❗Продовження історії з Наказом мон 850

Стежте за офіційними новинами Радіо Накипіло та Суспільне Харків

#нуш

Згідно Стандарту Освіти друга цінність НУШ:

забезпечення рівного доступу кожного учня до освіти без будь-яких форм дискримінації учасників освітнього процесу
❔Чому це не працює❔

1️⃣ Проблема нейровідмінності.

У нашій культурі все ще існує сильна дискримінації і нерозуміння нейровідмінності. Для прикладу з тією ж дислексієї у Великій Британії існують цілі спільноти та асоціації. Окрім того банальний пошук у Google англійської popular dyslexics дає цілі англомовні сайти, присвячені цій темі, а українською пересилає на рашистські сайти ?.

На державному рівні не існує загальновживаного механізму доступу до контролю знань нейрорізноманітних людей. Вони пишуть зазвичай ті ж контрольні, тести і часто ті самі нмт, що й нормотипові учні.

2️⃣ Проблема дівчат та хлопців.

За даними дослідження УЦОЯО випускників молодшої школи за 2021 рік маємо статистику, що дівчата менш упевнені у своїх силах і мають гірші показники у математиці, ніж хлопці, але при цьому дівчата більш відповідально ставляться до читання і відповідно мають вищі показники за хлопців. І тут навіює на думку "Дівчата гуманітарії, хлопці математики". Зупиніть себе, будь ласка, у цей момент. Насправді ми бачимо дзеркалення думки суспільства, а точніше батьків і вчителів і їх ярлики, на жаль ?

3️⃣ Феномен освітніх втрат

Офіційно мон каже про освітні втрати, що ми накопичуємо з часів початку Ковіду і пов'язує їх більшою ступіню з онлайн-навчанням.
Я ж вважаю, що нерівний доступ до освіти реалізовувася і раніше. Випливає він з браку фаховості вчителів і школи як системи, невміння фасилітувати різнорівневі групи, з 30ти і більше дітей у класах.
Саме існування феномену освітніх втрат призводить до тотальної нерівності ⚠️

Якщо ви чули, що нуш працює погано, задумайтесь над складністю реалізації для початку рівності освіти?

Чи відчуваєте нерівний доступ до освіти різних груп учнів/студентів? З чим він пов'язаний? ???

British Dyslexia Association

Training - British Dyslexia Association

The British Dyslexia Association is the voice for the 10% of the population that are dyslexic

#школа #списування

❕Списування в українській освіті (як у школах, так і зво) колосальна проблема. ❕
Ще до повномасштабного вторгнення наша освіта потерпала від списувань. Досліджень проводилось не багато, здебільшого в київських школах.

Зараз хочу зупинитись на культурному підґрунті.
Культура - це те, що ми кажемо і чуємо.

Про списування часто кажуть і батьки, і вчителі, і самі здобувачі:

1️⃣ раз вже списуєш, то хоч навчися то робити нормально
2️⃣списування - то робота з інформацією, поки списує, чомусь да і навчиться
3️⃣ списує - хоч навчиться викручуватись, у дорослому житті знадобиться

1️⃣ "Нормально плагіатити" чужу інтелектуальну роботу карається законом і це не те, чому варто було навчитися у школі. У світі інформації необхідна креативність і вміння генерувати ідеї. Тож саме цьому і треба вчитися

2️⃣Будемо відверті, це так не працює:) Ми вчимося, коли пригадуємо, відпрацьовуємо, помиляємось. До того ж викладач якщо не побачить  помилки студента, то не зможе його навчити. Отакий парадокс, то ж НІ. Людина так не вчиться!

3️⃣ Робітник, який постійно провалює дедлайни, робить роботу в останній момент ще й не якісно, насправді не потрібен компанії, бо він приносить збитки↘️ Викручуватись не знадобиться ніколи, якщо опанувати дзен тайменджменту ще у школі. Я вже не кажу про стреси і збитки на лікарів, які ми самі собі завдаємо під час таких викручувань ?

