ЧОМУ ВОНИ ЗАВЖДИ РОБЛЯТЬ НПС ТАКИМИ КРАСИВИМИ БЛЯЯЯЯЯЯЯЯЯЯЯ

витоки гри геншин імпакт

знайте, замість снєжної буде рік філлерних патчів тому що я персонально нажалілася хойо, що не хочу цього регіону в грі 💅

(я тепер з цього буду ржати весь час)

непопулярна думка, але при всій моїй любові до жінок ймовірність ігрової скірк й не ігрового капітано це одна з найбільших помилок в історії гри геншин імпакт

нсфв

я не можу перестатм думати про заплаканого сандея який обнімає подушку поки його трахають... рятуйте.

сандей, доїдаючи третє парфе: і запамʼятай. я насолоджуюся тут не твоєю компанією, тут просто смачно!
галлагер, який взагалі-то просто кайфує від його довольного личка: звичайно.

цяжко дихаю, я уявила сандея в модерн ау повністю в мерчі з робін... кепочка, сумочка, на сумці мерч, футболка з мерчем... і те, як він червоніє і губиться, коли його побачить в оцьому всьому галлагер і так посміхається противно, аж мурашки по тілу.

сандей: ВОНА ПРОСТО МОЯ СЕСТРА.
галл: ?
сандей: НЕ ДУМАЙ НІЧОГО ПІДОЗРІЛОГО Я НЕ З ТАКИХ.
галл: оооось воно як ?
сандей: /перетвоюється в помідор/

а галлагер просто реально залип на те який сандей симпатюлька ?✨
(він запросить сандея в тематичне кафе робін і купить йому всі можливі десерти. і нічого, що сандей там буває ітак часто, галлагеру про це знати не треба)

до речі подружаня мені сказала що нас думають вертати на прости господи ярило і я вже зараз в депресії, бо я ненавиджу ярило. це тупо частина сюжетки без сюжету, планета без минулого і майбутнього і навіть теперішнє там таке собі. зате з кредитами на найближчий мільярд років.

мені там щоразу так. смертельно. нудно. навіть любов до окремих персонажів не рятує ?

до речі я почала дивитися sweet home той що корейський хоррор і одночасно жалію (бо застара для хоррорів дайте мені флафф) і В ТАКОМУ ЗАХВАТІ... такі персонажі хороші боже не відірвешся поки всі гаджети не посадиш

кожного разу коли я заходжу в інтернет і бачу що раціо називають слабким я гидко хіхікаю і думаю нехай його не юзають, мені більше буде

(він в мене бʼє по 100 тис під одною лише єшкою робін)

так ось, японія - прекрасна країна, коли ти в ній не живеш ?
сюди кльово приїхати відпочити, але жити я б тут не погодилася... не знаю, може я занадто соціальна і хаотична,
але життя з одними лише автоматами і роботами мене б вбило чисто як особистість, а коли я бачу оці всі костюмчики у людей одинакові і те, які вони зайобані життям намагаються залізти в метро в час пік (10-11 вечора, на хвилинку) це в голові перша смішна думка про те, що хомʼячки в зоотрополісі були дуже точною репрезентацією і друга, взагалі не смішна, ЯКИЙ ЖЕ ПІЗДЕЕЕЕЕЕЕЕЕЦЬ. мені так шкода цих людей, вони ні в діснейденді не посміхаються, і в акваріумі, вони просто пізда які втомлені. (і красиві, так, і вдіваються фенсі, але все одно) всі чоловіки поголовно в костюмах, жінки в офісному стилі, і вдень ти гуляєш і бачиш ну красивих людей, а вечором з одної сторони забите метро страшенно втомленими людьми, а з другої стоячі раменні (не такі як ми бачимо в аніме. там ти просто став проковтнув той рамен стоячи і побіг в свій вагон)
тому я люблю шибую і харадзюку насправді... там тусуються молоді люди, які ще не вділи ці костюми і вони сміються і веселяться...