🇪🇺 Минулого тижня у Європарламенті підтримали Марту Кос на посаду єврокомісара з питань розширення. Для України ця роль має значну вагу, поступаючись лише посаді президентки Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн та, можливо, майбутній керівниці європейської дипломатії, колишній премʼєрці Естонії, Каї Каллас.

🇺🇦 Близько половини слухань були присвячені Україні. Марта Кос навіть звернулася до українців українською. Вона заявила, що Україна – основний претендент на вступ до ЄС, відзначивши її успіхи в реформуванні навіть в умовах війни. Крім того, вона пообіцяла працювати в тісному контакті щодо відновлення та реконструкції України.

⚖️ Кос наголошує на необхідності дотримання підходу "на основі результатів". Вона підкреслила, що реформи, дотримання верховенства права та боротьба з корупцією є ключовими критеріями для всіх країн-кандидатів. За її словами у процесі євроінтеграції не можна жертвувати якістю заради швидкості.

🗣 Слухання акцентували увагу на боротьбі з дезінформацією та важливості правильної комунікації. Марта Кос підкреслила, що ЄС має ефективніше доносити переваги розширення, протидіяти міфам та дестабілізаційній пропаганді, як всередині Союзу, так і в країнах-кандидатах.

🇲🇩🇬🇪 Слухання торкнулися й інших країн-кандидатів, зокрема Молдови, Західних Балкан, Грузії та Сербії. Кос наголосила на готовності ЄС використовувати жорсткі заходи для забезпечення демократичних перетворень, втім уникаючи конкретики. Згадала і про важливість переосмислення формату Східного партнерства.

Загалом виглядає так, що в обличчі Кос Україна отримає конструктивного, але справедливого рефері. Сподіваємось на позитивну динаміку в порівнянні з попередніми роками.

📍 Детальніше про це читайте у статті, яка зазначена в коментарях.

Звіт Єврокомісії про розширення 2024: як оцінили прогрес України?🇪🇺*🇺🇦***

Сьогодні Єврокомісія оприлюднила свій щорічний Звіт про розширення, в якому оцінено прогрес України на шляху євроінтеграції за 2024 рік. Попри складні умови, Україна зуміла зберегти стабільність реформ та продовжує рухатися вперед.

🔹 Основні досягнення: У більшості напрямків Україна зберегла ту саму оцінку наближення до права ЄС, що і в 2023 році, а в розділі “Підприємництво та промислова політика” - навіть дещо покращила оцінку.

🔹 Виклики: У деяких сферах, прогрес в деяких сферах (таких як право інтелектуальної власності чи захист довкілля) дещо зменшився, а в інших - навпаки, суттєво прискорився (наприклад, у сфері економічної та монетарної політики та у сфері підприємництва та промислової політики).

🔹 Що далі? У 2025 році зусилля мають бути зосереджені на:
1. Виконанні рекомендацій пріоритетного кластеру - Основи, до якого належать розділи щодо боротьби з корупцією та досягнення верховенства права. По цьому Кластеру скринінговий звіт очікується на початку 2025 року
2. Синхронізації роботи з виконанням індикаторів Плану України.
3. Підготовці Національної програми адаптації законодавства до права ЄС.

Детальніше про оцінки та подальші кроки — в інфографіці EasyBusiness в коментарях.

*? Дорожня карта у сфері верховенства права: Україна працює над першими бенчмарками в переговорах з ЄС*
У переговорній рамці для України міститься ряд стандартних для політики розширення ЄС вимог, вони застосовувались і для інших кандидатів. Наприклад, система бенчмарків: коли для відкриття чи закриття розділів треба виконати певні вимоги, зокрема у сфері верховенства права.

? А що у випадку України?

По-перше, щоб відкрити переговорний кластер «Основи», ми повинні представити ЄС відповідні дорожні карти щодо верховенства права, функціонування демократичних інституцій та реформи державного управління та чіткі плани їх виконання. А по-друге, завдяки старанням Угорщини, маємо розробити план дій щодо захисту прав національних меншин.

