📄 Мета огляду Western diet aggravates neuronal insult in post-traumatic brain injury: Proposed pathways for interplay — обговорення патофізіологічних наслідків так званої "західної дієти", які можуть призвести до загострення наслідків ЧМТ.

▪️Автори розглядають три типові дієти:
ЗД – західну, багату насиченими жирами та рафінованим цукром
КД – кетогенну, багату жирами та з низьким вмістом білків і вуглеводів
СД – середземноморську, багату фруктами, овочами, цільнозерновими продуктами та ненасиченими жирами

▪️Наявні дані свідчать, що дієта, насичена жирами, до або після ЧМТ перешкоджає відновленню після травми через молекулярний зв’язок з дисфункцією мітохондрій, окислювальним стресом, нейрозапаленням та пошкодженням нейронів.

▪️Мозок як джерело енергії може використовувати глюкозу або кетонові тіла — залежно від наявності метаболітів. Метаболічний дисбаланс, що загрожує доступності глюкози без компенсаторної кетогенної відповіді – прямий фактор ризику когнітивних розладів і розладів настрою.

▪️Мітохондрії є унікальними органелами виробництва енергії, проте дисбаланс окислювально-відновного гомеостазу в результаті надмірного вмісту жирів в ЗД може пошкодити ДНК мітохондрій та спричинити дисфункцію мітохондрій, яка критична для нейрогенезу, синтезу нейромедіаторів, виживання нейронів та пластичності.

▪️Встановлено, що ЗД підвищує параметри окислювального стресу, впливаючи на антиоксидантні системи захисту

▪️Показано, що ЗД і ожиріння супроводжуються системними запальними реакціями, які можуть знизити когнітивні функції і погіршити наслідки ЧМТ шляхом загострення нейрозапалення.

▪️У контексті нейрозапалення ЗД асоціюється з підвищеною реактивністю мікроглії. До того ж прозапальні цитокіни, індуковані ЗД, можуть порушувати нейронні ланцюги, залучені до пізнання та пам’яті.

▪️Після ЧМТ також уражається шлунково-кишковий тракт. На фоні підвищеної кишкової проникності (gut permeability) після ЧМТ більше патогенних речовин здатні проникати в судинну систему організму, викликаючи ендотоксемію, яка спричиняє системне запалення, впливає на активовану ЧМТ мікроглію, додатково сприяючи вторинному пошкодженню.

▪️ЗД призводить до дисбактеріозу кишечника, який може додатково погіршити стан запалення та наслідки ЧМТ.

▪️Фізичні вправи можуть уповільнити або зупинити метаболічні зміни, викликані ЗД, і, як наслідок, покращити стан після ЧМТ завдяки впливу на енергетичний метаболізм і синаптичну пластичність.

▪️Ефекти включають антиоксидантну, протизапальну та антиапоптичну дію, а також посилення нейрогенезу та нейропластичності. Фізичні вправи запобігають дисбактеріозу та можуть підвищити продуктивність мітохондрій, послаблюючи негативний вплив ЗД на функцію мозку.

📌 Таким чином, на думку авторів, необхідно докласти більше зусиль задля подолання тягаря харчових звичок минулого століття для зменшення каскадів вторинних пошкоджень після ЧМТ.

🧠🩶 З повагою, RecoWARy — Фахівцям/-чиням

Терапія нейрогенного заїкання

📌 The Stuttering Foundation надає наступні рекомендації щодо прийомів терапії мови та мовлення при нейрогенному заїканні:
▪️Уповільнення темпу мовлення: промовляння меншої кількості слів на одному диханні за рахунок збільшення тривалості звуків і слів.
▪️Підкреслення м’якого початку кожної фрази: розслаблені м’язи, адекватна підтримка дихання, повільний та легкий початок видиху та м’який початок першого звуку.
▪️Підкреслення плавності мовлення та використання розслаблення як тіла, так і конкретних м’язів.
▪️Виявлення порушень у мовних моделях та інструктування щодо використання більш відповідних патернів.

▪️Якщо людина висловлює занепокоєння, терапія може включати навчання щодо розладу та консультування щодо зміни ставлення та сприйняття.

