Я ЖИВУ ПІД БОГОМ

Моє життя під Його небесами.
Мій народ під Його владою.
Моя сім'я і церква під Його наглядом.
Моя доля під Його керівництвом.
Моє минуле під Його милістю.
Моє майбутнє під Його контролем.
Мої турботи під Його крилом.
Мій гріх під Його кров'ю.

Як говорити з чоловіком/дружиною у шлюбі про свій гріх сексуального характеру?

https://telegra.ph/SHCHo-ya-povinen-skazati-svoyemu-cholovіkovіdruzhinі-pro-svіj-seksualnij-grіh-09-28

Що ж робити?

?? Молися кожного разу перед тим як починаєш читати цю книгу, а особливо, коли не хочеться це робити. Ми надто слабкі, обмежені, грішні щоб самотужки справитися з цим.

?? Молися під час читання цієї книги щоб Дух Святий дарував відкриття і допоміг зрозуміти її зміст. Істину неможливо зрозуміти - вона має бути відкрита.

?? Молися після того як прочитав чи почув щось з Біблії щоб Бог допоміг це застосовувати в житті.

⏰А ще якщо ти не сплануєш визначений час, місце і не вибереш план для читання, то, скоріше всього, ти так і не почнеш читати, бо будеш керуватися емоціями чи обставинами.

Якщо тобі не хочеться читати Біблію, то раджу прочитати псалом 118. Саме так, найдовший псалом, який весь присвячений саме Слову Божому. Можливо ти прочитаєш його не за один раз, але зроби це. Подумай над словами і образами, які там використовуються описуючи Слово Боже. А головне, зверни увагу як часто автор псалму молиться - «відкрий мої очі щоб я бачив красу Твого Закону» (вірш 18), «душа моя гнеться до пороху, але за Словом Своїм оживи Ти мене» (25), «дай мені розуміти дорогу Твоїх наказів» (27) і особливо зверни увагу на ось цю молитву «серце моє прихили до свідоцтв Твоїх» (36). Очевидно, що були моменти, коли серце псалмиста не дуже горнулося до Слова Божого і тому він молиться про це і про те щоб розуміти Слово, щоб воно його оживило.

Вивчи ці та інші молитви цього псалму і зроби їх особистими. Можливо навіть варто виписати деякі з них на першій сторінці своєї Біблії, що я і зробив, щоб повертатися до них знову і знову.

Будь чесним з собою і Богом. Визнавай, що тобі не хочеться читати Біблію, молися за це, не чекай ідеальних обставин і йдіть до Слова Божого, бо це не просто ти говориш з Богом, а Він говорить до тебе і повертає твоє серце до Себе.

Бог обережно проніс цю унікальну книгу через тисячі років, хоча її неодноразово намагалися знищити, щоб дарувати її саме тобі, бо в ній ти знайдеш найбільший скарб - Його. Він робить це тому, що любить тебе і хоче щоб ти міг знати Його і любити у відповідь.

❤️ Ти не любиш читати Слово? Але Слово любить тебе!

Саме тому Слово втілилося щоб бути поряд з людьми і було розіпʼяте, бо настільки грішні люди не хотіли Його «читати». Однак Слово живе та діяльне, Його не увʼязнити, воно сильніше смерті і дарує життя, тому воно непохитне і стоятиме вічно, і тому воно досі поряд з тобою.

Творець задумав тобі книгу
Цар видав тобі накази
Батько написав тобі лист
Коханий залишив тобі листівку
Друг прислав тобі повідомлення
Бог подарував тобі Себе через Слово

Напевно тому, що це не просто книга, а Слово Боже. Розумієш, що це означає?

1. ЦЕ СКЛАДНА КНИГА
Її часом важко розуміти і треба напружувати мозок, аналізувати і думати, запамʼятовувати імена, місця, історії, розуміти жанри, особливості поезії, визначати значення слів і понять, зрештою - задавати запитання і молитовно шукати на них відповіді. Все це означає, що для її читання потрібен час і сфокусованість, ваша нероздільна увага, а не мультизадачність і паралельне переключання на інші додатки. Це книга не для розваги, до якої ми так звикли, а для пізнання Бога і самопізнання. Тут не вийде просто лайкнути і поскролити далі, але ми часто надто ліниві, не дисципліновані і не терплячі.

Іван Франко якось сказав:

«Книги — морська глибина,
Хто в них пірне аж до дна,
Той, хоч і труду мав досить,
Дивнії перла виносить».
Якщо це правда про звичайні книги, то, тим більше, це правда про Біблію.