Давайте ставитися гігієнічно до своїх висловлювань і не пропагувати культуру списування?*?***

#монпрацює

Відомий київський телеграм канал опублікував новину про Експеримент від МОН щодо призначення ректорів та проректорів у ЗВО.
Вище я писала про зустріч з Олександром Борняковим із представниками студентства і викладачами харківських ЗВО.
Ще тоді пан заступник казав про ці зміни аргументуючи їх як необхідні для модернізації мережі закладів вищої освіти. Одним з основних аргументів було те, що працівники і студенти університетів не можуть обрати людину, що принесе зміни у систему керування закладом.
Також прозорі меседжі про ці зміни та інші зміни МОН викладало у Стратегії Розвитку до 2027 року від березня 2024 року, в якій поміж іншим дуже кумедні баги в картинках від ШІ?.

До чого все це я крізь такий проміжок часу?
Поважна спільното студентів, викладачів, проректорів та не байдужих освітніх активістів, звертаюся до вас⚠️
Я дійсно пишаюся тим, що ви прагнете висловити думку, дискутуєте і коментуєте, висловлюєте власну позицію. АЛЕ Ж! На тій зустрічі з Борняковим ніхто не здивувався подібній пропозиції, не висловив зауважень, думок. Чесно кажучи, і питання після доповіді були.... як прочитані з папірця.
Але коли вже все "готово", мається відповідний наказ від МОН, суспільна думка знаходить обурених рис, реагують відповідні медіа, починаються коментарі.?

Але ж "боржомі треба було пити" раніше...

Telegram

Червоний Губер

***😐*** МОН пропонує Кабміну провести експеримент, що передбачає обрання ректорів виключно наглядовими радами університетів без участі співробітників та студентів. В рамах експерименту ректори і призначені ними проректори не повинні мати досвіду роботи у ЗВО.…

#мотивація #інфодопис

Навколо навчальної мотивації точаться дискусії серед освітян. Тож і ми поговоримо ?

Навчальна мотивація - це процес, під час якого людина ставить цілі, знаходить шляхи для їх досягнення і вміє стійко йти цими шляхами. ?‍♀️

Отже, треба б багато чого робити для підтримки мотивації.

Існує внутрішня мотивація (мотивація, яку формує сама людина) і зовнішня мотивація (мотивацію в людині формує середовище).

Педагог має, зазвичай, низку лафгаків і навіть знає прийоми, як зовнішню мотивацію перетворити у внутрішню. ?

Поділюся базовим мотиваційним колом:

Я хочу зробити ➡️ Я роблю ➡️ У мене виходить ➡️ Я хочу зробити знову ?

У навчанні така проста і в той час дієва схема допомагає вчителям творити дива. Але дивного у цьому мало, бо перший крок природньою цікавістю дитина проходить самостійно. Найголовніше далі, щоб вчитель не допустив розриву у цьому колі ☝️

Як ви підтримуєте власну мотивацію чи допомагаєте підтримувати дітям/оточуючим? ?

#події #мінцифри

Цього четверга Харківський IT-Cluster провів зустріч-дискусію заступника міністра з цифрової трансформації Олександра Борнякова із представниками студентства, викладачів університетів і підприємців міста.

Сама дискусія, на жаль, тривала 15 хвилин і поставити питання було важко за цей час.

Я зупинилась на питанні, що стосується нового освітнього застосунку для українських школярів від Мінцифри "Мрія". Всієї інформації про застосунок наразі нам не показують, все, що відомо, можна почитати в офіційному телеграм-каналі.

Нещодавно кабмін затвердив запуск Мрії. Але ж як фактично буде працювати застосунок - поки не зрозуміло.

