​Путін зводить нову Берлінську стіну. Питання лише в тому, чи асистуватиме йому Трамп
*🫵🏼 Російський диктатор ставить собі за мету витіснити американців з Європи та разом з китайцями домінувати на континенті. Це повністю вписується в трампівську стратегію MAGA, згідно з якою 47-мий президент США налаштований відмовитись від світового лідерства.
👉🏼* Найсумніше, що у бункерного та нового господаря Білого Дому збігаються оцінки спроможностей євроспільноти: вони обоє вважають їх «дрібними європейцями», і деякі експерти вже пророкують нову «Ялту», де путін з Трампом домовляться про побудову чергової Берлінської стіни… цього разу вже десь на Ла-Манші. Тобто нинішній кволий, беззубий ЄС в класичному своєму вигляді може потрапити у сфері інтересів Глобального Півдня. 

👉🏼 «Ялта» повністю вкладається в сучасну економічну матрицю: Сполучені Штати в чергову каденцію Трампа збираються відмежуватися від світу високими загороджувальними митами, в тому числі — й від ЄС. Для кризової економіки єврозони це означає втрату одного з ключових ринків і звучить як смертельний вирок. 

👉🏼 Тут на допомогу прийдуть Китай з його дешевими грішми, товарами, а мордор надасть енергетичний «соціальний пакет». Ми добре знаємо, наскільки важко злізала Європа з путінської газової голки, однак залежність від Китаю не менша: за даними Євростату, китайський імпорт в Європу удвічі перевищує експорт, і ситуація лише погіршується для Брюсселя: трампономіка поставить Європу в незручну розкаряку перед геополітичними кочівниками з Глобального Півдня.

З Трампом можна домовитися і про розділення Європи, і про розділення світу. Після нашої перемоги на полі бою, — Константин Малофеев, сука православна, пропутінський олігарх, спонсор війни.  

*🫵🏼 Оті всі «шольци», політичні нащадки бабусі Меркель, заколисують себе ідеєю спільної економічної зони від «Лісабону до Владивостоку». Вони досі вважають, що подарувавши бункерному Україну, могли б уникнути великої війни. Їм не  збагнути, що Україна — це ситуативне поле бою, на якому кремль пробує повернути світове домінування часів СРСР.
👉🏼* ЄС втрачає владу буквально на очах. Свіжий приклад — засідання БРІКС (клуб Бразилії, росії, Індії, Китаю та Південної Африки). На саміт прибув не лише президент Туреччини Реджеп Ердоган, але й генсек ООН Антоніу Гутерриш.  Генеральний секретар в Казані, та ще й на підтанцьовках у Путіна та Сі, — це не тільки ляпас західному світові, але й флюгер, котрий показує напрямок і швидкість вітру. Дує він напевно вже не у вітрила ЄС.

👉🏼 Другий аргумент - перемога пропутінських «ультрас» в Європі: ультраправих та ультралівих. Тут йдеться вже не тільки про Угорщину, Словаччину, Нідерланди чи Італію: перемога Трампа може підштовхне інших крайніх — правих та лівих — у Європі. 

У Трампа з путіним не менше причин і для чварів, але про це іншим разом: тут хотілось розповісти про їх стратегічну спорідненість, особливо в неприязні до Старого Світу.

​"Морозильна" стратегія на роки: швидке завершення війни від Трампа обростає деталями
Світ неправильно витлумачив слова Трампа про «завершення війни за 24 години»: лідер республіканців говорив про банальну заморозку, тоді як насправді Україна може перебувати в стані війни з мордором ще не один рік, подібно до пріснопамʼятної АТО. 

*🫵🏼 Намір новообраного 47-го президента США Дональда Трампа «швидко завершити війну» поступово обростає контурами. От The Wall Street Journal ділиться найсвіжішими даними з виборчого штабу.
👉🏼* Йдеться про заморозку активних бойових дій, навіть ціною значних поступок Києва. У планах — подарувати московитам 20% окупованих територій і забанити спроби Києва вступити в НАТО: за однією з версій — років на 20, в іншій — безстроково. 

👉🏼 Джерела натякають, що Трамп може заблокувати й інтеграцію України до інших «союзних інститутів», фактично - ЄС. 

👉🏼 Після заморозки по лінії фронту пропонується встановити між Силами Оборони й окупантами демілітаризовану зону протяжність 1287 км, але не зрозуміло, хто її контролюватиме.

👉🏼 В обмін на це Україна збереже свою незалежність.

👉🏼 Формально, у Трампа є лише один інструмент - постачання зброї. Для тиску на Київ він зупинить постачання зброї, для дратування москви, навпаки, відкриє ЗСУ безлімітний доступ до американських арсеналів.

