15.03.1917
«У Москві до мене дійшла звістка про те, що імператор від власного імені, а також від імені свого спадкоємця, 15 березня зрікся корони...
Цар був уособленням Росії. Іноземцеві складно було повністю збагнути, наскільки цар був безумовним центром, поза яким, здавалося, немає вже більше нічого...
Російський народ, як сказано вже давно, неспроможний був керувати сам, контролювати свої сили і об’єднувати зусилля...
Досі через багато характерних ознак переважає думка, що царська Росія була поліцейською державою, яку цілком можна порівняти з Радянським Союзом. Та насправді ступінь втручання у приватне життя простих громадян у ній був таки менший... Якщо порівняти вироки царських часів з тими, які оголошують за політичні злочини в сучасній Росії, то перші інакше, як гуманістичними, й не назвеш...
Російська держава втратила свій стержень, коли цар був змушений зректися престолу сам, а також — від імені свого сина. Наступного дня на додачу ще й Великий князь Михайло зрікся престолу...
Кожен, хто готовий був поглянути правді у вічі, тепер бачив, наскільки осьовою фігурою був імператор, і не міг надивуватися, що Тимчасовий уряд вірив у свою спроможність перевернути державний устрій догори дриґом...
Російському народові не вдалося зберегти свою раптову свободу, і він потрапив у рабство, з якого згодом розрослася загроза для цілого світу.»
Карл Ґустав Еміль Маннергейм
Мемуари
Переклали з фінської Ольга Ярешко і Назар Довжок
За підтримки Фонду Маннергейма та Центру FILI - Finnish Literature Exchange
Обсяг: 1312 сторінок.
Акційна ціна — 909 гривень за два томи замість 1010

Facebook

Log in or sign up to view

See posts, photos and more on Facebook.