? Який зараз прогрес?

Уряд вже розробив попередній каркас дорожньої карти з верховенства права і представив її громадськості. Про перші кроки можна дізнатися тут.

До завершення скринінгу маємо підготувати і інші проєкти документів, що вимагаються від нас у переговорній рамці. Водночас їх погодження Єврокомісією може зайняти час. Адже воно підвʼязане до процесу скринінгу, який не завершиться раніше середини 2025 року.

Давайте підсумовувати результати виборів у Європаларламент

?Європейська народна партія (партія Урсули фон дер Ляйен) виграє вибори і навіть трохи покращує результати.

⚖️Соціалісти і демократи - партія, до якої належить СДПН Шольца - не змінили результати, попри розгром СДПН в Німеччині.

Найбільше втратили Renew та ? Зелені - до перших належить партія Макрона у Франції, яка також зазнала розгромної поразки. Традиційно ліберали та зелені - найбільші друзі України, тож це сумно. За партію зелених також дещо прикро, враховуючи серйозність наявних кліматичних загроз.

Трохи додали голосів Ідентичність та Демократія, куди входять євроскептичні та популістські партії на кшталт французького Національного об'єднання Марін Ле Пен ?, яка тріумфувала у Франції. З одного боку, +9 місць не так багато, з іншого - деякі проросійські партії, як-от угорська Фідес Орбана і словацька Смер Фіцо не належать до цієї групи, але проходять до Європарламенту.

?В цьому ж розрізі цікавий результат продемонстрували незалежні кандидати - зростання 35%+. Підозрюємо, що ці незалежні ще можуть нас здивувати. Адже лише умовна половина з них - це нові партії, хто ще не визначився з групою. Але інша половина - це "резерв" ультраправих, токсичні партії (типу німецької AfD), які не захотіли бачити в інших угрупуваннях.

Ну і авжеж, враховуємо, що результати лиш попередні, голоси ще рахуються, але наразі картина виглядає так.

? Скільки можна вже відкривати ті переговори?

Ви можете пам'ятати, що у грудні Рада ЄС вже відкривала переговори з Україною і всі дуже раділи. А тут знову у всіх новинах - "Єврокомісія рекомендує почати". То скіки ж можна?

А справа в тому, що у грудні прийняли формальне рішення про відкриття, але після цього рішення про практичний початок переговорів може бути відкладений на роки.

Україна отримала три додаткові рекомендації для виконання, щоб реально розпочати переговори. Єврокомісія оголосила, що ми їх виконали. І очікуємо, що у кінці червня буде проведена Міжурядова конференція, на якій процес вже буде остаточно запущено і переговори дійсно почнуться.

50 мільярдів для України: які новини?

Сьогодні Верховна Рада? підтримала Рамкову Угоду, яка запускає фінансування у рамках так званого Ukraine Facility - того самого механізму, за яким Україна має отримати 50 мільярдів євро упродовж наступних чотирьох років. Давайте розбиратись, що там передбачено.

Отже, що треба знати про Ukraine Facility, окрім того, що це 50 мільярдів, які покриватимуть наші потреби (в середньому 3-5 мільярдів євро щомісячно)?
? Видавати ці гроші "за красиві очі" нам точно не будуть. Під Ukraine Facility розроблений так званий План України, який передбачає 69 реформ і 150 секторальних індикаторів
?38 мільярдів виділяється на пряму підтримку державного бюджету, ще майже 7 - на інвестиційний фонд, що має стимулювати розвиток бізнесу та інвестицій, а ще 5 - на технічні та адміністративні витрати, тобто на покриття відсотків за пільговими кредитами в рамках програми, на зміцнення спроможності державних органів і на синхронізацію законодавства з правом ЄС.

