Про скло, бо колись я до нього дійду не тільки в теорії; і все, що зараз роблю до цього веде, хоч і не напряму.

Існує три всесвіти: гутне скло, розплавлене у формі скло і тонке скло з яким працюють безпосередньо вогнем (хімічний посуд, бонги, дякі келихи).
Вироби з гутного скла люблю дуже, його якості ніяк інакше не відтворити, це надважка праця і майстерність. Щоб стати майстром гутного скла, вчитися треба дуже довго і ретельно, також це поволі вбиває зір, спину і легені. Хороші новини: якщо ви розбираєтесь що можливо зробити, то в майстерні за вашим ескізом або формою можуть виготовити виріб. Це доволі розповсюджена практика.
За ким слідкую:
Jeremy Maxwell Wintrebert
Tanja Pak
Masaki Kusadax 💔
Robert Comploj
Є й інші, можливо згодом зроблю добірку з коментарями.

Про роботу з вогнем поки не писатиму, бо мало знаю і мало цікавлюся. Зі сторони неону(трубок) і світла, можливо, підберуся колись. Але слідкую за Johen Holz — він скоріше за все комбінує видуте(гутне) і газовий пальник.

А от плавлене скло, що випікається в таких самих пічках як і кераміка — це моя мета. Для цього потрібно навчитися робити форми, розуміти як поводиться матеріал, мати доступ до достатньо потужних пічок і, власне, до матеріалу. Можна замовляти скло певної марки, але деякі види промислового скла теж підходять для деяких робіт. Reduce, reuse, recylce так би мовити. Дивно, але тут у мене поки що немає добірки майстрів, просто подобаються деякі роботи. Але маю чітке уявлення, які роботи спробую втілити я коли до цього дійде.
Є чудовий Richard Whiteley з Австралії, і є відео яке я дуже люблю: це демонстрація з гутним склом, експеримент для нього. Найулюбленіший мій момент, коли він пояснює ключову відмінність в процесах і підході до скла. Його роботи пічуться і вистигають тижнями, місяцями. Потім ще обробка поверхні. Гутне скло — це хвилини, максимум кілька годин дуже швидкої, інтенсивної роботи. Потім кілька годин в пічі для вистигання — і все. Якщо будете дивитись — не пропустіть момент про лінзу для телескопа (отут).

Дихання, ритм і спокій так само важливі для роботи з гончарним колом, як для плавання. Нервую, злюсь — нічого не виходить ні в басейні ні в майстерні; сам процес допомагає заспокоїтися.
За останню сесію підготувала до кінцевого випікання першу роботу, і почала нову.
По ній от поки видно, що спочатку було нервово. Але слухаю Ріка Рубіна (де ти був все моє життя?) і бачу цікаве в неідеальності. І також бачу, що як мені часто зле, сумно, хижо, то і роботи будуть такі. Ну то і добре, хай будуть.

—

Breathing, rhythm and calmness are as important for working with a potter's wheel as they are for swimming. I get nervous, angry—nothing works out either in the pool or in the studio; the process itself helps to calm down though.
During the last session, I prepared the first piece for the final firing and started a new one.
It's quite obvious when you look at it, and see the disbalance, that I was nervous at first.
But then I listen to Rick Rubin (where have you been all my life?), I see the beauty of imperfection. And I also see that as I often feel angry, sad, unsettled, my works will also be like that. But so be it.