Сьогодні в Відні тестують сигнали екстреного сповіщення: сирени та повідомлення на телефон, які не можна вимкнути. Мене пронесло колись із сповіщеннями ДСНС, але доля наздогнала.

При тому, що мене кілька колег завчасно попередили, мій суботній милий ранок таки супроводжується мікро-панікою і вигуками «та шоб тобі».

А як ваш суботній ранок?

Наступні кілька місяців буду на навчанні з колегами з різних країн і континентів. Організатори попросили учасників поділитися улюбленою піснею, щоб вмикати їх на перервах. Дуже сильно стримуюсь, шоб не влупить в той список гімн України. UPD: після коментарів…

Вичитала пораду для людей, схильних до синдрому самозванця, недооцінювання себе і всілякої схожої тривожної нечисті.

Оскільки ці тривоги заважають працювати і тверезо оцінювати свій розвиток та цінність, порада наступна: «Зберігайте в окрему папочку листи із вдячністю та високою оцінкою ваших досягнень. Це допоможе вибиратися з ями в моменти розгубленості: просто відкриваєте і гортаєте»

Допомагає.