові редактори, бета-рідери і тд. Варто розуміти, що книжка перед публікацією проходить не одні руки, і навіть якщо деякі з цих людей не мають фінального слова щодо того, в якому вигляді вона публікується, все одно не один перекладач відповідає за цей текст.

🔸Але я помічаю, що коли мережею котиться хвиля гейту на переклад тієї чи іншої книжки, від видавництв може йти якась мінімальна комунікація, але підтримки перекладача в ній дуже мало (а іноді і ніякої комунікації немає). Але чому? Хтось же перевіряв тестове цієї людини, правильно? Хтось редагував цей переклад, спілкувався з перекладачем, може, хтось інший ще додатково вичитував переклад. Чому б не запропонувати перекладачеві пояснити, чому з перекладом вийшло так і так, зробити якусь статтю, як це робили Віват з "Одного разу розбите серце"? Адже за кожним перекладацьким рішенням стоїть робота, і може здаватися, що хтось вирішив по приколу написати ту чи іншу фразу, але зазвичай тут є дуже свідомий вибір, який може не збігатися з баченням більшості, та здавався правильним меншості (самому перекладачеві чи йому в парі з редактором, наприклад).

🔸Так, можливо, ці статті чи пояснення прочитає невеликий відсоток читачів, але ми живемо в епоху, в якій інформація швидко шириться мережею. Є блогери, які зроблять тіктоки, хтось напише про це у фейсбуці чи твітері, і так більше людей розумітимуть, чому з перекладом вийшло саме так. Я вважаю, що така комунікація має теж увійти в звичку. Це покаже, що видавництво готове відстояти свого перекладача, дати йому шанс пояснити, чому так вийшло. Не потрібно навіть вибачатися перед читачами — просто докладніше висвітлити окремі перекладацькі рішення.

🔸Хочу наголосити, що я маю на увазі серйозні промахи з перекладом, а не невдоволення невеликого відсотку читачів якимись словами. Таке буде завжди, але якщо переклад викликає великий шквал гейту, то видавництву не варто просто мовчати. Може, це вигідніше з комерційної точки зору, але такі речі дуже запам'ятовуються аудиторією. І якщо велика частина читачів, які не крутяться у книжковій спільноті, й надалі купуватимуть книги, то сама ця спільнота може не хотіти співпрацювати з видавництвами, яким байдуже на читачів і на перекладачів.

🔸Тож моя думка така: такі речі не варто замовчувати, адже це тягне за собою багато наслідків. Можна здогадатися, що відчуває перекладач, в бік якого ллється стільки негативу, але він не відчуває підтримки, офіційно виголошеної видавництвом. Хтозна, може, дізнавшись про логіку за цим перекладом, хтось із цим погодиться? Особливо ті, хто не мають змоги порівняти переклад з оригіналом чи не знають тонкощі лексики. Але це не перекладач має пояснювати свої рішення окремо у власних соцмережах, а видавництву варто опублікувати це у своїх офіційних джерелах. Тоді перекладачі відчуватимуть підтримку й не розчаровуватимуться у команді, яка його від себе відокремила.

А що ви думаєте про це?

Чому я запитувала про Рівне — цього та наступного тижня у нас кілька цікавих книжкових подій, тож спеціально для цих 12% людей напишу про них 😂

📕 Завтра на 15:00 в книгарні Є на Соборній зустріч з Дарʼєю Чайкою («Майже хороші хлопці») та Павлою Вільною («Анна, яку я кохала») — приходьте!!

📕 У вівторок 12 листопада книжковий клуб по «Таємній історії» Тартт. Запис тут.

📕 У середу 13 листопада в молодіжному просторі «Нота» обговорюватимуть містичні оповідки з письменницею Марі Морт. Інформація тут.

Сподіваюся частіше писати про цікаві книжкові події у нашому місті ⭐️