Яку надздібність ви оберете?

🍾 - отримувати усі книги з асортименту українських книгарень абсолютно безкоштовно (ви не можете використовувати цю здібність в комерційних цілях).

🌭 - могти прочитати будь-яку книгу до її виходу і, фактичного, написання (наприклад, прочитати наступну частину «Колонії» Кідрука чи нову книгу Кінга прямо зараз).

🤡 - підписатись на теку книжкових каналів (це не суперсила, а звичайна реклама. Оце я вас підманув).

Вчора був на київській прем'єрі «Сірих бджіл» від режисера-дебютанта Дмитра Мойсеєва.

На QnA сесії після сеансу плакали всі: глядачі, що задавали питання, режисер, якому було надзвичайно важко відповідати та буквально ледь не вся зала рюмсала та кліпала, стримуючи сльози.

Дуже гарний фільм. Сходіть, коли вийде у прокат.

Паралельно із цієї прем'єрою у режисера вийшов «Отелло» в найбільш патріотичному театрі міста.

Маю квитки аж на 25 грудня. В якомусь інтерв'ю Петросян казав, що перестає вносити правки до вистави якраз десь через два місяці після прем'єри. Перечекаю бета-тест, так би мовити.

За що обожнюю кінофестивалі, так це за право на майже дитячу щиру необізнаність. Через постійну тривожність ми хочемо знати та контролювати все. Який курс долара планується наступного року? Якого числа та яким потягом я поїду взимку на відпочинок? Які відгуки на цю новинку від Vivat? Чи точно ця авторка ніде не зашкварилась?

Тому можливість піти на фільм про який ти взагалі нічого не знаєш — справді велика рідкість, яка викликає щеняче захоплення. Згадуються часи, коли ти йшов не на фільм, а першою чергою в кінотеатр. Бо кіно було ритуалом, а конкретно кінофільм — це лише приємне доповнення. Ті самі часи, коли квитки бронювались дзвінком до касового оператора, а фільм обирався не за рецензіями критиків, а через прикольний постер.

Ось так і на фестивалі: цілком можливо половина фільмів, які ти подивишся будуть посередніми, але задоволення від загальної атмосфери й неочікувано класних стрічок на 100% вартують того.

Фальшиве ім'я

Джона Максвелла Кутзее (Coetzee) насправді звуть не Джон Максвелл Кутзее. Вірніше він цілком Джон Максвелл, але не зовсім Кутзее. Насправді його прізвище має вимовлятись дуже коротко та з акцентом на останній склад, [kʊtˈsiː]. Тому майже усіма мовами, які використовують кирилицю, прізвище Coetzee транскрибується, як Кутсі/Куці.

Болгарська, казахська, сербська, македонська та навіть латиська й азербайджанська — усі ці мови (та не тільки вони) адаптували прізвище під його справжнє звучання. Кирилицею не адаптували, фактично, лише Росія, Білорусь та ми.

Дуже дивно, коли справжнє прізвище автора немає нічого спільного із його написанням. Проте, майже усі мови, що користуються латиницею, написання зберегли, то й більшість людей на Заході також читають прізвище, як хочуть: Кутзеє, Котзі, Коетзії та інші несамовиті варіації.

🗿 Мені здається чи Апріорі останнім часом якось занадто розійшлись? Що не анонс, то люта база. Мені їх попередні видання, звісно, теж подобались, але цього року буквально кожну новинку від них додаю у вішліст. Угода із диявилом чи як?

🍂 Осінь — найбільш небезпечна пора, коли можна підхопити будь-яку болячку: застуду, грип та навіть тотальний нечитун.

Що робити у такому випадку? Особисто в мене є метод, який ніколи не підводить — перемкнутись на інший медіум.

Найгірше, що ви можете зробити — братись за чергову книгу. Часто навіть найбільш очікувані бажанки не рятують, а переходять в розряд початих книг на тумбочці біля ліжка.

В цей момент на допомогу приходять мальовані історії. Коротка історія на кілька томів, яку легко ковтнути за один вечір — ідеальні ліки проти нечитуна. Сюжет надміру динамічний, а мала кількість сторінок гарантує, що ви не зможете закинути книжку, бо вона закінчиться раніше, ніж ви помітите.

То ж тримайте добірку коротеньких історій у мальованому форматі.

😞 Як боротись проти нечитуна. Хочете почути авторський рецепт від мене?

Дуже буквальний та практичний посібник.

☠️ До кінця життя у вас є можливість читати лише одного автора. Що це буде за автор/-ка?

Жартувати про Кокотюху в коментарях заборонено.

🌚 Цієї осени вже побував на 12 виставах. За весь час жодного разу не було такого, щоб вистава відверто не подобалась. Були сильніші та слабші, масштабні та більш камерні, з неймовірною та посередньою грою акторів.

Але цього тижня побував на справді трешовій виставі. Хочете почути враження?