*??Сьогодні ваша авторка стала на один рік піздатіше! ?
А це означає, що саме час приймати ваші вітання ?
і як досвідчена жінка (яка вже знає чого хоче) розповім у якому саме краще вигляді?***

Всі свої компліменти, побажання і пригощання краще скидати у вигляді донатів на картку?: 5375411506102933
Банка каналу ?

Або є альтернативні варіанти як зробити мені дуже приємно:?Порекомендувати мій контент/ зробити репост
?Підписатися на патреон
?Послухати мій гурт і репостнути в сторіз з відміткою @rymband

Обирайте варік який вам більше подобається і дякую за будь-який прояв підтримки ?

*?Сігурні Вівер отримала «Золотого лева» Венеційського кінофестивалю
«***Мене завжди запитують, чому я граю сильних жінок і я завжди думаю, що це таке дивне питання, тому що я просто граю жінок, а жінки сильні, і жінки не здаються», — сказала акторка й додала: «Знаєте чому? Ми не можемо інакше».
«Акторка калібру Сігурні Вівер має небагато конкурентів. Завдяки значній театральній підготовці, вона підкорила широку кінематографічну публіку фільмом «Чужий» режисера Рідлі Скотта, ставши знаковою фігурою 1980-х років. Протягом того десятиліття вона викувала образ героїні, безпрецедентної і здатної переконливо конкурувати з чоловіками, які на той час домінували в епічних і пригодницьких фільмах», – сказав директор фестивалю Альберто Барбера.

Вівер стала третьою американською акторкою, яка отримала «Золотого лева» за видатні досягнення після Джейн Фонди і Джеймі Лі Кертіс.

#фемарт
Авторка

​Дівчина-ґік 2024: підліткова казка про модель-незграбу
#серіал #драмеді #екранізація
Netflix випустив серіал на основі серії романів «Дівчина-ґік» британської письменниці Голлі Смейл.

Серія книг «Дівчина-ґік» розповідає історію Гаррієт Меннерс, незграбної 15-річної дівчинки, чиє життя змінюється, коли її беруть працювати моделлю.
Гаррієт намагається впоратися з труднощами, які підкидає їй світ моди, а також не відставати від своїх однолітків.

Роман частково заснований на власному досвіді Голлі Смейл як моделі-підлітка. Коли їй було 15, її помітило провідне лондонське модне агентство. Смейл працювала моделлю протягом двох років, допоки не вирішила завершити кар’єру й натомість почати писати.

Я не читали книги, але серіал більше схожий на казкові пригоди в реальному світі.
Мені було б дуже цікаво почитати відгуки моделей, які дивилися серіал, бо я НЕ ВІРЮ, щоб за всі факапи подібних масштабів гг, хтось возився з нею і намагався втримати.
Бо факапи молодої моделі без звʼязків, які ставлять під загрозу комерційні таємниці, гроші, репутацію бренду не можуть просто пробачатися за гарні очі.

Є тут моделі? Невже таке можливе?

✍️Совок, самотність, зрада, насильство, домагання, бруд, розпад Ось такі слова мені приходять в голову після перегляду стрічки «Ти мене любиш?». Одразу скажу, що картинка гарна. Совок переданий ностальгічно, з теплим світлокором. Ніби спогади про батьків…

✍️Совок, самотність, зрада, насильство, домагання, бруд, розпад
Ось такі слова мені приходять в голову після перегляду стрічки «Ти мене любиш?».
Одразу скажу, що картинка гарна. Совок переданий ностальгічно, з теплим світлокором. Ніби спогади про батьків, яких тепер так не вистачає.
Але мене більше цікавить не обробка і атмосфера, а сенси.
І тут я декілька разів за перегляд була вахуї.
Стрічка має три лінії сюжету, але вони нікуди не приводять.
Те, що називається відкритим фіналом — тут не зовсім доречно. Бо до фіналу треба прийти, має бути нерозкрита історія/ думка/ рішення/ від чого все перевертається і може змінитися. Коли нам цікаво «так а шо далі???».
Та нічого. Похуй.

А тепер про мої шоки.