Хочу поділитись, що у минулому році на офіційних сторінках Мрії можна було подати заявку на вступ до команди освітян-експертів, що могли б консультувати при розробці. Я подавала заявку тричі. Відповіді я не отримала. ?‍♀️

Повертаючись до дискусії із заступником.
Моє питання було про фактичне розповсюдження застосунку і його широке використання вчителями і батьками. Я навела дослідження про відставання громад, що показало не тільки тестування PISA22, ай дослідженя SavED (попередній допис). За словами Борнякова, Мрія покликана створити новий освітній тренд у світі. Фактично, це означає стрибок України з етапу Освіти 3.0 (на якому ми з великою натяжкою) до Освіти 5.0. Про етапи розвитку освіти можна почитати тут.

❓Тож, як фактично міністертво бачить такий стрибок, як збирається запроваджувати у життя.❓

На що відповіді я не отримала, або якось все буде?.
Відповідь можна послухати повністю нижче?
Дуже прикро, що комунікація держави з освітянами стосовно Мрії зараз має такий вигляд ?.

P. S. Дякую студенту за запис відповідей?

А як ви бачите подальшу цифровізацію освіти? ?

Telegram

Мрія

Мрія — освітній ***📱***застосунок для учнів, батьків і вчителів, який надихає вчитися ***📚***та допомагає кожному знайти себе в сучасному світі ***☺️*** ***🔗***https://heylink.me/mriia/

#моніторинг #дослідження

Буквально позавчора Благодійний Фонд SavED опублікував на своїх сторінках у фейсбуці дослідження шкільної освіти під час війни у громадах і містах, що перебували під окупацією та\або зазнавали сильних ракетних обстрілів.
Зараз інтернетом гуляє частина статистики з цього моніторингу без посилань про жахливе "25% всього учнівства" не збирається залишатись в Україні. Хочу наголосити, опитування проводилось на деокупованих територіях і досліджувались саме вразливі громади⚠️. Завжди будьте обережні з інформацією без посилань.

Саме дослідження дуже цікаве і про нього можна багато писати і аналізувати. Я б хотіла зупинитись на такій проблемі.

?️Цитата:
"Більшість учителів та вчительок, представників і представниць адміністрації (відповідно 63% і 66%) говорять про погіршення успішності й лише 10% і 5% — про покращення (ще 27% і 29% не бачать змін). Серед учнів та учениць лише 21% говорять про погіршення успішності, при цьому 39% вважає, що їхня успішність покращилася (решта 40% стверджують, що змін не було)"

Це збігається з моїми спостереженнями у громадах. Зазвичай вчителі і адміністрація жаліються на онлайн і, увага!, просять повернути офлайн, бо тоді не було жодних навчальних проблем. При цьому це дослідження показує, що діти істотних змін не відчувають. І на доданок з дослідження випливає, що задоволеність успіхами дітей у вчительства висока!?

Такі результати протирічні. Я з цього роблю декілька висновків:
1️⃣ є нефаховість викладачів у роботі з онлайн-ресурсами і їх суб'єктивне відчуття погіршення
2️⃣ необізнаність учнів, який рівень навчальних послуг є задовільним і що саме їм потрібно
3️⃣ високу задоволеність ситуацією самими вчителями я пояснюю не вмінням їх брати відповідальність за свою роботу на себе (бо якби вони були не задоволені таким результатом, то довелось би щось покращувати)

На мою думку, ми мали проблему нефаховості до вторгнення, мали у 2022 році під час найбільш активної фази і все ще маємо. До поганих освітніх послуг додався постійний стрес, який, звичайно, погіршує ситуацію зі всіх боків.
Якщо будете читати це дослідження при всій його серйозності і об'ємності, тримайте в голові, що вчителі все ще заручники застарілої освітньої системи, а батьки і діти погано вміють визначати свої освітні потреби.

Із цікавих чисел ще сподобалося таке: 60% відсотків вчителів вважають, що учні не вміють самостійно вчитись.
Хочеться поставити тут філософське питання на обговорення у коменти, як ви думаєте, хто повинен був навчити українських учнів вчитись самостійно??

Facebook

SavED

75 % учнів мають прогалини у знаннях, а чверть песимістично дивляться на майбутнє України і хочуть виїхати за кордон. Як війна впливає на освіту в громадах сьогодні та чого нам чекати завтра?...