🖋 Power Girl Returns

До того як ДС запустили повноцінну тривалку про Павер Ґьорл сценаристка Лея Вільямс працювала з нею в додаткових історіях до різних серій. Взагалі можете сприймати цю збірку як нульовий том до актуальної серії.

Перша історія є тай-іном до події "Lazarus Planet". Про неї не можна багато чого сказати оскільки вона є дуже короткою та абстрактною, з головного Підж тут зустрічає Омен та дізнається, що має телепатичні здібності.

Наступний сюжет відбувається в додаткових історіях до Action Comics #1051-1053. Лея тут представляє досить цікаву ідею з тим, що Павер Ґьорл та Омен вирішують використовувати новоотримані здібності першої для психологічної допомоги героям. І перша частина історії справді прикольна, у ній наші героїні допомагають Бістбою. Однак в наступних двох починаються проблеми. У двох наступних номерах Павер Ґьорл допомагає Суперґьорл, а також Супермену (Джону) й дізнається, що якийсь лиходій намагається через них дістатися до неї. І все б нічого, але Вільямс тут починає робити конфлікт з тим, що Підж почувається лишньою в Суперродині й, що вони самі не дуже її люблять. Мені це рішення не дуже сподобалося оскільки береться нізвідки й відчувається досить натягнуто.

Іншим моментом з якого багато людей згоріли є те, що Павер Ґьорл починає себе називати Пейдж, замість Карен Стар. Особисто я не є великим шанувальником Павер Ґьорл, єдиною серією де вона була головною героїнею яку я читав була Н52шна серія "World's Finest". І то там героїнею була Павер Ґьорл із Землі-2 яка була показана в Н52, у той час, як в цій збірці у нас та сама стара Підж. І ідея зі створенням нової громадянської особистості не ж чимось жахливим, але те як ім'я Пейдж з'являється виглядає більш комічно.

Сюжет який розпочався в "Action Comics" в результаті завершився у "Power Girl Special" в якому виявляється, що відповідальним за атаки на Джона та Кару був Джонні Соров. Виявляється, що більшість людей в Метрополісі впали в транс і те саме відбувається в інших містах оскільки Джонні відіслав туди своїх вершників. І тепер тільки Павер Ґьорл та Омен здатні його зупинити. По ходу сюжету виявляється, що як такої телепатії  у Павер Ґьорл немає й насправді здібністю яку вона отримала під час Планети Лазаря є астральні удари, тобто вона тепер як Супербой Прайм здатна пиздити реальність. Щодо самого завершення сюжету то він розчарував, більшу частину часу він топчеться на місці, а також основний акцент робиться на, досить нудних, діалогах ніж екшені, плюс прибічники Джонні взагалі не були потрібні, як на мене й тільки забирають сторінки коміксу. А, ну і ще котик Суперґьорл тепер житиме з Пейдж.

Останні пригоди Пейдж перед переїздом у власний онґоїнґ відбулися в тай-іні з двох номерів "Knight Terrors: Action Comics". За сюжетом Павер Ґьорл опиняється в жахіті в якому їй доводиться переживати симуляції симбіотичного корабля який вона колись знищила (лорознавці ДС напишіть, будь ласка, коли це було). І в кінці йде тизер з тим, що у звичайному світі частинка корабля готується повернутися для помсти. Загалом нічого особливого, але може бути. Щодо малюнку то тут за нього відповідає Васко Ґеорґієв, в той час, як усі минулі пригоди Підж малювала Маґдален Вісаджіо. Обидва художники видали цілком непогану роботу, окремо хочу виділити стиль Вісаджіо який мені досить непогано зайшов.

Якщо оцінювати перші пригоди Павер Ґьорл під керівництвом Леї Вільямс то вийшло досить слабко. Ідея з психологічною допомогою героям була цікавою, але на жаль сюжет пішов у зовсім не ту сторону в яку хотілося б, плюс конфлікт з Суперродиною відчувався натягнуто Певна віра у те, що ми побачимо щось хороше в самій тривалці у мене є, але поки "Power Girl Returns" є слабкою збіркою.

#PowerGirl

🅰 Avengers: Twilight #1-6

Лімітка "Avengers: Twilight" від сценариста Чіпа Здарскі та художника Даніеля Акуньї розповідає про дистопічне майбутнє яке потонуло в байдужості звичайних людей настільки, що навіть Червоного Черепа починають висвітлювати не як лихого нациста, а як таємного героя війни, а також це майбутнє в якому всім заправляє компанія Старка під керівництвом сина Тоні та Оси. Щодо самих героїв то більшість з них загинули під час трагедії яку назвали "днем Г", в результаті якої громада відвернулася від тих хто вижив. Однак одного дня Кепу вривається терпець і після того, як його рекрутує супротив під керівництвом Люка Кейджа, Стів вирішує зібрати Месників й покінчити з цією несправедливістю.

Лімітка мені сподобалася, сам сюжет нехай і не є чимось сильно оригінальним, але читається цікаво й сама серія є достатньо захопливою через, що за подіями хочеться спостерігати. З моментів які мені сподобалися виділю врив Тора у сюжет, те як палка промова Стіва про те, що людям треба зібратися й боротися за свою свободу зіштовхується з байдужістю з боку тих же людей та те що насправді означає "День Г". Щодо того, що не сподобалося це використання Альтрона в основному сюжеті, як на мене, його роль могла спокійно відійти сину Старка та Оси. Взагалі Здарскі трохи недокрутив з ним. Його фейстьорн у кінці вийшов занадто різким і не відчувається органічним. А от до чого у мене немає жодних претензій так це до малюнку Акуньї, він вийшов чудовим. Особливо відмічу колоринґ який чудово передає атмосферу.

"Avengers: Twilight" є вартою уваги ліміткою, місцевий сюжет вийшов доволі цікавим, нехай і досить смішно, що Здарскі в результаті трохи довелося переписати останній акт серії через атаку на капітолій, а малюнок тут просто шикарний. Раджу прочитати.

#Avengers

Дум Кантвела це досить непогана серія яка цікаво досліджує й показує Віктора та його характер.