Далі спойлери:
Почнемо з того, що всі мужики в цьому фільмі — мудаки. Окрім дідуся, який сказав декілька реплік за стрічку.
??Батько — зрадив і вирішив піти з родини до коханки і пляшки.
Він каже доньці, що вона вже доросла, але нічого не пояснює і віддаляється.
??‍♂️Бойфренд — старший за гг на 9 (!) років. Тут взагалі окрема історія від якої я крінжанула.
Уявіть, чєл зі скорої приїжджає додому врятувати підлітка від передозування пігулками. Він бачить дівчину в трусах і мокрій майці, яка блює.
Наступного дня він вже засталкерів її і поцілував. А потім відвіз до себе і вирішив трахнути. При чому, судячи з діалогу він не сильно намагався зробити так, щоб їй було приємно. Блять, їй 16! Вона засмучена дитина! Куди ти свій стручок пхаєш?
??Друг батька — бачить що в родині складні стосунки. Розуміє, що дівчина розгублена. І використовує це. Запрошує доньку друга до бару і… домагається. Сцена зі зґвалтуванням не показана. Але судячи з реакції гг вона цілком можлива. Факт в тому, що він одноліток батька. Який хоче трахнути 16-ти річну дівчину.

Коли нам 16, ми шукаємо розуміння, своє коло, себе в цьому світі. Ми не знаємо як правильно, як можна. Батьки нічого пояснюють, дорослі в своїх справах. Ми хочемо щоб хтось нас врятував, сказав «я тебе люблю». Героїня фільму намагалася знайти любов в усіх хто її оточував. Слова були для неї важливіші за дії. Бо її любила бабуся, мама, дідусь. Це видно з відношення, турботи. Але чи вистачало гг саме такої і саме їхньої любові?

Нижче скину скрін, який мене трохи розчарував. На жаль, на ситуацію з бойфрендом режисерка дивіться інакше. Не крізь фемоптику.

​?«Лишайся онлайн» — перша скринлайф драма про війну#драма #укркіно #оглядЯ дивилася стрічку Єви Стрєльнікової про повномасштабне вторгнення у кіно (дякую film.ua за запрошення).
Доволі складно рецензувати фільми про війну, бо ми розуміємо їх важливість і мету, але з іншого боку не менш важливо відмежувати політичну складову від творчої.

За сюжетом, до героїні випадково потрапляє ноутбук незнайомого чоловіка. Катя ховається від ракетних обстрілів вдома, намагаючись знайти власника ноутбуку, який зник після початку вторгнення. Ризикуючи своїм життям та життям близьких, Катя намагається врятувати незнайомих українців.

Фільм мені скоріше не сподобався, аніж сподобався.
Чому?
Тому що він не пропонує українськ_ій глядач_ці нічого нового у погляді на війну чи рефлексії трагедії. Чи мав фільм таку мету? Це вже інше питання. Можливо він більше розрахований на іноземних глядач_ок щоб показати їм жахіття війни та сміливість українців.
Війна — це про смерть, жорстокість, втрати близьких.
Війна це жах, страх, трагедія. Так, ми знаємо.
Що пропонує нам художній фільм? Все те саме, просто за сценарієм у пропонованих обставинах.
Формат лайфскрину у цьому контексті дійсно цікавий і перша частина фільму працює у межах жанру: зачепки, здогадки, детективна напруга.
Але все змінюється у другий частині, коли починається драматичне нагнітання завдяки загибелі близьких для головної героїні персонажів.
Порушується баланс емоцій, глядач_ку тримають в стані жалю і переживаннях без зупину на просвіт. Головна героїня плаче, закускє губи і кричить.
Складно передати багатогранність важких емоцій втрати коли в тебе задіяна тільки верхня частина тіла.
Також не забуваємо, що актори знімалися у парі з чорним екраном, а не партнерами на майданчику, і мали памʼятати куди дивитися і як реагувати, тобто грали в голові. Але чи вдалося зануритися у події разом з героями? Мені ні.
Деякі вчинки гг викликали багато питань: невже ти дійсно так будеш робити якщо така ситуація відбудеться у реальності? Не думаю.
Були й дивні вчинки інших персонажів, які збивали мене з пантелику. Чому? Нащо? Що за ??‍♀️

Важкий депресивний фільм, який залишає тягучий осад після перегляду.
Підтримати український кінематограф важливо, але я б радила придбати перегляд на сервісах, бо як на мене, формат скринлайфу не для перегляду на широкому екрані.