▪️Якщо також присутні інші комунікативні розлади, додаткова терапія, спрямована на їх наслідки, також може покращити плавність мовлення.

▪️Розуміння розладу може допомогти сім’ям структурувати ситуації спілкування, щоб найкраще допомогти та покращити спілкування.

▪️Стратегії можуть включати спрощення висловлювань, надання більше часу для відповіді, моделювання повільних, легких моделей мовлення та, загалом, зниження очікувань.

▪️Важливо визнати, що динаміка відновлення після основної травми чи захворювання часто матиме значний вплив на мовлення, і оскільки відновлення після нейротравми може бути повільним — знадобиться терпіння.

*📌 Роль психотерапії
▪️*Когнітивно-поведінкова терапія (КПТ): багато дорослих, які заїкаються, відчувають занепокоєння через розмовні ситуації. КПТ може бути потужним інструментом для вирішення цієї проблеми. Виявляючи та кидаючи виклик негативним думкам, пов’язаним із заїканням, люди можуть набути впевненості в собі та виробити більш спокійний підхід до спілкування.

▪️Терапія прийняття і відповідальності (ACT): ACT допомагає людям прийняти заїкання як частину свого життя, одночасно надаючи їм можливості досягати цінних цілей спілкування. Завдяки майндфулнес і технікам самоспівчуття ACT може навчити дорослих, які заїкаються, вільно спілкуватися без сорому чи уникання.

*📌 Рекомендації з модифікації способу життя* (для надання пацієнтам)
Хоча "ліків від заїкання" не існує, деякі прийоми можуть значно покращити плавність спілкування та загальне самопочуття.

▪️Управління стресом: стрес і тривога є відомими тригерами заїкання. Розгляньте такі методи, як медитація, вправи на глибоке дихання або регулярні фізичні вправи, щоб подолати стрес і сприяти більш спокійному мовленню.

▪️Здоровий сон: достатній сон має вирішальне значення для загального самопочуття, а втома може погіршити заїкання у деяких дорослих.

▪️Зменшіть споживання кофеїну та уникайте алкоголю.

▪️Уповільніть темп мовлення: правило не поспішати може допомогти контролювати свою артикуляцію та зменшити напругу.

▪️Зосередьтеся на спілкуванні, а не на досконалості: прагніть до результативного спілкування, а не до бездоганної мови. Не бійтеся перефразувати речення, якщо це необхідно, і пам’ятайте, що періодичне заїкання є цілком нормальним явищем.

▪️Позитивне ставлення: киньте виклик негативним думкам про заїкання та замініть їх твердженнями, пов’язаними зі співчуттям до себе. Зосередьтеся на своїх сильних сторонах як комунікатора та відзначайте свій прогрес.

▪️Приєднайтеся до групи підтримки: обмін досвідом і підбадьорення може значно підвищити вашу впевненість і мотивацію.

Сподіваємося, цей матеріал є корисним, тож діліться рекомендаціями з колегами, а порадами щодо модифікації способу життя — з пацієнтами!

🧠🩶 З повагою, RecoWARy — Фахівцям/-чиням

ЧМТ як фактор ризику розвитку цукрового діабету у ветеранів

📄 Дослідження Traumatic Brain Injury as a Potential Risk Factor for Diabetes Mellitus in the Veteran Population вивчало потенційну роль ЧМТ як провокуючого фактора для цукрового діабету другого типу у популяції ветеранів.

▪️Гіпофіз і гіпоталамус, розташовані у внутрішньочерепному просторі, є найважливішими структурами для гомеостатичної регуляції майже кожного гормону в організмі людини. Таким чином, ЧМТ викликає не тільки психологічні та когнітивні порушення, але й може порушити роботу ендокринної системи.

▪️Встановлено, що крім високої поширеності хронічної травматичної енцефалопатії (ХТЕ), ветерани мають дуже високий ризик розвитку різних хронічних захворювань. На жаль, немає заходів чи профілактичних засобів, які могли б мати суттєвий вплив на цю складну з медичної точки зору групу пацієнтів. У даному огляді досліджуються кілька важливих факторів, що стосуються як гострої, так і хронічної ЧМТ, які можуть дати додаткове розуміння того, чому ветерани мають тенденцію до захворювання на ЦД2 протягом життя.

