– війна забирає у нас все: молодість, друзів, надію. що залишиться після неї?

– після війни залишаться лише спогади і рани. але щастя – це коли ти можеш знайти мир у собі, навіть коли навколо все зруйновано.

ремарк ~ на західному фронті без змін

💔

що забула в мене вдома, муракамі?
роздягаючись, книжок не віддають

«якщо моя дівчина забагато думає,
я буду забагато пояснювати.»

боже
як же мені самотньо
в світі
який горить незворотньо

«я ніхто, але я хочу бути людством. і тому нехай моєю сповненістю буде моя відсутність.»

– в. домонтович «доктор серафікус»

«пити життя жадібно та великими ковтками.»

та остання зустріч,
коли ми обидва не знали,
що вона остання,
засіла у серці як день
початку війни,
і в мене буває таке невимовне бажання
поглянути в очі,
що кольору листя, як восени.
бо я вже забула, як серце болить від тих твоїх фраз,
від холоду, з яким ти постійно мене обіймав,
я б просто поглянула в очі ті раз,
цікаво, а чи б ти мене впізнав?

– б.

«її світ тримався на хаосі, але все якось працювало.»