А як ми можемо бути впевненими, що це все не вкрадуть?
☑️ Ми зобов'язалися двічі на рік звітувати про кожну фізичну або юридичну особу, яка сумарно отримає більше 100 тисяч євро з коштів Ukraine Facility
☑️ Україна зобов'язана повідомляти про будь-яке порушення на суму більш як 300 євро.
☑️ ЄС буде моніторити систему на двох рівнях: щорічно у вигляді звіту щодо виконання та через онлайн систему у режимі реального часу за кожним індикатором. А також - а також створить Аудиторську раду для регулярної комунікації з українською стороною.
☑️ У разі, якщо Україна не буде виконувати своє зобов'язання - фінансування може бути призупинено до виконання нами всіх вимог по реформам і звітуванню.

На чому фокус фінансування?
▪️Мінімум 20% передбачених за виконання Плану України - мають виділятися на підтримку місцевого самоврядування і регіонів
▪️Мінімум 20% обсягу інвестиційного фонду - на проекти, пов'язані з пом'якшенням зміни клімату (наскільки це можливо під час війни)
▪️Мінімум 15% обсягу гарантій, що надаватимуться в межах інвестиційного фонду - мають бути направлені на підтримку малого та середнього бізнесу.

Детальніше можна почитати тут. Якщо є питання стосовно Ukraine Facility та Плану України - пишіть у коментарях

Дух часу: про що нам говорять Президент і Канцлер?

У Financial Times вийшла програмна стаття Президента Франції ?? Еманюеля Макрона і Канцлера Німеччини ?? Олафа Шольца. Формат нечастий і незвичайний: лідери зрідка пишуть колонки, але щоб спільно?

? Чому ця стаття вийшла зараз? Бо європейські вибори. Європа заходитиме в новий політичний цикл і намагається зрозуміти, якою має бути стратегія на наступні роки. А факт написання двома лідерами двох локомотивів Євросоюзу посилає дуже потужний меседж як друзям, так і суперникам.

Давайте дивитися, що пишуть.

Пишуть, що викликів багато, згадують війну Росії проти України, що Європа смертна і треба піднятись до викликів часу.

Кілька ключових пунктів, на яких лідери Франції та Німеччини пропонують концентруватись:
▪️Зміцнення глобальної конкурентоспроможності Європи, передусім як промислового та технологічного лідера не в останнню чергу шляхом подальшого розвитку Єдиного Ринку.
▪️Продовження Зеленого переходу та діджиталізації, прагнення зробити Європу першим кліматичнонейтральним континентом
▪️Зменшення критичних залежностей (тут в першу чергу йдеться про технологічну залежність від Китаю та США) шляхом інвестицій у дослідження, інновації та інфраструктуру
▪️Зменшення бюрократії і пришвидшення адміністративних процедур шляхом зменшення звітних обов'язків європейських компаній на 25%.
▪️Реформувати ринки капіталу і стимулювати зберігання капіталу у Європі, а не їх перетікання за кордон

? Ми подивились, що тут є, але чого тут нема? Нема питання безпеки. Хоч російську загрозу і побіжно згадали на початку - але це не є частиною ширшої стратегії. І це не дуже добре. Європі необхідно нарощувати автономість від військової парасольки Штатів, готуватися до можливої агресії Росії і планувати виходячи з цього. Макрон з його яструбиними заявами останніх кількох місяців раптом не згадує це питання взагалі. З чого можна припустити, що голубині настрої Шольца є ближчим європейському споживачу.

? Чого ще нема? Питання розширення. Воно лишається між рядків. І це означає, що нам треба знайти спосіб "вписати" себе в цю архітектуру. Можливо, з безпекового куту зору, але обов'язково - з точки зору економіки, інновацій та технологічного розвитку. Відсутність прямої згадки розширення частково свідчить про те, що запал до швидкого розширення 2022-2023 років зменшився. Можливо, не в останню чергу через процеси у Сербії та Грузії. І це ще один виклик, на який нам слід зважати.