Хеппі бьоздей ту мі🎉

І навкруги все вмить просто затихло,
немає навіть вітру, взяв і вщух,
лише серцебиття легке помітно,
хоч тіло тепле вже покинув дух.

Настільки пусто, ніби в океані,
я сам на сам повільно тут тону.
Хотів кричати, втім слова пропали,
і скільки намагався, не знайду.

В очах темніє, ніг не відчуваю,
повітря вже скінчилося, мов сон.
Набридло сперечатися, хто ж знає,
що зватися повинно справжнім злом.

Спочатку це калюжа, потім море,
тепер - бездонний гул думок,
колись все навкруги було прозоре,
наразі я не бачу й власний крок.
#вірш

Знайшла у нотатках, якось написала і забула показати

Офіційні реквізити Охматдиту для допомоги

Вразливе серце, ще більш скалічені думки,
я вкотре не можу знайти собі місця.
Пробач, що не так, що не можу як всі
впевнено йти - у цьому й різниця.

Я вперше промовив до себе відкрито,
не впав, наче дощ, не сховався у хмари,
вперше, ніби не ворог, ніби "я" - цілковито.
Відтепер світ забуде про вічні кошмари.

Ляльковий театр тремтить, як востаннє,
благаю пізнати все те, що кохав.
В голові усвідомлення тільки про справжнє,
а в руці б'ється серце своє, ледь спіймав.

Надумані риси, ще більш реальніші сни,
я майже повірив душі цього місця,
тепер вже мовчу, щоб почути: "пішли",
без цього не вийду із дії, що сниться.
#вірш

З такою погодою захотілося жити