*🌍Три жінки на чолі Європи*

Європа зараз у складній ситуації: Росія продовжує війну в Україні, популісти набирають популярності, а у Трампа хороші шанси виграти президентські вибори у США.

Як писав The Economist у травні, успіхи континенту значною мірою залежатимуть від трьох жінок, які є серед найвпливовіших політичних лідерів у Європі:
🇪🇺 Урсула фон дер Ляєн, президентка Європейської комісії;
🇮🇹 Джорджія Мелоні, прем’єр-міністерка Італії;
🇫🇷 Марін Ле Пен, очільниця популярної французької популістичної партії «Національне об'єднання».

Урсула фон дер Ляєн очолює Єврокомісію з 2019 року (і недавно була переобрана на другий термін). «Вона гарно справилася зі своєю роботою:  сформувала потужну колективну відповідь ЄС на путінську агресію і допомогла поглибити європейську інтеграцію у вирішальний момент, наприклад, просуваючи новаторську програму випуску спільних облігацій».

У Джорджії Мелоні дещо суперечливий бекґраунд. Вона права популістка, але при цьому підтримує Україну і веде прагматичну зовнішню політику. «Її партія веде культурні війни у внутрішній політиці, але в питаннях безпеки та економіки вона керує Італією практично».

Марін Ле Пен — найбільш небезпечна фігура. «Ле Пен спробувала змінити свій імідж і перетворитися на мейнстрімну фігуру, але не обманюйте себе. За її спиною давня історія ксенофобії та підлабузництва до Росії».

Як стверджує стаття, для успіху Європи потрібна сильна коаліція центристів: Урсула фон дер Ляєн має поєднати зусилля з Джорджією Мелоні для того, щоб мінімізувати вплив Марін Ле Пен.

▪️ Читати повну статтю (~4 хвилини)

📍Стаття вийшла два місяці тому, ще до виборів Європарламенту і несподіваних парламентських виборів у Франції. Погана новина з того часу: «Національне об'єднання» Ле Пен отримало більше місць в обох парламентах. Хороша новина: у Європарламенті збереглася проукраїнська більшість, а у французькому парламенті партія Ле Пен у підсумку показала значно гірші результати, ніж очікувалося за результатами першого туру.

🇺🇸 Чотири думки про американські президентські вибори після виходу Байдена

1. Скоріш за все, кандидаткою від демократів стане віце-президентка Камала Гарріс. Формально демократи оберуть кандидата на своїй конвенції через місяць, й інші політики можуть висувати свою кандидатуру, але поки немає жодної іншої очевидної фігури, навколо якої вони могли б об’єднатися. Камалу Гарріс уже підтримав сам Байден, багато ключових політиків і великих донорів.

2. Гарріс — не ідеальна кандидатка у вакуумі, і вона все одно трохи програє Трампу в опитуваннях, але на цьому етапі у неї значно більше шансів виграти вибори, ніж було у Байдена.

3. Передвиборча кампанія Трампа була майстерно збудована навколо іміджу Байдена як кволого старця. Зараз їм доведеться перепродумувати свій підхід.

Гарріс майже 60 років, але цього не скажеш не заглядаючи в її біографію — вона виглядає молодою і енергійною, особливо на фоні Байдена і Трампа (якому під 80 і який тепер найстарший в історії кандидат у президенти США від великої партії).

4. Гарріс поки що відносно мало займалася питанням України і загалом має менше досвіду в зовнішній політиці (на відміну від того ж Джо Байдена, який очолював в Сенаті комітет із міжнародних відносин ще 20+ років тому і займався Україною на посту віце-президента в адміністрації Обами).

У передвиборчій риториці її позиція щодо України, мабуть, не відрізнятиметься від позиції Байдена. Чи зміниться політика і як, якщо вона виграє вибори — це вже інше питання, за яким треба буде стежити.

*🇦🇹 Як Австрія перетворилась на хаб для російських шпигунів*.

