◆ 25/40 Люди кучкуються за спорідненістю проблем які в них виникають в житті Мені не цікаво спілкуватись з чуваком який не знає як відремонтувати Ланос або знайти дозняк. Я знаю і можу це вирішити за 10 хв і для мене це не проблема. А йому не цікаво зі мною…

◆ 25/40 Люди кучкуються за спорідненістю проблем
які в них виникають в житті

Мені не цікаво спілкуватись з чуваком який не знає як відремонтувати Ланос або знайти дозняк. Я знаю і можу це вирішити за 10 хв і для мене це не проблема.

А йому не цікаво зі мною бо для мене проблема це додаткові 10хв на дорогу до школи у сусідньому кварталі яка за якістю послуг така сама але дешевша. Він просто не розуміє, бо його малий ходить в найближчий заклад з написом «школа» без додаткових умов.

Я знаю людей у кого хтось серйозно хворий, і я їм співчуваю, але я не можу накласти їх досвід на своє життя, мені це не близько.

Вони в свою чергу не розуміють як можна знаходити час, увагу і гроші на себе коли комусь в світі гірше ніж мені.

Так формується твоє оточення.

Щойно з дружиною спілкувались

Щось там десь впало, обоє підскочили бо може вибух, одразу заспокоїлись і все ок

Але мене тригернуло на іншу думку

Дорослі ще ок, можна буде в резюме писати «стресостійкість. Чому? Бо жив в Україні»

Подумав про дітей. Страшно коли вони лякаються. Але страшніше коли вони вже не лякаються.

Їм по три пʼять десять пʼятнадцять років а вони вже прийняли це як норму

Коли довгий час збираєш врожай на полі, яке засіював не сам — можеш взагалі забути про те що його потрібно засіювати

(с) Стівен Кові

Сприймайте як хочте але я дуже вдячний війні за дуже багато штук

Максимально трансформаційний період в моєму житті

І ставлення до матеріальних цінностей
І стосунки в родині
І відношення до самого життя

Головне що я в себе відмічаю це дійсно глибоке розуміння моменту "тут і зараз". Те чого ніяк не міг впіймати 40 років до цього.

Все змінилось

І як я бачу то на краще

29/40

Ніколи не працюй за гроші

Мається на увазі тільки за гроші

Проста математика — щоб стати професіоналом у будь якій сфері зазвичай потрібно 7-10 років.

По перше я не уявляю як 10 років займатись тим що тобі не подобається.

По друге через силу ти може навчишся якимсь підходам, завчиш правильні ритуали. Але церез відсутність зацікавленості не зможеш вкладатись якось творчо. А це значить що нічим не відрізнятимешся ні від кого і ніяких переваг не матимеш і та ж сама кар'єра буде проходити туго. І порівняй наприклад якщо тебе щось чіпляє. Це і роботою не сприйматиметься, а просто оплачуване хоббі.

По третє за відсутності зацікавленості ти нічого звідти не винесеш і не навчишся. А якщо винесеш то спробуєш забути бо ж "не твоє", Довгострокової користі нуль.

Обов'язково повинно бути щось крім грошей у роботі.

(Нагадаю що професіонал і кар'єра це цілому абстрактно, менеджмент, бізнес, інвестийції теж потребують побудови специфічної кар'єри і набуття професіоналізму)

**37/40

Ризику немає тільки у бездіяльності
Домовимось що ризик це щось умовно негативне не прогнозоване

Коли робиш крок в будинку можеш послизнутись на ламінаті.
Тебе може збити бухарь на переході.
Ти можеш чимсь захворіти з наслідками.

Безризикова діяльність це бездіяльність. Ляж і лежи в пледику.

Але бездіяльність натомість має прогнозовану деградацію.
Поки ти лежиш в пледику банально в холодильнику їжа закінчиться і ти навіть знаєш через скільки годин/днів/тижнів. Ну і пролежні чи там ще якісь наслідки ?

Тут знову моя улюблена фраза: "Дерево якщо живе — воно росте, інакше сохне"

Комфортний рівень ризику у кожного свій.
Від роду діяльності не дуже залежить.
Можна бути консервативним інвестором. А можна бути офісним планктоном в умовній Швейцарії, з корпоративними інтригами і війнами за робоче місце де тебе кожен колега підставити може.

Чим швидше рухаєшся тим вищий ризик послизнутись.

Плюс ще пропорційно твоїй швидкості додаються додаткові, бо ти стаєш помітніший і більше сторонніх сил матимуть щодо тебе якісь інтереси. Держава з податками, колеги на твоє робоче місце, роботодавець на твою експертизу за менше грошей і більше твого часу і т д.

**38/40

Твій основний (єдиний?) ресурс і актив — це ти сам**

Я думаю зараз в період війни і після ковіду це навіть пояснювати не треба.
Планування не працює. Дуже багато людей втратили все, незважаючи на якісь далекоглядні плани, наявність бабла, зв'язків і всього що завгодно.

Звісно наявність якогось капіталу соціального та матеріального може слугувати певним буфером що згладжує негаразди. Але пам'ятай що капітал крім всього позитивного що з ним приходить — несе за собою ще й купу зобов'язань. А знову ж таки в подібні періоди як зараз ці зобов'язання можуть звести всі плюси нанівець.

Ти повинен мати якусь особисту суперсилу, навіть за умови що нічого не лишилось. Щось що допоможе не депреснуть, зібрати дупу в купу і гайда. Щось твоє, чим ти можеш і заробити, і відволіктись, і становище повернути у випадку повного трешу.

Основна інвестиція це власні навички в різних сферах. Мова, математика, менеджмент, маркетинг. Та що завгодно. По дереву працювати, плитку класти.

Людей організовувати це також навичка, але в період такого хаосу як зараз як самодостатня вона не дуже цінується. Більше важить те що особисто можеш робити а не чужими руками. Якщо до цього ще й менеджити когось вмієш — це невеличкий бонус.

І одне з ключових — навичка жити в умовах високої невизначеності. Направді будь-які плани виконують лише дві функції:
— Допомогти тобі продумати якісь перші кроки і напрямок руху
— Дати душевний спокій і відчуття контролю над ситуацією

Справжнього контролю ти ніколи не матимеш.
Здебільшого доведеться орієнтуватись в моменті.

————
Тут моя улюблена фраза на всі часи:
Птах, що сідає на тоненьку гілочку довіряє не гілочці, а своїм крилам.

————
Війна звісно закінчиться. Ковід ми якось пережили. Це не значить що ти повинен як онотолє все життя до пездецю готуватись. Але сьогодні тут і зараз маєш змогу побачити максимально роздуту кризу яка оголює все максимально. Але вцілому протягом життя матимеш сотні подібних в меншому масштабі. І що цікаво — більшість з них не будуть масові, а тільки твої ?

І в кожній з них спільного тільки те що там будеш ТИ.

Якщо керуєш людьми і впливаєш на людей через казки, піздьож і маніпуляції — рано чи пізно з'ясується що все ваше оточення складається з людей що вірять в казки, ведуться на піздьож і маніпуляції