Я якраз цієї ночі, не встигши докачати Сталкерівський патч 1.1, поїхав туди, де пейзаж нагадує Сталкер по життю, а компів достатньої потужності нема. Тому маю запитати у вас: як оновлення? Чи справді Зона ожила, і що з багами?

Подивився анонс четвертого Відьмака, а перед ним почитав низку стогонів, що тепер там Цирі протагоніст, це повісточка і вона страшненька. Обзавівся думкою.

Всі претензії до зовнішності Цирі, — дурість. Вона красива, і абсолютно в межах зміни обличчя в процесі дорослішання. Геральт та Трісс в різних частинах серії змінювались неспівставно більше. Претензії до жінки-протагоніста - цк взагалі що? Вам Horizon, Plague Tale, The Walking Dead, Resident Evil, Tomb Raider теж проти шерсті були?

Мене, втім, щиро засмучує вибір Цирі в ролі протагоніста четвертої частини. Але зовсім з інших причин.

На Цирі в книзі та іграх навішано стільки плюшок, що і деякі мерісью позаздрили б. Вона:

— Старша Кров,
— Джерело (себто, магичка найвищої потужності),
— уберфехтувальниця з малих рочків,
— спадкоємиця кількох престолів водночас,
— мандрівниця між світами,
— судячі з ролику, ще й перша жінка, що пройшла Випробування Травами, а, можливо, ще й (спів)засновниця нової відьмацької школи.

А тепер питання: як це все впихнути в протагоніста, щоб він не був від старту суперменом, ой, супервумен? Тут є два варіанти: або придумувати, що ж Ластівку так по життю помотало, що весь цей пафос розгубився, або давати їй в якості рядових противників не утопців, а взводи давніх вампірів та Гюнтерів о´Дімів за підтримки драконів та Ктулох. Обидва варіанти мені не подобаються. Те, що видно в роліку, скоріш свідчить на користь другого варіанту, бо б‘ється там Цирі з якоюсь особливо товстою гадістю, і вживає водночас Знаки та вищу магію.

Я скоріш сподівався на перезавантаження деінде — може, інші часи, інші краї, якийсь молодий відьмак умовної школи Грифона. Хоч в Нільфгаарді. А Цирі, хоч яка мила, в сюжетному плані вже двічі перезакопана стюардеса. Як, власне, і Геральт. Тому дивна заміна.

Рівень імменсивності другого Сталкера be like.

Мені дуже не хотілося чесно битися з псевдогігантом на контейнерному складі в Рудому Лісі. Бо там треба зістрібнути згори в огороджений контейнерами простір, що стане імпровізованою ареною, на якій це миле півтонне створіння влаштує тобі практикум з гачімучі.

Рішення: скинути згори пусту сталеву діжку, пострілами в бік підкотити її до найнижчого з ящиків, зістрибнути на арену, щоб псевдогігант вийшов на розборку, і відразу, через бочку, застрибнути на ящик, щоб супостат хоча б в ближньому бою не діставав.

Спрацювало. Але останній раз я на такі перепідвиподверти йшов хіба в перших Дарк Соулс, коли того боса, що в чумному кварталі з собаками, гранатами закидував через стіну, не заходячи на його локацію.

Каєф.

В нинішній збірці Сталкера для мене головна проблема - відсутність А-Life. Критичних багів я не зустрів, викинуло з гри аж один раз за багато годин, і на моєму не дуже потужному компі на середньовисоких налаштуваннях майже не гальмує. А от відсутність (точніше, урізаність) A-Life реально робить світ пустим.

Хто не знає, А-Лайф - це фішечка першого Сталкера, завдяки якій противники гравця спавнились по всій Зоні, переміщувались нею заданими маршрутами та взаємодіяли один з одним (зокрема в межах харчового ланцюжка). Себто, це те, що робило світ гри живим, а гравця в ньому - лише маленькою частинкою великої екосистеми.

Ти розумієш, що якщо б воно було, як в першій частині, ти б половину тієї дороги з Ростоку до Звалища на пузі б повз із вимкненим ліхтариком, бо ж довкола бігали б стада різноманітної невідомої чухні. А тут пробіжкою біжиш, за п'ять хвилин ворога не побачивши. Хіба аномалії ризик становлять. Воно не робить гру поганою, але значно її "спустошує". І отут проблема, бо подивився я інтерв'ю з Григоровичами і тепер не впевнений, скільки той А-Лайф будуть додавати.

Іронія в чому: він перестав працювати саме перед релізом, коли різали все, що занадто завантажувало компи. В результаті А-Лайф обмежувався невеликою зоною довкола гравця. Себто, моби спавнились лише там, де він пробігав. А це повністю протилежне самій концепції, і робить з неї її протилежність. Замість світу, який живе своїм життям - світ, який "оживає" лише тоді, коли ти до нього підбігаєш, і завмирає, коли ти йдеш далі.

Головна проблема в тому, що компанії тепер треба швидко знайти рішення, яке дозволить водночас запустити А-Лайф по всьому ігровому світі та не змусить комп'ютери гравців перетворитися на пательні. Не знаю, наскільки це важко, але підозрюю, що задачка з зірочкою.

Подивился англійські ролики Сталкера. Вопію. Перемудрили хлопці. Реально рядові сталкери спілкуються з відчутним британським акцентом. І був би це якийсь кокні, але фіг там, наче після Оксфорду. Тепер вестерни з українською озвучкою та англійськими субами грають.

Непопулярна думка (с). Кенселинг відеоігор за принципом "а там десь в титрах-підрядниках-бенефіціарах російське прізвище" - недолуга дрочка. Бо по-чесному з таким підходом під скасування потрапляє чи не все, включно з Тетрисом. Виключення - хіба японські ігри минулого сторіччя. Ринок ігробуду такий, що всі двісті разів релокувались, перемістились, поїбались, поругались, оформили тисячу фірм на сто юросіб, і в кожній компанії, більшій за дрібне інді, національний склад як в серіалі Нетфліксу. Якась русня знайдеться, як в титрах голівудських стрічок.

На правах дружньої реклами: 30 серпня у Львові, у Львівському палаці мистецтв відбудеться фестиваль настільно-рольових ігор DiceCon. Мені пощастило бути на минулому - нас тоді якраз на Британщину через Львів посилали. Було кльово. Приходьте. Вся виручка - на Третю штурмову.

Я не знаю, навіщо вам ця інформація, і не знаю, чому вона мене так здивувала, але сьогодні я дізнався, що Вейрд Ел Янкович не єврей.

В наступному серіалі від Нетфлікса Ганібала зіграє Дензел Вашингтон.

І тут навіть не блеквошинг смішніший, а той факт, що Ганібалу на старт Другої пунічної було 29.

Дензелу 69.