У ВРП відбулася онлайн-зустріч із експертами Європейської комісії з питань ефективності правосуддя (CEPEJ), які презентували методологію проведення тренінгів для пілотних судів та методологію розроблення інструментів для вдосконалення ефективності та якості судових послуг.

Нарешті! Нарешті! Очільники судової влади України звертають увагу на поради серйозних, світового рівня професіоналів з Європи, якими є Георг Става (двічі Президента CEPEJ) і Мюрієль Деко (Виконавчий секретар CEPEJ).

Нам не відомо, чи були шоковані міжнародні експерти статистикою, яку надали українські учасники наради. А от ми були вражені, зокрема, таким.

В штаті Київського апеляційного суду має працювати 145 суддів, але працює лише 73 судді. В апараті суду передбачено 509 посад, а фактично працює – 378. В день в суді може бути призначено понад 600 судових засідань. Це – те, що є.

А тепер про те, що БУДЕ: наразі понад 90% суддів Київського апеляційного суду мають відповідний стаж, який дає право на відставку (Голова суду Головачов).

У Закарпатському апеляційному суді розглядають справи 7 суддів. Загальна кількість справ і матеріалів за 2024 рік – близько 18 тис (Голова суду Фазікош).

У 2007–2008 роках навантаження у Печерському райсуді Києва становило 5–6 тис справ, а у 2024 році – 70 тис справ.

У 2023 році надходження справ до Печерського райсуду Києва майже 68 тис справ і матеріалів на 19 суддів, які мають повноваження здійснювати правосуддя.

Загалом у штаті суду має працювати 36 суддів, але наразі 9 суддів – без повноважень, 4 посади – вакантні.

Водночас протягом року суд розглядає 83 % справ (суддя Печерського райсуду Пилаєва).

До липня 2024 року в Нововолинському міськсуді Волинської області працювало три судді, тоді як штатна чисельність становить 6 суддів. У 2023 році до суду надійшло 4827 справ та матеріалів, отже навантаження на одного суддю в рік становить понад 1600 справ (суддя Нововолинського міськсуду Ференс-Піжук).

Таку та іншу правдиву статистику від свідків з «суддівських полів» потрібно постійно демонструвати на всіх зустрічах з міжнародними донорами та дипломатами.

Саме ця статистика є свідченням реалізації вимог шалених місцевих агресивних популістів, завдяки яким робота ВККС була зупинена майже на чотири роки, а ВРП – на рік. І саме через них через 5 років закінчився конкурс в останньому доборі, а конкурс в апеляційні суди тільки розпочався після згортання попереднього (також через 4 роки).

Чому це важливо зрозуміти, нарешті, члену ВРП Маселку?

Тому що, крім улюблених процедур покарання суддів, потрібно було б ходити і на наради, де звучить інформація, єяку дискомфортно слухати.

Не тільки ж віддуватися члену ВРП Бурлакову разом з розумними дівчатами з секретаріату ВРП?

Може б було правильним, щоб ще до того, коли після чергового божевільного законопроєкту пари депутатів-фотографів з ВРУ звільняться 90% суддів Київської апеляції, запропонувати якісь конструктивні рішення, та щоб соратники Маселка, які обіцяли, що нова ВККС та нова ВРП з’являться через «пару місяців», понесли хоча б моральну відповідальність?

Чи не пора порахувати, яка, кількість рішень суддів (у відсотках до загальної кількості по кожному суду) не подобається активістам за результатами календарного року?

Це ж, правда, допоможе більш зважено приймати рішення та не слухати популістів?

Рада суддів публікує, як зміняться назви судів у результаті декомунізації.

Нагадаємо, до парламенту нарешті подано законопроєкт № 12351 про перейменування 103 місцевих загальних судів.

Для цього знадобилося цілих 4 роки.

Сподіваємося, в парламенті цей законопроєкт буде рухатися максимально швидко.

Пропозиції нових назв тут
https://rsu.gov.ua/ua/news/v-ukraini-bude-perejmenovano-nizka-miscevih-sudiv-v-ramkah-dekomunizacii?

19 грудня ВРП затвердила Положення про Службу дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя, яка 23 грудня 2024 року розпочинає роботу.

Детальніше тут https://www.hcj.gov.ua/news/vrp-zatverdyla-polozhennya-pro-sluzhbu-dyscyplinarnyh-inspektoriv.

Хотілося б, щоб наші шановні члени ГРД працювали так ефективно і швидко, як вони пости у ФБ пишуть.

А то виходить, що з виконанням передбачених законом функцій у членів ГРД постійні проблеми (як в анекдоті про поганого танцюриста). А от, щоб чергові непередбачені законом дії вчиняти, так і час є, і натхнення.

Пост написаний у звʼязку із заявою ГРД про те, що вони «будуть продовжувати стежити за проходженням всіма суддями кваліфікаційного оцінювання».

Маємо дві ремарки.

Єдина функція ГРД - це сприяти роботі ВККС шляхом підготовки висновків та інформації щодо суддів та кандидатів в судді.

При цьому, будь-який суддя може не захотіти йти на оцінювання. В такому випадку він або звільняється за власним бажанням, або у відставку, або його звільнять, якщо він тричі не зʼявиться на оцінювання.

Чи подобається нам те, що хтось тікає у відставку на високу пенсію перед кваліфоцінюванням чи навіть у його процесі? Ні, не подобається. Однак, наразі таке право в суддів є.

Тож пропонуємо шановним членам ГРД та їх васалам довбати цією проблемою Комітет правової політики і особисто Дениса Маслова, а не ВККС та ВРП, які в рамках закону мають не так багато опцій.