Тематичний #OldYorkTimes_архів до сьогоднішньої новини — переказ матеріалу Financial Times з минулого літа

*🗣 «Після російського повномасштабного вторгнення в лютому 2022 року європейські країни вислали зі своїх територій понад 400 російських шпигунів, які працювали під дипломатичним прикриттям. Австрія поки що вислала лише чотирьох.

За словами одного високопоставленого працівника західної розвідки, у Відні все ще перебувають понад 180 акредитованих російських дипломатів, і щонайменше третина з них використовує дипломатичне прикриття для збору розвідданих».

🗣 «Зростання шпигунства у Відні викликало осуд з боку союзників і підірвало авторитет країни серед європейських сусідів, які дедалі більше турбуються про безпеку.

У Австрії розміщені кілька великих міжнародних організацій, зокрема Міжнародне агентство з атомної енергії, ОПЕК та різні агентства ООН, але країна традиційно закриває очі на розвідувальну діяльність на своїй території — якщо та спрямована не проти австрійського уряду».*Російські шпигуни вільно зустрічаються зі своїми інформаторами на території Австрії (чого вони не могли б робити, наприклад, у Німеччині) та встановлюють обладнання для радіоелектронної розвідки на дахах російських дипломатичних установ.

*🗣 «Високопоставлені чиновники європейської розвідки дивляться на ситуацію в Австрії з дедалі більшим здивуванням, [й інші європейські країни перестають ділитися з нею своїми розвідданими]».*Проблема у тому, що шпигунська діяльність у Австрії не криміналізована, якщо вона не спрямована напряму проти національних інтересів Австрії. Опозиційні партії у парламенті намагаються це змінити, але уряд блокує реформу.

Можливо, кажуть джерела Financial Times, відсутність законодавчої заборони грає на руку уряду:

*🗣 «“Якби вони змінили закон, їм довелося б спробувати забезпечити його виконання — а справа в тому, що вони, ймовірно, не зможуть цього зробити”, каже [анонімний посадовець західної розвідки]. “Це було б ще більшою ганьбою [для австрійського уряду, ніж закривати очі на проблему]”».*▪️ Читати повну статтю • текст без пейволу на Реддіті (~5 хвилин)

🇮🇳 Найбільша демократична країна світу — Індія: близько мільярда людей мають право голосу на виборах цього року. І головним каналом для комунікації з виборцями є WhatsApp. 

Rest of World зробили цікавий інтерактивний проєкт про те, як BJP, правляча партія Індії, підтримує складну систему комунікації через WhatsApp.

Кілька фактів:
▪️ Кількість активних користувачів WhatsApp в Індії сягає 400 мільйонів.
▪️ BJP оперує 5 мільйонами WhatsApp-груп/каналів.
▪️ При цьому поширення дезінформації у WhatsApp значно складніше моніторити, ніж у соцмережах, бо дефолтно ці канали є непублічними.

На прикладі одного невеликого міста на півночі:

🗣«У [місті] Манді BJP має WhatsApp-групу для кожного. Існує ієрархія груп, організованих від національного рівня до штату, округу, підокругу тощо — аж до окремих “дільниць”, які представляють спільноту людей, котрі голосують на одній виборчій дільниці. Крім того, є групи, орієнтовані на різні демографічні групи та інтереси: у Манді фермери можуть приєднатися принаймні до двох WhatsApp-груп, орієнтованих на сільське господарство. Існують групи для молоді, лікарів, колишніх військових, торговців, інтелектуалів, [для жінок]...

Існують також групи, які пов’язані з BJP, але не є явно політичними. Одна з таких груп присвячена чистоті та порядку в Манді — але адмініструє її все одно член BJP».

🗣«Співробітник BJP розповів Rest of World, що у нього є команда волонтерів із 500 членів, які підтримують соціальні медіа в Манді, зокрема керують приблизно 400 групами WhatsApp і готуються адмініструвати близько 600 груп на час виборів [на початку червня]».