2. ЦЕ СВЯТА КНИГА
Грішній людині важко її читати, бо насправді вона читає тебе і часто це веде до смиріння, розуміння власної обмеженості, гріховності, потреби в перемінах, а ми так цього не хочемо. «Я просто хочу думати, що я добрий і хочу жити собі спокійно далі. Я просто хочу жити так, як я хочу жити і щоб мені ніхто нічого не вказував». Гріх всередині людини противиться і бунтує, коли бачить Біблію, бо знає, що на її сторінках протиотрута від нього. Гріх засліпляє, а лише чисті серцем будуть бачити Бога. Ось чому без сповідання і розкаяння ніяк, інакше ти не читатимеш цю книгу або ж гріх спотворить її розуміння і відношення до неї. Ти можеш перетворити читання в суху дисципліну і законництво, вивчити сотні віршів напамʼять і знати весь зміст цієї книги, але не для себе, а для когось, не для смиріння, а для гордості, не для перемін, а просто заради знання.

3. ЦЕ СТРАШНА КНИГА
Вона страшна не для нас, а для диявола, бо відкриває Бога і веде до освячення та перемін в житті. Ворог душ людських зробить все можливе щоб ти її не читав: «Треба трішки більше поспати, бо ж я так втомився вчора», «треба перевірити, що там в новинах, соцмережах і як там збірна зіграла», «треба прогулятися, бо така гарна погодка», «я надто втомлений і очі зліпаються, тому треба лягати спати», «я не маю часу, бо є інші важливіші справи», «та я вже читав її і там нічого нового», «та я ще всього іншого не виконує, то навіщо мені нове читати», «я нічого не розумію», «я погано себе почуваю», «мені соромно, бо я давно не читав» і улюблений обман диявола «я маю захотіти читати, а поки що у мене немає таких почуттів, то я не буду лицемірити і змушувати себе до цього». Ти завжди будеш чути ці фрази в своїй голові від першої, а не від третьої особи, «я», а не «ти», бо тебе тонко обманюють.

Кожен раз коли ти читаєш чи слухаєш Біблію відбувається духовна боротьба, бо є ворог, який хоче вкрасти це слово, засліпити твій розум, пожерти твою віру, відволікти тебе на другорядне, обманути і погубити тебе. Він добре знає, що це не проста книга, а Слово Боже, яке може змінити тебе, а це вплине на зміни в інших людях.

Ось чому читання Біблії не таке як читання інших книг - це складна, свята і страшна книга.

Молитися Богу досить просто, але буває надзвичайно важко змусити себе це зробити. Саме про це говориться з глибокодумною простотою в Псалмі 62:9:

"Мій народе, кожного часу надійтесь на Нього, серце своє перед Ним виливайте, Бог для нас пристановище!"

Давид говорить, що якщо ви надієтеся на Бога, то виливайте перед Ним своє серце. Або, іншими словами, довіра до Бога обов'язково передбачає, що ви повинні виливати перед Ним своє серце.

Що означає "виливати своє серце"? Це означає, що ви повинні принести Богові в молитві суміш всіх різнобарвних емоцій та переживань, що переповнюють вас і в кількох словах "вилити" їх перед Ним.

Насправді, вражає, що Бог пропонує і навіть наказує нам чинити так. Чому Бог має виявляти готовність (не кажучи вже про бажання!) вислуховувати душевні муки й радощі людей, які від самого народження бунтують проти Нього? Чому Бог повинен хотіти, щоб перед Ним виливалися серця, які загрузли в полоні емоцій, протиріччях і, замість щиросердної відданості Йому, сповнені прагнення до всіляких хибних кумирів? Чому Бог повинен проявляти участь або прислухатися до ридань, благань або вихваляння грішних створінь, через які Його улюбленому Синові довелося зазнати незбагненних для нас тілесних і душевних страждань? Чи стали б ви зі співчуттям вислуховувати скарги того, хто вбив вашого сина?

Ми легко стаємо самовпевненими і не бачимо, що, закликаючи нас виливати перед Ним своє серце, Бог робить нам честь. Тільки уявіть собі: Сам Отець турбується про те, що ви думаєте. Він закликає вас у будь-який час розмовляти з Ним найсерйознішим чином і стільки, скільки знадобиться. Вражаюча честь! При цьому найчастіше ми ставимося до молитви як до виснажливого обов'язку чи чогось набридливо банального. Найчастіше нам не спадає на думку, що молитва може і повинна містити просту розповідь Богові того, що у нас на серці. Але ж саме це ми знову і знову бачимо в псалмах.

Дуже часто нам здається незручним і непрактичним витрачати час на молитву до Бога з проханням допомогти нам або щось для нас зробити.

"Що може бути даремнішим, - думаємо ми, - ніж витрачати час на молитовну балаканину про свої переживання!"

І все ж Бог, у Своїй милості, готовий вислуховувати нас. Він пропонує нам розкривати перед Ним глибини своєї душі нічого не побоюючись. Який приголомшливий дар - можливість виливати своє серце перед Богом!