Вибач мені,
Я випадково шукаю
Схожих на тебе в натовпі
І коли натрапляю
На кучеряве волосся
Зупиняюсь

Доводиться знову згадувати

Вибач мені,
Я відвертаюсь від схожих обличь
І щось проговорюю
Сама не розуміючи фрази
Бо здається твій образ
Забирає літери й не дає права сказати

Доводиться знову повторювати

Між шкільними стінами
Ми стоїмо досить поряд
Ти дихаєш на мою шкіру
Я торкаюсь твого волосся
І постійно про нього розпитую

Наскільки зручно за ним доглядати?

Можливо, якщо б зранку я змивала
З нього весь той догляд
І брала до руки рушник, щоб протерти
Воно виглядало б краще

Можливо, якщо б тоді я говорила більше
Зараз могла чути твій голос частіше
І не шукати тебе у кожній
До біса, подібній

20.12.24
Посередні вірші, теж мають права на існування

Мила моя,
Я чула кара божа
Обходить закоханих
І відправляє їх в рай

Не зважаючи на
Не покору
Не віру в бога, диявола
Й не прочитану біблію
Яку я в руках тримала
Разів зо п'ять

Чула, янгол в раю
Листується з демон
Прямо із центру пекла
Вони кохали
Прямо до смерті

На жаль, їх зрадили
Обох, прямо у вівтаря
І я не знаю, що зробив демон
Щоб потрапити в пекло
Але знаю, що янгол
Кохає до цього дня

Мила моя,
Я обіцяю
Кохати тебе до смерті
І благаю
Не цікався цією історією так
Щоб дізнатись у демона особисто
Що зробив він
У день коли кохана
Від нього пішла

26.11.24
Насправді, можливо я тримала в руках біблію більше разів

Виявляється,
Янголи охоронці не підписують
Ніяких паперів про віру і чесність
Виявляється,
Навіть вони
Брешуть

Виявляється,
Мій брехав тричі
Прямо мені в обличчя
Не соромився ні покарання
Ні істини

І сьогодні в ночі
Він ліг поряд з моїм ліжком
І почав говорити
Здавалось
Він у бога
На ісповіді

Перша його брехня
Лишилась порізом на моїй долоні
Й раною в його серці
Нам обом боляче
Йому більше
Все чесно

Друга лишилась спогадом
Для мене лише моментом
А для нього нічним кошмаром
Що лишилась слідом на зап'ястках
Як від металевих кайданів

Остання брехня
Він сказав, що справді
Намагався тоді бути чесним
Але отрута виїла мозок
І залишила його без честі

Вона залишила слід
Уже у мене на серці
Боляче

Мій янгол охоронець пообіцяв
Тепер тримати мене
У безпеці

15.11.12
А люди все відписуються...(перепрошую за такий не самий гарний вірш)

Я
Вгризаючись
В почуття до тебе
Пишу віршик

Намагаюсь триматись рими
Не вийти з такту
Лишати сенси
До поки можу

До поки кохання
Не стало пилом
У твоїх ніг
І у моїх колін

До поки голоси
У моїй голові
Німіють
І дають мені лист

На останок кажуть
"Пиши
Поки є час
І нічого не зникло
Пиши
До поки ти
Не стала частинкою
Порожнього світу
В якому немає місця
Ні для кохання
Ні для віршів."

27.10.24

Виламуй мої кінцівки
І викручуй їх так
Щоб виднілись кістки
Прямо з під шкіри

Мені достатньо буде
Твого каяття
Потім
На колінах в предсмертній
Ісповіді

Але поки
Бери найміцнішу глину
І доліплюй до мого
Понівиченого тіла
Декілька своїх слоїв

Щоб вийшла твоя картина

На тлі
Моїх рубців

14.10.24

Станцюй на моїй могилі
Й мої кістки перемішані з брудом
Відізвуться, впізнавши твою ходу
І постане питання

Чи мені підійматися
Вибиратись через дерев'яну плиту
Щоб знову поглянути в твої очі
Й не промовити жодного слова

Чи залишитись під землею
З надгробком без ім'я
Куди будеш приходити ти
Кожного року

Щоб знову запевнитись,
Мене насправді
Вже
Нема

09.10.24

Добрий день, поки віршів немає, скажу що в мене є мій особистий тгк, де кожного дня є моє ниття на життя, фото і шматочки рукопису (першого найбільше)
☆ https://t.me/kris_stell

Насправді мені не подобається те закріплене про тгк, яке є, тому я вирішила зробити нове

Я нікудишня поетка
І нікудишньо поетично пишу віршик
Щоб потім казати
Читайте
Слухайте
Й вірте у кожне
Написане мною слово

Нібито, кожна літера говорить моєю мовою
Про моє нікудишньо поетичне життя

Про мої здерті колінця
Об мокрий асфальт
Вкладений по дорозі від роботи до дому
Кожен рядок говорить, що
Я можливо нішевопоетично проживаю своє життя
Щоб потім читачам
Нічого було обговорити про моє "я"

01.10.24

Я б виблювала свої органи
Прямо за обіднім столом
Ти б
З'їв би їх

Просто так
Як полагає етикету
З виделкою в лівій руці
І ножем в правій

-Смачно?
-Смачно.

Скоріше
Просто немає варіантів
В цій квартирі лише ми двоє
В цих почуттях
Нас декілька

-Ти кохаєш її?
-Можливо.

-Ти кохаєш мене?

І в мовчанні вітає відповідь

Я б встромила ніж тобі прямо в серце
Десь так щоб між ребер
Ти б
Не намагався дістати

Ти б змирився
Так само як миришся
З моїм волоссям у твоїй ванні
В твоєму ліжку
На твоїй футболці

Зі мною в твоєму житті

-Боляче?
-Боляче.

Ніж назавжди залишиться в тобі

03.09.24
Вірш буде також!
Не знаю чому не виклала його сюди, хоча в тікі тоці він вже давно є, виправляюсь

привіт. відкрила банку для батька на тепловізор.

https://send.monobank.ua/jar/7MKXcLwuFS

буду дуже вдячна за будь яку гривню.

я не хочу лишатися без батька у 17.