🗣«…волонтери… збирають імена та номери телефону місцевих жителів. В офісі в Манді [анонімний місцевий] лідер BJP показав [нам] електронну таблицю з номерами телефонів, іменами та групами WhatsApp. Він вручну додає людей до відповідних груп WhatsApp. “Я щодня вкладаю у це три-чотири години”, — сказав він. Ми стали свідками того, як волонтер додавав більше сотні телефонних номерів одночасно до групи, яку він адмініструє».

Тим часом ключова опозиційна партія безнадійно відстає — і в майстерності роботи з WhatsApp, і загалом на виборах.

▪️ Читати повну статтю (~20 хвилин)
📌Читайте також: «Як зімбабвійський учитель побудував освітній бізнес через WhatsApp»

Rest of World

Inside the BJP’s WhatsApp machine

An analysis of thousands of messages reveals how India’s ruling party uses the app to campaign free from public scrutiny.

*🧠 Як Україна використовує штучний інтелект для боротьби з Росією*

Збройні сили, влада і волонтери активно застосовують штучний інтелект у війні з Росією. У новій статті The Economist розповідає про кілька цікавих прикладів. Ось три із них:

1. Виявлення військових цілей:

*🗣 «Оскільки [російські] солдати і військові блогери тепер постять [у соцмережах і телеграм-каналах] більш обережно, простий пошук будь-яких підказок про розташування військ став менш плідним. Однак, аналізуючи великі масиви зображень і тексту, ШІ-моделі можуть знайти потенційні підказки, з'єднати їх разом і потім припустити ймовірне місце розташування системи озброєнь чи військового формування. За словами Максима Зражевського, аналітика OSINT-компанії Molfar, використання цього підходу “збирання пазлів” за допомогою ШІ дозволяє знаходити від двох до п'яти цінних цілей щодня».*

1. Виявлення російських інформаторів:

*🗣 «Використовуючи ШІ від американської компанії Palantir, українська контррозвідка шукає зв’язки у розрізнених масивах даних. Уявіть собі, наприклад, розлученого боржника, який ризикує втратити опіку над дітьми, чий телефон було виявлено поблизу місця, по якому згодом вдарили ракетами. Якщо, скажімо, ця людина має міцні особисті зв'язки з Росією і почала приймати дзвінки від когось, чий телефон свідчить про вищий соціальний статус, то ШІ може використати такий “аналіз соціальних мереж”, щоб підвищити його показник ризику».*

1. Виявлення порушників санкцій:

*🗣 «…аналіз мереж допомагає українським розслідувачам виявляти порушників санкцій проти Росії. Поєднуючи дані в суднових реєстрах з фінансовими документами, що зберігаються в інших місцях, програмне забезпечення може “пробити корпоративну завісу”, каже співрозмовник [The Economist]».*

▪️ Читати повну статтю (~6 хвилин)

The Economist

How Ukraine is using AI to fight Russia

From target hunting to catching sanctions-busters, its war is increasingly high-tech

Як одна компанія накладає відбиток на економіку Данії

Найбільшою європейською компанією за ринковою капіталізацією зараз є Novo Nordisk — данський фарма-гігант, який найбільше відомий завдяки лікам від діабету та ожиріння.

Ozempic / Wegovy — препарат, який оригінально створювався як засіб для лікування діабету, але також дозволяє боротися із зайвою вагою. Він усе більш популярний на Заході, зокрема серед багатих американців. 

У Politico вийшла цікава стаття про те, як успіх Novo Nordisk впливає на економіку Данії.

🗣 «Присутність Novo Nordisk перетворила Калундборг на європейське фабричне містечко 21-го століття. Як і Майнц у Німеччині, де місцева компанія BioNtech стрімко зросла завдяки своїй революційній вакцині проти Covid-19, це данське провінційне містечко демонструє, як один великий виробник все ще може домінувати в місцевому економічному ландшафті навіть тоді, коли багато частин Європи переходять у постіндустріальну епоху.

Власне, вплив успіху Novo Nordisk поширився далеко за межі Калундборга.

