Чому одні посткомуністичні країни багаті, а інші бідні?

На ці питання в своїх книгах відповідають топові реформатори.

*🇵🇱 Польща | Лешек Бальцерович*

📖 "800 днів: коротка історія великої зміни 1989–99"

Книга розповідає про сутність реформ, проведених в Польщі на початку 1990-х років, прозваних у народі "шоковою терапією".

*🇪🇪 Естонія | Март Лаар*

📖 "The Great Rebirth: Lessons from the Victory of Capitalism over Communism"

Книга порівнює ранній досвід пострадянських країн з приватизацією, макроекономічною стабілізацією, зовнішньою торгівлею і інвестиціями, а також реформами, пов'язаними з податками, пенсіями і правовою державою.

*🇨🇿 Чехія | Вацлав Клаус*

📖 "Renaissance: The Rebirth of Liberty in the Heart of Europe"

Книга містить 29 англомовних виступів видатного чеського прем'єр-міністра. Вона розповідає про "Оксамитову революцію", системні реформи та особливості вступу в ЄС.

*🇬🇪 Грузія | Каха Бендукідзе*

📖 "Гудбай, імперіє. Розмови з Кахою Бендукідзе"

Вдумливий читач знайде в цій книзі як тверезий погляд на нинішню кремлівську владу, так і ідейне підґрунтя для побудови сучасного суспільства, що особливо необхідне Україні сьогодні.

США, ЄС, Британія та Канада посилили санкції проти Білорусі до річниці сфальсифікованих виборів

США, ЄС, Британія та Канада оголосили про нові санкції проти режиму Олександра Лукашенка, прив'язавши його до четвертої річниці сфальшованих президентських виборів в Білорусі.

Під нові санкції США потрапили президентський літак Boeing 767-32K(ER), 19 фізичних осіб 14 юридичних осіб: вантажні авіакомпанії «Белканто», «Рубістар» і «Рада», виробник артилерійських снарядів «Легмаш», виробник дронів КБ «Беспілотні гелікоптери», логістичні компанії «Рузекспедиція» і «Влате Логістик», завод «Рухсервомотор», який виробляє компоненти для російських танків, тощо.

До санкційного списку ЄС увійшли 28 осіб, які вважають причетними до репресій і порушень прав людини в Білорусі. Серед них двоє заступників начальника Головного управління з боротьби з організованою злочинністю та корупцією (ГУБОПіК), прокурори та судді, що ухвалювали політично мотивовані вироки, та соратники Лукашенка, такі як гендиректорка інформаційного агентства БелТА Ірина Акулович, телеведучий Микита Рачиловський, колишній голова пресслужби Лукашенка Дмитро Жук.

Під британські санкції потрапили три компанії та чотири людини: троє нинішніх і один колишній керівники виправних колоній в Білорусі — Денис Толстенков, Філіп Стурчанка, Олексій Лазаренко та Андрій Пальчик, а також компанії «СтанкоГомель» (виробник верстатів, що експортує товари до Росії), НДІЕОМ (підприємство з розробки обчислювальної техніки, працює у сфері оборони) та «Рухсервомотор».

Канадський перелік санкцій поповнився 10 людьми та 6 компаніями. Під санкції потрапили син Лукашенка Микола, низка суддів, що ухвалювали вироки проти білоруської опозиції, а також «Мінський електротехнічний завод», конструкторське бюро «Дисплей», «Мінський науково-дослідний приладобудівний інститут», «Науково-дослідний інститут електронних обчислювальних машин», науково-дослідницький інститут «Планар» і завод «Гомсільмаш».

? Підписуйся на «Нову Економіку»

Росія і Китай через санкції можуть повернутися до бартерних угод — Reuters

Через запроваджені США санкції Китай і Росія стикнулися зі значними проблемами при проведенні платежів. Цієї осені країни можуть почати використовувати схеми бартерної торгівлі вперше за 30 років, повідомили Reuters три джерела у сфері торгівлі та платежів.