Це, вочевидь, не стосується сьогоднішньої історії з суддею Андрієнко, яка була визнана ВККС недоброчесною, і вже з цим установленим фактом була відправлена ВРП в почесну відставку.

Видається, на якесь сезонне загострення в усіх колегіальних органах.

Звертаємо увагу шановних членів ВРП, що у відставку йдуть судді, щодо яких немає встановлених фактів недоброчесності. Тут цілком протилежна історія: у Андрієнко такі факти встановлені.

Тож для чого було сьогодні аж так ганьбитися через вочевидь зашкварну суддю?

18 грудня 2024 року, у газеті «Голос України» опублікований Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень» від 21 листопада 2024 року № 4094-IX, який набуває чинності 19 грудня 2024 року.

У пояснювальній записці зазначено, що Закон розроблений з метою удосконалення положень про судовий контроль.

Зміни внесено до ГПК, ЦПК та КАСУ.

Зокрема, до ГПК внесено такі зміни:

під час здійснення судового контролю за виконанням судового рішення суд може стягнути в дохід державного бюджету з відповідача, боржника чи керівника боржника (якщо боржник є юридичною особою) штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (стаття 135);

заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у двадцятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи (стаття 331);

невиконання боржником рішення суду про зобов’язання вчинити певні дії щодо майна стягувача або майна, присудженого на користь стягувача, протягом 2-х місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з боржника суми вартості відповідного майна (крім випадків, коли стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій, вартість майна неможливо визначити або майно відповідно до закону не може оцінюватися). Вартість майна визначається відповідно до вимог Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» (стаття 331);

скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції, в письмовій формі та підписується стороною виконавчого провадження, її представником або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи. Подана без додержання визначених вимог скарга повертається скаржнику без розгляду протягом 4-х днів після її надходження до суду (стаття 340);

скарга розглядається у двадцятиденний строк з дня прийняття її до розгляду у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються (стаття 342);

у разі встановлення обґрунтованості скарги суд скасовує оскаржувані рішення та визнає дії чи бездіяльність неправомірними і зобов’язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника) (стаття 342);

суд, який розглянув справу як суд першої інстанції, за письмовою заявою стягувача може зобов’язати боржника подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення у господарських справах (статті 345-1 – 345-4).

Порівняльна таблиця тут.

Розпочалася пресконференція ВККС щодо добору суддів у місцеві суди.

Посилання на трансляцію тут https://www.youtube.com/live/AxQ5_LlKKdk?si=Y_ZIzNa4hw57mym4

​Велика Палата Верховного Суду залишила без змін рішення ВРП про звільнення Князєва В. С. з посади судді Верховного Суду.

За результатами розгляду касаційної скарги сьогодні, 12 грудня 2024 року, Велика Палата ВС ухвалила рішення про залишення без змін рішення ВРП від 18 липня 2024 року про притягнення Князєва В. С. до дисциплінарної відповідальності та звільнення з посади судді Верховного Суду.

З повним текстом постанови ВП ВС від 12 грудня 2024 року у справі № 990SCGC/18/24 (провадження № 11-194сап24) можна буде ознайомитися в Єдиному державному реєстрі судових рішень – https://reyestr.court.gov.ua/.

Вчора в судовій системі відбулося те, про що говорили всі притомні спостерігачі майже рік.

Вчора суттєво ускладнився (а, можливо, навіть достроково завершився) конкурс на посаду судді ВАКС і Апеляційної палати ВАКС.

І говорили про це на Комітеті з питань правової політики, і на нарадах з донорами, і в ЗМІ.

Це розуміли і в ВККС.

Але Віктор Килимар - «експерт» з донорського проекту IDLO, з впертістю самозакоханого носорога продавлював для кандидатів на посади суддів тестування на когнитивні здібності вкупі з визначеними в законі балами (відомі 75%).

Десятки разів публічно прогнозований результат тестування стався.

Загальна кількість кандидатів за результатами вчорашнього дня в конкурсі до ВАКС та АП ВАКС складає 1,76 особи на одну вакансію.

Якщо взяти до уваги, що попереду ще виконання практичного завдання (мінус приблизно 20-30% кандидатів), а потім спільна робота ВККС з Громадською радою міжнародних експертів (ще мінус 35-40% кандидатів, які залишаться після виконання практичного завдання), то конкурс або доведеться скасовувати як такий, що не відбувся (песимістичний сценарій) та оголошувати новий конкурс на всі вакантні посади, або оголошувати конкурс на ті посади, які залишаться незаповненими (типу оптимістичний сценарій), яких все-одно буде немало.

І цей новий конкурс знову буде тривати приблизно півтора роки.

Всі цифри наводяться з огляду на попередній досвід ВККС.

Кому вигідна така ситуація?

Вигідна Килимару, тому що він та IDLO, в якому він працює, отримають можливість продовжити роботу, пояснивши перед цим, що українці не здатні нічого довести до кінця, не зважаючи на всі ресурси, які витратив проект.

Вигідна невеликій групі популістів, які отримають нові можливості кричати, що конкурс через ВККС був невдалим і нових суддів у ВАКС не буде.

Вигідна також судді Гольник, яка, як кажуть, не склала когнітивний тест (цілком прогнозовано), але отримає можливість прийти на наступний конкурс.

Невигідна ця ситуація буде суддям ВАКС, які, як вони самі стверджують, потерпають від надмірного навантаження.

І, нарешті, невигідна ця ситуація буде для народу України, адже рішення в справах про топ-корупцію продовжать ухвалюватися роками.

Тож вітаємо Віктора Килимара і його донорський проект з черговою «перемогою».