*🫵🏼 Однак війна — не президентський лімузин, який можна зупинити одномоментно, адже в агресора й оборонців зовсім не співставні відчуття справедливості.
👉🏼* Якою б складною не була ситуація, влада України не підписуватиме акт часткової капітуляції, — про зречення від пʼятої частини своїх територій чи, наприклад, скорочення чисельності ЗСУ, як це мариться московитам. В політиці такі задачі трансформуються в затяжний, багаторічний переговорний процес, де фінальні рішення доведеться підписуватися уже наступним поколінням політиків. Щось на кшталт цього планувалося закласти в Стамбульські угоди, де Донбас та Крим отримували особливий статус на роки, доки хтось колись і десь його уточнить. 

👉🏼 В «плані заморозки» ні слова про гарантії безпеки Україні, котрі намагається отримати Київ, і формулюванням яких опікувалися наші європейські партнери. Відсутність безпекових запобіжників — загроза нової агресії мордору проти України. Вже зрозуміло, що Трамп не збирається надати сильні гарантії Києву — ні членства в НАТО, ні статус головного партнера Альянсу, відтак Брюсселю та Києву знадобиться час для формування локальної безпекової угоди. Раз заговорив про цю тему, то додам, що вона можлива за участі Великобританії, Польщі, країн Балтії, можливо — Франції. З погляду сьогодення — це максимум, на що можна розраховувати. 

👉🏼 Бункерний теж додасть клопотів  Трампу, розкатавши свою хотілку. Якщо Вашингтон повністю задовільнить москву, то господар кремля виглядатиме переможцем, а новий очільник Білого Дому — лузером, що підіграв темним силам. Це ще одна причина, чому Білому Дому знадобиться "морозитися" тривалий час: аби мати час для устаканення взаємин з бункерним.  

*🫵🏼 Іншими словами, "морозильна дипломатія" від Трампа має на меті зняти гарячу фазу війни, доручивши найспекотніші бої дипломатам. Спершу сторони домовляться про припинення обстрілів цивільної інфраструктури, обміняються полоненими,  а там, дивись, зʼявиться американський ультиматум про розведення військ.*
А далі!? Далі подивимося. 

Західні демократії програють автократіям війну майбутнього
Продовження, початок «Через 20 років на полі бою важко буде знайти живу людину. Як світ опановує нові технології» читайте тут. 

?? Штучний інтелект (ШІ) поки що не виправдовує очікувань як комерційний продукт, проте має величезні перспективи для застосування у військовій сфері. Саме це спонукає розвивати нейромережі східні диктатури і одночасно гальмує цей процес у ЄС та США, – пишуть Марк Міллі, донедавна голова Об’єднаного комітету начальників штабів США з 2019 по 2023  р., та Ерік Шмідт – ексгендиректор і голова Google Ерік Шмідт для Foreign Affairs. 

?? Uncle Sam, попри лідерство у розробці ШІ, відстає від Китаю у військовому застосуванні нейромереж. Пекін вже створив віртуального військового командувача на основі ШІ, який керує симуляціями бойових дій. Хоча реальні рішення поки що ухвалюють люди, Китай завзято працює над тим, щоб передати цю відповідальність машинам. КНР також контролює більшу частину світового ринку комерційних дронів і використовує війну в Україні як полігон для випробування своїх розробок.

?? США має найякісніші розробницькі системи та найбільші фінансові вкладення в розвиток ШІ… який так і не «вибрався» з офісу OpenAI, аби потрапити до рук американських військових. Пентагон занадто повільний: усвідомлення необхідності трансформації збройних сил країни є, але воно впирається у численні бюрократичні та промислові перешкоди. Глобальний лідер або усвідомить, що епоха домінування вогневої могутності завершилася і слід терміново змінювати курс... або програє у війні майбутнього, – ось головна думка двох авторів, донедавна топів військової та технологійної індустрій.  

*?? Зараз жодна з провідних держав ще не наблизилася до можливості вести битву майбутнього, не розпочала масштабне виробництво роботизованої зброї, не створила повноцінної програми для неї. І це насправді блискуча для нас із вами новина, адже ситуація з розвитком ШІ у військовій сфері нагадує гонку ядерних озброєнь середини XX століття.
??* Швидкий розвиток технологій, потенційна здатність завдавати масової шкоди та складність контролю над ними створюють серйозні виклики для міжнародної безпеки. Західні демократії стоять перед складним вибором: або прискорити розвиток військового ШІ, ризикуючи втратити контроль над ситуацією, або залишитися позаду, наражаючи себе на загрози.