Минулого року стрімке зростання прибутку компанії та темпів реінвестицій в очах експертів стало ключовою причиною, чому Данія уникла рецесії і чому відсоткові ставки можуть залишатися відносно низькими, обмежуючи іпотечні виплати для багатьох данських домовласників».

🗣 «Але зростання Novo Nordisk також викликає занепокоєння в країні з населенням менше 6 мільйонів людей щодо того, чи може це створити нездорову надмірну залежність від однієї компанії чи сектора “у стилі Nokia”…

[Nokia], колись провідна компанія, генерувала 4 відсотки ВВП Фінляндії на рубежі століть. Потім її нездатність перепрофілюватися на виробництво смартфонів спровокувала стрімке падіння доходів, що сильно вдарило по економіці країни в цілому».

▪️ Читати статтю (~6 хвилин)

POLITICO

The Ozempic boom: How the entire country of Denmark became a company town

Economists warn of “Nokia-style” overdependence on a single sector. 

🦊У The Economist вийшов матеріал про те, як війна впливає на українських тварин.

Війна «вплинула не лише на людей, а й на тварин — але не однаково. Воєнні дії майже напевно є причиною загибелі десятків тисяч чорноморських дельфінів; але заборона Україною полювання у воєнний час пішла на користь лисицям, чисельність яких стрімко зросла».

Дельфіни особливо постраждали від російського вторгнення. За оцінками науковця НПП «Тузловські лимани», лише у 2022 році померло 50 тисяч дельфінів: здебільшого від впливу російських гідролокаторів, а також від вибухів. Ситуація значно покращилася, коли минулого року ЗСУ відкинули російські військово-морські сили із західної частини Чорного моря.

Водночас кількість лисиць зросла майже у 2,5 рази до 500 тисяч завдяки забороні на полювання. Це гарні новини для лисиць, але побічний ефект — зросли захворювання на сказ серед людей, пише The Economist з посиланням на очільника Всеукраїнської асоціації мисливців Віктора Червоного.

*🗣 «Набагато менші за чисельністю популяції вовків та єнотоподібних собак в Україні також стрімко зростають. Зростання чисельності диких кабанів у свою чергу призвело до збільшення випадків африканської чуми свиней, тому місцевих свиней доводиться вирізати скрізь, де її виявляють. На сході, у зруйнованих селах, покинуті собаки полюють зграями, вбиваючи лисиць і кабанів та поширюючи хвороби, якими вони від них заразилися»*.

▪️Читати повну статтю (~3 хвилини)
🎧Слухайте також інтерв'ю з автором статті для подкасту The Intelligence (~6 хвилин починаючи з 9:48)

The Economist

Ukraine’s animals are also victims of the war

Though foxes have thrived

👩‍💻 Прочитала книгу Саймона Шустера "Шоумен" про Володимира Зеленського, про яку зараз (чомусь) багато розмов у соціальних мережах.

Ось тут — короткий огляд.

Пишу "чомусь" — бо я дійсно не дуже розумію ажіотаж. Хіба що, може, слід виділити ексклюзивний доступ до президента Зеленського, який часто був у Шустера. Можливо, на ґрунті цього вдається формувати якісь завищені очікування від цієї книги.

Загалом я згодна з відгуком Данила Мокрика. Але трохи додам і від себе.

Так, книга радше компліментарна, ніж навпаки. Однак це не про якесь тотальне захоплення Шустера Зеленським чи якусь відверто замовну роботу. Шустер згадує в книзі про кримінальні справи проти екс-президента Порошенка. Або, коли пише про закриття каналів Медведчука, санкції проти нього та кримінальні справи, то подає це — зокрема — як боротьбу з політичним опонентом (принаймні у мене склалося таке враження).

Окремо виділена лінія відносин Зеленського із генералом Залужним — як вони зароджувалися, розвивалися і чому зіпсувалися. За версією Шустера, мова дійсно про політичні ревнощі. Принаймні починалося все саме так, якщо спиратися на описане в книзі.