Хоч Китай і Росія знайшли деякі обхідні шляхи, такі як використання невеликих регіональних китайських банків, на діяльність яких США складніше вплинути, затримки з платежами залишаються. Бартерна торгівля дасть змогу Росії та Китаю обійти проблеми з оплатою, зменшить видимість їх двосторонніх транзакцій для західних регуляторів та обмежить валютний ризик.

Росія розробляє правила бартерної торгівлі і припускає, що Китай робить те саме. Бартерні угоди першочергово планують використати щодо експорту в Китай російської сільськогосподарської продукції, потім поширити на експорт металів із РФ в обмін на машини з Китаю і так далі на торгівлю іншими товарами.

? Підписуйся на «Нову Економіку»

Укроборонпром увійшов до 50 найбільших оборонних компаній світу

АТ «Українська оборонна промисловість» посіло 49 місце у рейтингу найбільших за виторгом оборонних компаній світу. За минулий рік його виторг зріс на 72% до $2,207 млрд — це найбільший показник серед усіх оборонних компаній світу. У першому півріччі 2024 року цей темп зберігся.

Минулого року Укроборонпром посідав 65 місце у рейтингу, тобто за рік компанія стрибнула одразу на 16 сходинок. Міністр стратегічних галузей промисловості Олександр Камишін прогнозує, що після перемоги саме оборонна промисловість стане одним із найважливіших експортних напрямків української економіки.

Перше місце у рейтингу посідає американська Lockheed Martin Corporation, яка за минулий рік отримала $67,6 млрд виторгу. На другому місці — Aviation Industry Corporation of China, а на третьому — американська RTX.

? Підписуйся на «Нову Економіку»

Ціни на газ у Європі злетіли до максимуму 2024 року через події в Курській області
Європейські ціни на природний газ знову зростають і торгуються на найвищих рівнях з початку 2024 року. Так ринок відреагував на бойові дії в Курській області поблизу газової станції «Суджа» — єдиної робочої точки входу російського газу на територію України.

Ф'ючерси на газ зросли на 2,6% — до 39 євро за МВт/год, що є найвищим показником з грудня 2023 року. Газовимірювальна станція «Суджа» розташована майже впритул до російсько-українського кордону. Газпром повідомив, що продовжує транспортувати газ цією станцією.

Незважаючи на те, що транзитний контракт між Україною й Росією закінчиться з 2025 року, дострокова зупинка постачання газу може бути шоком для європейського ринку, оскільки деякі країни Центральної Європи все ще залежать від цих обсягів

? Підписуйся на «Нову Економіку»

Тільки 15% українців готові працювати після 60 років

29% українців готові працювати до 60 років, 15% — до 50-59 років, 12% — до 61–65 років і 3% — до 66–70 років. Ще 20% опитаних повідомили, що взагалі не можуть або не готові працювати, свідчать дані опитування Центру Разумкова.

Окрім питань про роботу на пенсії, респондентів опитували й щодо поточної діяльності: 8,8% респондентів відповіли, що працюють без офіційного оформлення. Це більш ніж у чотири рази менше, порівняно з вереснем 2019 року. 74,2% респондентів працюють повністю офіційно, 12,6% — отримують офіційно тільки частину зарплати і 4,3% відмовились відповідати.

Для 89% опитаних головною вимогою для роботи є гідний рівень заробітної плати. Також серед вимог називали бронювання працівників від мобілізації (24%), додаткові соціальні пільги, привілеї, бенефіти (24%), стабільність компанії та комфортні умови праці (22%), зручність розташування — 16%, кар’єрні перспективи — 14%, страхування життя працівників — 13%, дружня атмосфера в колективі — 11%.

53% опитаних вказали, що розмір їхньої заробітної плати не відповідає трудовим зусиллям, не враховує складність чи важливість праці, 24% вказали на важкість і надмірну інтенсивність роботи.

Серед основних проблем на ринку праці України респонденти виділили мобілізацію працівників (73,3%), дефіцит кадрів (53,5%) і витік кваліфікованих кадрів за кордон (47,6%). Також 25,7% опитаних вважають, що однією з найбільших проблем є те, що український бізнес продовжує працювати в «сірому» або «чорному» полі, що не дуже сприяє поверненню громадян, які виїхали.

? Підписуйся на «Нову Економіку»