?? Саме тому політики країн НАТО не хочуть допускати безконтрольний розвиток «штучних» армій. Автори тексту звинувачують у цьому улюбленого коника цивілізації —  бюрократію, але насправді розвиток технологій пригальмовується і здоровим глуздом: адже надздобутки однієї країни неодмінно потраплять у руки ворога. Це лише питання часу. І так ескалація виходить на нове коло... Одне за іншим.

Telegram

Орестократія

​Війни майбутнього: через 20 років на полі бою важко буде знайти живу людину. Як світ опановує нові технології Штучний інтелект (ШІ), бойові роботи, дрони та лазери — всі вони безпосередні учасники війни найближчого майбутнього. Нейромережі візьмуть на себе…

«Карибський синдром». Захід запустив для кремля новий триллер

Брюссель та Вашингтон раптово переосмислили своє ставлення до російської агресії: замість боятися вони вирішили залякувати, показуючи, що не дадуть Україні програти та готові нехтувати власними червоними лініями. Нарешті…

?? Євроатлантисти впроваджують новий алгоритм завершення війни в Україні. Бункерний "відчув кров», і не бачить сенсу в жодних перемовинах, тому партнери намагаються інсталювати йому усвідомлення: єдиний шлях вибратися з української воєнної трясовини — просто припинити війну й вивести війська.

?? Кампанія почалася тижнів два тому: чимало політиків та аналітиків на Заході в унісон заговорили про те, що путіна слід поставити на місце, і  цивілізований світ не дасть Україні програти. Однотипні тези озвучували як політики найвищого калібру на кшталт Шольца, так і експерти калібру екскомандувача американського угруповання в Європі Бена Годжеса. 

?? Конкретика не забарилася. Керівник британського МЗС Девід Кемерон заявив, що Україна має право використовувати британську зброю на території РФ. А Макрон «не виключив» скерування військ в Україну: якщо Росія прорве лінію фронту, а Київ звернеться з таким запитом.

Якщо Росія вирішила піти далі, ми в будь-якому разі повинні будемо поставити собі запитання про відряджання військ, адже Росія є силою регіональної дестабілізації» та «загрозою безпеці європейців». Є чітка стратегічна мета: Росія не може перемогти в Україні... інакше безпеки в Європі не буде, — Макрон.

?? Демократи США підтримали інформаційну естафету: правда, військ поки до України не споряджають, але готові допомагати грішми стільки, скільки потрібно, бо інакше доведеться воювати американцям.   

"Ми не можемо дозволити Україні впасти, інакше існує велика ймовірність того, що США доведеться втручатися в конфлікт — не просто нашими грішми, але й військовими", — конгресмен-демократ Гакім Джеффріс.

?? Московити відреагували прогнозовано, імітуючи риторику карибської кризи 1962 року, нібито розпочавши ядерні навчання із застосуванням тактичної ядерної зброї. 

?? «Вчитимуться» на території Південного військового округу, відповідального за окупацію сходу України: пропагандистські пабліки натякають, мовляв, атакуватимуть тактичною зброєю логістичні вузли, командно-штабну інфраструктуру, а також «шлюзи бункерної інфраструктури в Карпатах, де очікувано можуть розміщуватися  F-16».

«Скерування західних військ на територію України призведе до прямого вступу їхніх країн у війну, на що нам доведеться відповідати. І, на жаль, не на території України», — експрезидент РФ, державний алкоголік Медведєв.

?? Найскладніше запитання: як далеко готові зайти США та ЄС, змушуючи путіна завершити війну? Це важливо розуміти на випадок, якщо нова стратегія «змусити кремль припинити війну» таки не спрацює.

?? Підвищення градуса міжнародної напруги, очевидно, лише один зі сценаріїв тиску на кремль, причому він — багатовекторний: ось Макрон заявив про готовність ввести війська в разі провалу фронту, тоді як La Repubblica називає інші приводи для введення західного контингенту в Україну: наприклад, офіційний вступ у війну «бульбашів» або навіть використання її території (що ймовірно в разі наступу на Київ).  

?? Водночас бункерному приготували не лише батоги, але й пряники: G7 продумує гіпотетичний варіант обміну заморожених російських активів на відмову кремля від захоплених українських територій, про що писала Financial Times.

?? Найкращим фіналом для цієї історії буде цитата від Бена Годжеса: «Перемога України можлива за умови чіткої позиції США і Європи, ефективного використання F-16 та ігнорування ядерних погроз Кремля, а інколи – і порад Вашингтона. Ми самі себе стримуємо».

?? Рубікон війни ми перейдемо тоді, коли США та Німеччина разом нарешті скажуть, що «в наших інтересах, щоб Україна перемогла Росію», тобто коли зʼявиться визначена мета цієї кампанії — тоді рішення ухвалюватимуться набагато ефективніше і швидше.