Я тільки збулася від практики , а мене вже чекає курсова на яку нам дали всього 1,5 місяця коли в прошлому році її писали від вересня до травня .... образливо ? Так і дуже

Пройшов тільки тиждень а я вже хвора )
Ні ну вже мене саму бісити починає, якщо коли я вчилася ще в школі це було круто то коли ти в академії де всі прогули потрібно відпрацювати ,а на роботі за часті відгули звільнити можуть, тут хоч не хоч а робиш все щоб воскреснути ......хоча на диво цього літа я особо не хворіла , можливо мені здається тільки, але як мені заборонили приймати антибіотики (точніше прописувати мені їх ) я все менше і менше хворію

Все взяли на роботу)
Не знаю радіти тому що я тепер вчитель чи плакати?

Мені сказали що передзвонять ,а в результаті цього не сталося ,але я звідкись я мала знати що сьогодні маю з'явитися на пед-раді ?‍?

З днем незалежності

Сьогодні дурачилися по повній
Я собі з мішка так вдало витягла одяг )

Я в таборі 4 і вже хочеться додому.
Це не діти а чортинята

Мало того що вони вже зломали меблі за які Я відшкудовую , так щей їх батьки кончені якісь . Ми чітко і не раз говорили що не можна (сухарики , чіпси , горішки , бутерброди ...тд) а вони полюють на наші слова і саме це і привозять , так щей незадоволені що ми їм відаємо це все назад одразу же

Але най більше дістало ( а можна мені в корпус? , а ми йдемо на дискотеку ? , а коли їсти ? ((Це питають діти які відносять тарілки навіть не спробувавши. А кормоять їх справді смачно ))Я це їсти не буду , я туди не піду , можна я піду до бабусі ?(Я ту бабусю, яка також лікар (ми й щей отримуємо якщо не пускаємо , цій суці начхати що в нас по плану і вона їх відпускає самих постійно ходити по територія , а я потім на планєрці вислуховую за те що ці дівчата ходять самі )

Вони питають одне і теж цілий день ,ще ладно якщо різні діти так ні одні і тіж , буває що хвилини між цими питаннями не проходить .

Саме морально тяжке це наші близнюки , вдруге що не так даже незначне переживання чи обіда в них панічна атака мать вашу а так стара карта йде по 20-30 хв до нашого корпусу і це при тому що ми від неї всього в 100 метрах.
Єдине позитивне з цієї ситуації що навчилися виводити дитину з цього стану без ліків і лікаря .

А все-таки радість моя і невеличке спасіння це дівчатка і частина хлопчиків , їм скажеш щось робити вони це зроблять і інших заставлять

Ми їм придумали окремо від таборних чайок ще суто наші загонові зіроньки то в кімнатах у нас ідеальна чистота не дивлячись на те що це діти 11 років

В нас їх 30 , і з них 4 кожну годину щось то зломають то поб'ються і через них я буквально кожних декілька хвилин чую ( Тетяна Вадимівна він мене вдарив )

Тут в чайці красиво , і кормоять неймовірно вкусно ( шкода що за це з моєї і так малесенької зарплати -4800грн )
Тут є джерело поряд і заповідник /зоопарк і південний Буг ( хіба що мене вже дістали з питаннями чи підемо ми плавати (ні ))
Діджей з елітних клубів хмельницького ( бивший учень старшої вожатою вот його сюда і приволокли добровільно - примусово ?)
Мої діти називають його "Стів ", цікаво як думаєте чому ?

Ну і тут половина моєї групи тому є в кого вкрасти дітей щоб мені в корпус воду принесли

( Я з малесенькими одна з групи, а всі інші на найстарших )