▪️Автори зосереджують увагу на унікальній комбінації факторів ризику в цій популяції, які зазвичай не зустрічаються у цивільних. До них належать посттравматичний стресовий розлад, ХТЕ та фактори, пов’язані з професією та способом життя.

▪️Пошкодження гіпофіза може бути наслідком як фізичного впливу, так і венозного інфаркту портальної системи гіпофіза. Клінічні симптоми можуть значно відрізнятися залежно від ступеня ураження, а також відносного дефіциту певних гормонів. Дефіцит гормону росту, як правило, є найпоширенішим при середній та тяжкій ЧМТ. Пошкодження задньої долі гіпофіза може призвести до дефіциту антидіуретичного гормону (АДГ) і окситоцину.

❗️Низький рівень АДГ може спричинити нецукровий діабет, стан, при якому ниркові канальці не здатні реабсорбувати воду.

❗️Симптоми, які виникають внаслідок дефіциту окситоцину, можуть включати труднощі з соціальною взаємодією, соціальними зв’язками та погіршення здатності справлятися з соціально складними ситуаціями.

▪️ПТСР, окрім психологічної симптоматики, також впливає на гомеостаз кортизолу та катехоламінів. Характерним симптомом ПТСР є інтенсивна фізична реакція та підвищена настороженість у відповідь на емоційні тригери, в результаті активація симпатичної нервової системи викликає перебільшену реакцію на нешкідливі подразники.

▪️Це призводить до вивільнення великої кількості катехоламінів, що викликає класичні симптоми тахікардії, гіпервентиляції, потовиділення та суб’єктивного відчуття страху. Хоча можна було б очікувати, що рівень кортизолу при ПТСР також буде підвищеним, його рівні, як це ні парадоксально, нижчі. Це пояснюється гіперчутливістю рецепторів кортизолу. Таким чином, для активації рецепторів потрібна набагато менша концентрація гормону.

❗️І катехоламіни, і кортизол мають сильний гіперглікемічний ефект.

▪️Загальна реакція на стрес у поєднанні з порушенням центральних ендокринних модуляторів призводить до різкого дисбалансу кількох важливих гормонів. Зокрема, надмірне збільшення катехоламінів, кортизолу, глюкагону та гормону росту може значно вплинути на рівень глюкози крові.

▪️Ці гормони тісно пов’язані із симпатичною нервовою системою та діють узгоджено з нею. Таким чином, вони стимулюють глікогеноліз, сприяють гіперметаболічному середовищу, збільшують секрецію глюкагону, знижують рівень інсуліну та підвищують резистентність до інсуліну.

▪️Ізольоване підвищення церебрального гліколізу, яке спостерігається після травми головного мозку, сигналізує про підвищений церебральний попит на глюкозу. На тлі цієї відносно високої потреби в кисні та недостатнього надходження кисню також виникає церебральний ацидоз через накопичення лактату шляхом анаеробного гліколізу.

▪️Ще одним механізмом, що провокує розвиток гіперглікемії, є різні запальні процеси внаслідок ЧМТ.

🧠🩶 З повагою, RecoWARy — Фахівцям/-чиням

Клінічна значущість підпорогового ПТСР vs ПТСР з повним виконанням діагностичних критеріїв після черепно-мозкової травми у військовослужбовців і ветеранів США.

У роботі Clinical relevance of subthreshold PTSD versus full criteria PTSD following traumatic brain injury in U.S. service members and veterans, опублікованій у травні 2024, група вчених з Traumatic Brain Injury Center of Excellence та інших військових госпіталів та академічних інституцій США досліджувала вплив посттравматичного стресового розладу з різною інтенсивністю проявів на якість життя після перенесеної легкої черепно-мозкової травми.