Також Шустер звернув увагу на те, як довго в Зеленського залишалася надія на діалог із Путіним, який, як він вважав, може якось вплинути на подальші плани Кремля щодо України. Десь до осені 2022 року. Подекуди Шустер, як виглядає, і сам щиро не розуміє цієї надії Зеленського на те, що Путін може не все знати, а тому треба з ним поговорити і все прояснити.

Помітно, що Шустер загалом співчуває Зеленському і його родині.

Місцями було цікаво, місцями — не дуже (бо все ж багато чого — це факти з нашої з вами історії, які ми і так знаємо). Якщо говорити про те, який вплив ця книга може мати на англомовну аудиторію, то мені здається, що він радше позитивний для нас. Значною мірою, ця книга — про українців, які вирішили боротися, хоч весь цивілізований світ не вірив навіть у саму можливість такої боротьби.

Окремо згадала в тексті про бекграунд автора.

Суспільне | Новини

Перетворення президента, перемовини з РФ, Зеленський та Залужний — про що йдеться в книзі "Шоумен" Саймона Шустера

На початку 2024-го вийшла книга "Шоумен" кореспондента журналу Time Саймона Шустера. Журналістка Суспільного Олена Ремовська прочитала її та ділиться основними епізодами звідти — Cуспільне Новини

📰 Як був втрачений найкращий шанс на перемогу України у війні. Огляд матеріалів іноземних медіа 9 січня

🖌 Головний кореспондент The Wall Street Journal Ярослав Трофимов, який має українське походження, опублікував одну з глав своєї книги під назвою «Наші вороги зникнуть: російське вторгнення та війна за незалежність України». У цій главі він розповідає про те, як, на його думку, було втрачено найкращий шанс на швидку перемогу України в цій війні.

Через погрози путіна стратегія Заходу полягала в тому, щоб не перетинати «червоні лінії» та не провокувати пряму конфронтацію з росією. США і союзники затримували поставки Україні західного озброєння та забороняли бити по цілях на території рф. Через два роки після цього росія укріпила оборону, мобілізувала сотні тисяч людей та перевела економіку в режим воєнного стану. Вікно можливостей для швидкої перемоги України було втрачене.

Надихнувшись стійкістю України, Захід почав поступово передавати їй західну артилерію. Але запити України на системи ППО, танки, броньовані машини та літаки одразу відхилялися через страх перед росією. Зеленський був роздратований тим, що Захід сам зв’язав себе цими «червоними лінями», а погрози путіна він вважав безпідставними. Однак США продовжували всерйоз боятися російської ядерної зброї.

У якийсь момент Україна почала готувати контрнаступ. Путін відмовлявся проводити мобілізацію. Залужний та Зеленський виступали за те, щоб почати атаку в Запорізькій області та перерізати російський сухопутний коридор до Криму. Для цього Залужний просив близько 90 гаубиць і достатню кількість боєприпасів. Це було невелике прохання, але союзники вважали Україну неготовою до такої операції. Вони наполягали на більш скромному контрнаступі для звільнення Херсону. Залужний не погоджувався із цим, але без західної допомоги Україні довелося сконцентруватися на Харкові та Херсоні.

Після обвалу фронту на Харківщині путін оголосив мобілізацію та пригрозив ядерною зброєю. У США вважали, що путін розглядав три причини застосування ядерної зброї: напад на росію, втрата Криму і повна перемога України на полі бою, яка б знищила російську армію. Восени 2022 року росія була на межі краху армії ― і це вплинуло на західну допомогу. Уже в листопаді український контрнаступ вичерпався, але запити на поставки боєприпасів і техніки Захід відхиляв. Натомість російська армія отримала сотні тисяч нових людей, яких одразу кинули в оборону.

Усю техніку, яку просила Україна, вона зрештою отримала. Але у 2023 році, коли їй довелося наступати на підготовленого й укріпленого противника. Балансування путіна на межі ядерної війни дало йому час не лише для того, щоб запобігти воєнному колапсу, але й для того, щоб питання допомоги Україні втягнулося у внутрішню політику США.

@babel
#інозмі