Діафрагма

Та якийсь рандомний хаос, який пробуєш впорядкувати в голові, але реальність постійно тебе їбе і ти не можеш зібрати їбало, щоб нормально жити. Так, відбуваються якісь прикольні події в житті, знайомства, навіть досягнення, але все аж занадто переколочене…

Та якийсь рандомний хаос, який пробуєш впорядкувати в голові, але реальність постійно тебе їбе і ти не можеш зібрати їбало, щоб нормально жити. Так, відбуваються якісь прикольні події в житті, знайомства, навіть досягнення, але все аж занадто переколочене і уривчасте - от прям як ця збірка

Ввечері пішли зі Славою на презентацію нової книжки Тараса Ріля в шаурмічну у нього на районі.
Современно)
Дуже сподобались вірші Тараса перекладені нейромережою у пісні - офігенно, треба і з своїми так спробувати.

Тарас був в масці весь час презентації - це окремий перформанс. Мене дуже розчулює суміш його величезного потенціалу і того як він соромиться і смущається. Сподіваюсь йому вдасться зберегти цю щирість коли він стане крутим знаним митцем і за ним будуть бігати дівчатки-фанатки.

Вдячна Франківську що дарує мені таких друзів)

P.S. Шавуха реально класна. Сподіваюсь зацінити її наповну, коли моя травна система згадає що вона не удав і має перетравлювати все сразу а не кілька днів поспіль.

ми йшли вулицею
ти мала от-от сказати:
що розлюбила чи просто не любиш мене
чи щось інше

і поки ти важила ці слова
літу стало спокійно
зупинився вулиці час

пролунала прогавкала тиша

ми любили оці зупинки
а цього разу
тишею пройшлася

незряча обережна каліка

її хотів зупинити вулиці час
моїми словами

а ти намагалась говорити
і я промовчав

каліка вийшла із тиші

- я тебе не люблю.

БОМЖ

*я не прошу в тебе багато

один дзвінок

невже я завинив тобі пряникову хату

чи зіпсував спів п'яних качок

рима не відповіси

у темній з вошами мошками тиші

ти не відповіси

і мовчить переді мною всевишній

я заслужив

тільки на ставлення

як до собаки

чого вартує любов

якщо я не можу тобі дати

відпочинок від дієслівного ріля тараса

ах ха ха ха
замовкніть

моршинські двері

їм теж смішно

з такого актора*

ВЕСЕЛА ВДАЧА

у цьому місті
я до неба не допився

застряг у тебе
між рукою й
листям

тим погорілим
як чия?
держава

у неї
нігтем був я на мізинці

для неї буду
ой бліда в багрянках пляма
просякнута дебільним сміхом
дебільним бо
романтики
востаннє

та не останній пишу вирш

йдучи у
тінь
куди чомусь
тепліше

і менше чутно ридма рими сміху —

то при народженні
той крик у крипті крик

і там свербіж
що так свербить і тішить

Юлю Николин
а не Лілю Брік

і друзів
друзів
друзів

ще когось

Ріль Тарас вистрілив собою
в голуба на підвіконні
і випив чаю

10.09.2024

*-
коли ти довго вдивляєшся в безодню
вона не відповідає твоєму погляду

--
є тільки шматок м'яса
і щоб його їли й любили

---
культура людства потребує
ще більше
штучного інтелекту
так
як колись бога*

• діє надзвичайна пропозиція: можна придбати мою повість 'Скажи, скажи: ні!' й книгу віршів 'Діафрагма' за 299 грн. Ось так, дві книги за ціною однієї книги!

невідомий поете невідома поетко
я біля тебе я біля вас
а навколо навкруги покотилося ваше
вовче відлуння
але я поряд я поруч
викидаю себе вам до обіймів
з моста
на поталу
на користування
мною
скільки треба й захочеш
послухай
ніч теж тебе любить
і день не закочує очі
не відвернувся від тебе далекий дядько господь чи хто там сидить чи стоїть чи вічно відпочиває
я дарую тобі себе й образ
хоча б образ і подобу
поета
я знаю боже теж болить
що проминають слова
що дряпають каліки кулаки об кам'яні стіни неба
що лячно зустріти світанок з широко розплющеними щастями
і ніскільки не в стані

я знаю я все це знаю
будь ласка
повір

благаю
благаю

у твоїх маленьких руках носиться хаос
і легка вправна банальність

не байдуже не
байдуже

я за тебе каюся
я стараюся і сумніваюся

стираюся
а ти
прошу тебе
живи й живи

більше дужче ширше
та що там
вульгарно нескінченно

скільки тобі треба тої сили
щоби писати разом світ
чи самій
чи самому

добраніч

присвячую одній танцівниці
вона вірші танцює