Автори зазначають, що через окремі нюанси діагностики ПТСР складно встановити як його істину поширеність, так і ступінь впливу на повсякденне життя військових та ветеранів.
▫️Діагностичні критерії ПТСР відрізняються у DSM-IV та DSM-5
▫️Окремі дослідники розрізняють частковий ПТСР, коли можуть бути відсутні симптоми з одного з кластерів, та підпороговий ПТСР, коли присутні симптоми з кожного кластера, однак сумарно їх недостатньо для постановки діагнозу ПТСР.

❗️Однак є достатньо доказів на користь того, що підпороговий ПТСР є більш поширеним, становить значущий фактор ризику розвитку “класичного” ПТСР у діючих військовослужбовців, депресивного розладу, суїцидальних думок, залежностей та обмежень соціального функціонування.

У дослідженні брали участь 734 особи, з яких 596 мали в анамнезі лЧМТ 12 або більше місяців тому. Учасники дослідження виконували батарею нейроповедінкових тестів, які включали, зокрема:
▫️опитувальник з ПТСР
▫️Шкалу нейроповедінкових симптомів - Neurobehavioral symptoms inventory, NSI - методику оцінювання наслідків черепно-мозкової травми. (Українською мовою доступна у перекладі GMKA за посиланням)
▫️опитувальник якості життя після черепно-мозкової травми TBI-QOL.

Учасників з лЧМТ в анамнезі було розділено на групи з формально діагностованим ПТСР (190), підпороговим ПТСР (139) та без симптомів ПТСР (266).

❗️За результатами дослідження, існує прямий лінійний зв’язок між тяжкістю проявів ПТСР та погіршенням якості життя у групі з лЧМТ в анамнезі.
Клінічно суттєве погіршення якості життя спостерігалося, відповідно, у 92% в групі з діагнозом ПТСР, 62% - підпороговим ПТСР, 20% - без симптомів ПТСР

?‍⚕ За висновками авторів, симптоми ПТСР, незалежно від того, чи ступінь вираженості дозволяє встановити діагноз ПТСР, негативно впливають на якість життя. Отже, важливо, щоб терапія була спрямована на симптоми, які найбільше турбують самого пацієнта, та враховувала його особисте сприйняття якості життя - незалежно від наявності діагноза ПТСР як такого.

Гіпопітуїтаризм як наслідок легкої черепно-мозкової травми у жінок

Дослідження Screening for possible hypopituitarism following mild traumatic brain injury: The first all-female study. Who do we need to evaluate further? (DOI: 10.3233/NRE-220194), опубліковане у лютому 2023, його автори вважають першим дослідженням ендокринних розладів внаслідок легкої черепно-мозкової травми, зосередженим винятково на жінках.

Як зазначається, попередні дослідження гіпопітуїтаризму після легкої черепно-мозкової травми були зосереджені на чоловічій популяції, хоча жінки можуть бути більш сприйнятливими до наслідків лЧМТ.
У дослідженні брали участь спортсменки з однією або більше лЧМТ в анамнезі.

?Скринінгові аналізи крові на гормони гіпофіза були проведені 133 із 151 жінки. Повторні результати за межами референтних значень вважалися аномальними, що потребувало подальшого ендокринологічного обстеження.

❗️Аномальні результати були у 88 жінок (66,2%):
?зниження рівня інсуліноподібного фактору росту у сироватці було виявлено у 55,6% учасниць,
?підвищений рівень пролактину у 22,6%,
?рівень кортизолу в сироватці був нижчим за норму у 6,0%,
?рівень тиреоїдних гормонів - у 11,3%.

Молодший вік і більша кількість симптомів лЧМТ значно корелювали з ризиком аномальних результатів гормональних аналізів.

❗️За висновками авторів, більшість досліджуваної популяції мала аномальні результати, які вимагають подальшої діагностики можливого гіпопітуїтаризму. Молодший вік та більша кількість симптомів лЧМТ можуть вказувати на необхідність скринінгу пацієнтки на гіпопітуїтаризм.

Додатково:
Більш детально про зв’язок між молодим віком та тяжкістю наслідків лЧМТ (через недостатню мієлінізацію)
Дайджест з теми ендокринних порушень внаслідок лЧМТ (англійською)