☕Ще трохи про соцільний та культурний контекст кави для кримських татар. Інтерв'ю з Есмою Аджієвою, головою ГО "Алєм" та авторкою облікової карти "Кавова традиція кримських татар", яку було внесено до переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України. Радий, що також зміг долучитись до створення облікової карти🙂
П.С. Кавовій традиції кримських татар присвячена частина виставки "MİRAS. Спадщина", в #Скарбниця_НМІУ. Скоро вас чекають нові цікаві лекції, в тому числі й про каву, тож слідкуйте за анонсами.
https://www.ukrinform.ua/rubric-culture/3856220-krimskotatarska-solona-kava-dla-svativ-zamist-ukrainskogo-garbuza.html?fbclid=IwZXh0bgNhZW0CMTAAAR1_H7WHF2KdnCzksweQd2euRj2LONwlmeqKWGBTM-K1aozb64bGGSwG-Ik_aem_AR-95QlJAgBHrWurb4rBUTBdQeBDCUDCCNTNH-E0ZiZw8zzFZvgWebx7wGQAsTWeQ1Mni-t0RSXel5-cfrWS-gBL
#кава #кримські_татари #Крим #інтервю #текст

Укрінформ

Кримськотатарська солона кава для сватів замість українського гарбуза

Кавова традиція кримських татар – у переліку нематеріальної культурної спадщини України — Укрінформ.

Анонс цікавої розмови про Україну та "Глобальний Південь":
✍"...Україна почала розмову з країнами "Глобального Півдня". Ця розмова є складною, але відкриває нові перспективи розуміння. Чого нам усе ще бракує для кращого розуміння одне одного? Український ПЕН та UkraineWorld запрошують вас на публічне інтервʼю з письменниками і журналістами з Південної Африки та Індії для поглиблення цієї рефлексії...".
📌2 травня о 18:30. Київ, Лук'янівська 14а;
#анонс #інтервю #офлайн
https://facebook.com/events/s/%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%96%D0%BD%D0%B0-%D0%BF%D1%96%D0%B2%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D0%B0-%D0%B0%D1%84%D1%80%D0%B8%D0%BA%D0%B0-%D1%96%D0%BD%D0%B4%D1%96%D1%8F-/3690376091174112/

🎥Нещодавно взяв участь у цікавому проєкті «У пошуках ідентичності». Команда зібрала думки експертів та науковців про складні й важливі питання історичної і культурної пам’яті, проблеми деколонізації, національної ідентичності:
https://www.identity.org.ua/
✍В першу чергу я хотів поділитись власним досвідом осмислення кримськотатарської спадщини, а також особливостей її репрезентації в музеї. Тому і більшість своїх думок та прикладів будував навколо виставки «MİRAS. Спадщина» в #Скарбниця_НМІУ. Це був незвичний для мене формат, тому трохи хвилювався. Але загалом, здається, впорався й зміг донести свої думки. Найголовніше – розмова вийшла щира. Дякую Юлії Кравченко за запрошення та змістовні запитання, на які відповідати узагальнено важче, ніж здається на перший погляд😊
1. Роль історичної та культурної спадщини у формуванні ідентичності:
https://www.youtube.com/watch?v=KYwcUiX4Vsw
2. Як відбувається деколонізація в музеях?:
https://www.youtube.com/watch?v=ZfVudNd0orM
3. Деколонізація в українському (та кримськотатарському) контексті:
https://www.youtube.com/watch?v=vBWK79yhfO4&t=4s
4. Що означає деколонізація для Криму?:
https://www.youtube.com/watch?v=vBWK79yhfO4&t=4s
#відео #інтервю #музей #Крим #кримські_татари #MIRAS_Спадщина #колоніалізм #деколонізаці

У пошуках ідентичності

У пошуках ідентичності – Головна

Освітньо-дискусійна платформа Об’єднуємо експертів та науковців навколо складних тем історичної та культурної памʼяті, деколонізації, національної ідентичності.

🗺Крим на карті «Північні території Османської імперії». Стамбул, поч.19 ст. Це одна з перших османських карт, які Порта підготувала на основі новітніх методів картографування.
✍Наприкінці 18 ст. посилюється інтерес до картографування володінь Османської держави серед «західних» імперій. Безперечно, на це впливало їх суперництво у «східному питанні». Саме тому, найперші сучасні карти володінь султана були створені на замовлення російського, французького, британського уряду, з метою оновити існуючу інформацію про регіон, його ландшафт, населення, господарство, тощо. Від цього залажало й планування та стратегія на випадок війни (з османами, або ж між собою).Османи не стояли осторонь процесу модернізації. Саме так і з’явилась ця карта, надрукована в районі Ускюдар (Стамбул). Найближчі місяці буду більше писати про картографування Криму у 19 ст. в контексті Кримської війни 1853 р. Плануємо з колегами виставку в #НМІУ, тож слідкуйте за тегом #Кримська_війна_1853
#карта #Османська_імперія #Крим

📷«Кинджал Топкапи» 18 ст., зі скарбниці османських султанів. Подарунок для перського шаха, який так і не презентували. Фото з моїх подорожей Туреччиною.
✍У 1746 р. на замовлення султана Махмуда І стамбульські майстри виготовили коштовний кинджал, який відправили володарю Персії Надір-шаху на знак примирення. На шляху до Персії османське посольство отримало звістку про те, що Надір-шах загинув від рук заколотників в Хорасані. Тож їм нічого не залишалось, як повернутись до Стамбулу. Кинджал вкритий діамантами та крупними смарагдами з Колумбії. Оздоблений емаллю, золотом, композиціями з троянд та фруктів. Ручка кинджала має вбудований англійський годинник. Цей статусний і символічний подарунок є одним з найцінніших у скарбниці палацу Топкапи. Він став дуже популярним після виходу фільму «Топкапи» (1964), головні герої якого планували пограбування палацу заради цього скарбу.
#фото #музей #експонат #Османська_імперія #Стамбул #Персія

🖼«Алупка», літографія від видавництва Еміля Берндта (Verlag v. Emil Berndt), Одесса-Лейпциг.
✍Еміль Берндт (помер у 1908 р.) – видавець німецького походження, який працював у Одесі. Він володів відомою книжковою крамницею в місті, але гравюри, літографії й ілюстрації для книжок друкував в Лейпцигу. На літографії з видом Алупки можна помітити купол і мінарет вже неіснуючої мечеті, яка була збудована у 1834 р. за проєктом Філіппа Ельсона (1793-1867), відомого англійського архітектора на російській службі (він дуже багато чого будував в Криму у цей час). За стилістикою мечеть відрізнялась від традиційної кримськотатарської й була більш подібною до Поволзьких. Олекса Гайворонський писав, що мечеть припинали існувати у 1927 р. – вона сильно постраждала від землетрусу й була розібрана на будівельні матеріали радянською владою.
#Крим #Україна #мистецтво

🖼«Жінка з кавовим сервізом», від Карла Хааса (1820-1915), британського художника орієнталіста німецького походження, який черпав натхнення у подорожах до Єгипту, Сирії, Лівану та Палестини. На картині зображений традиційний кавовий посуд: арабський кавник «даллах», порцелянові чашечки «фільджан» та підстаканчики «зарф».
#мистецтво #кава