Це саме корисне відео з тих що я знімав. За 23 хвилини розповім вам саме важливе про інвестиції. Поділюсь концентрацією мого 20 річного досвіду.

https://youtu.be/XTtioIaA-lA

Створена ініціативна група https://t.me/freedomukraine2023 для об'єднання всіх у кого замороженні активи на Фрідом Фінанс Україна. Долучайтесь

В 2021 році я дуже гарно заробив на падінні акцій Тесла. Відео про це https://youtu.be/jO34TYeJgDk

Через 20 хвилин

Чим більше речі змінюються, тим більше вони залишаються незмінними. У нашу нинішню епоху інфляції ми пам’ятаємо про те, як римська влада наказала контролювати ціни та інші заходи для стримування цін. Жоден із цих указів не мав успіху.

Криза третього століття — це приблизно 50-річний період в історії Римської імперії, який тривав з 235 по 284 рік нашої ери. Однією з головних проблем цього часу було різке знецінення валюти. Причиною стала поступова девальвація римського денарія через зменшення вмісту срібла в монетах.

Як часто буває з імперіями, Рим почав витрачати більше, ніж міг собі дозволити. Війни з готами, алеманами і сасанідами призвели до різкого зростання військових витрат. Також зростали витрати на громадські роботи та соціальну допомогу. Під час Великого переселення народів (Völkerwanderung) германські племена почали оселятися в межах імперії, що ще більше збільшило фінансові навантаження. Римські збройні сили розширювалися, а впродовж 200 років вміст срібла в денарії знизився з 95-98% до лише 2-5%. Таким чином, денарій втратив понад 90% своєї вартості.

Хоча сучасний долар не є монетою і не підкріплений фізичними товарами, як срібло чи золото, його знецінення відбувається іншим шляхом — через інфляційне друкування додаткової грошової маси. З моменту заснування Федеральної резервної системи у 1913 році долар США втратив 97% своєї купівельної спроможності. Наприклад, у 1913 році фунт хліба коштував лише п’ять центів, тоді як сьогодні його ціна сягає близько 2,05 долара.

Як у Римі, так і в наші дні, контроль над цінами був використаний або запропонований як спосіб вирішення проблеми інфляції. У обох випадках підвищення цін приписували не економічній політиці імператорів чи Федерального резерву, а жадібності торговців. Для боротьби з цим "злом" запроваджували контроль цін.

На початку IV століття імператор Діоклетіан видав Едикт про ціни на товари (Edictum de pretiis rerum venalium), який встановлював максимальні ціни на понад 1200 товарів. Контроль поширювався на їжу, одяг, текстиль, дорогоцінні метали та навіть рабів. Покарання за порушення едикту могло включати смертну кару. Однак ця політика провалилася: контроль над цінами призвів до дефіциту товарів, розвитку чорного ринку та ще більшого зростання цін.

Дж. Д. Вайгель

Не можна купувати "на хайпі", якщо ти не спекулянт, а серйозний інвестор.
Найкраще купувати під час кризи або коли хорошу компанію зі стійким бізнесом хоронять.
Ідеальний час купувати під час Великої кризи, така як зараз в Україні!
----
Бенджамін Рот, адвокат з Огайо, вів щоденник під час Великої депресії. Він писав у ньому кілька разів на тиждень з 1931 по початок 1940-х років. Його син Даніель опублікував цей щоденник у 2010 році. Цитати з книги Бенджаміна Рота, Джеймса Ледбеттера та Даніеля Рота "The Great Depression: A Diary":
Липень 1931: "Журнали та газети повні статей, які розповідають людям про купівлю акцій та нерухомості за вигідними цінами. Кажуть, що часи обов'язково покращаться і що багато великих статків були створені саме таким чином. Проблема в тому, що ні в кого немає грошей".
Серпень 1931: "Тепер я бачу, як важливо, щоб людина накопичувала надлишки в звичайний час. Вільний капітал у розмірі $2500, розумно інвестований під час депресії, може принести фінансову свободу на все життя. Без нього ми віддаємося на милість економічних вітрів".
Вересень 1932: "Можна однозначно сказати, що той, у кого під час цієї депресії є гроші для інвестицій в акції і хто може витримати 2 або 3 роки, у 1935 році буде дуже багатою людиною."
Червень 1933: "Я боюся, що можливість заробити цілий статок, купуючи акції по 10 центів за штуку, проходить, і я досі не зміг скористатися цим".
Травень 1937: "Найбільший шанс у житті сколотити статок упущений і, ймовірно, не скоро ще з'явиться. Дуже небагато мали надлишок капіталу, щоб інвестувати - заробітку було недостатньо, навіть щоб купити предмети першої необхідності.

Основна маса інвесторів приходить у шнягу звісно незадовго до її “занепаду” і результат їхніх інвестицій катастрофічний. Але в написаній, промовленій, про рекламованій історії залишаються розповіді випадкових щасливців, які встигли заробити – і масивна пропаганда “продавців” шняги, для яких це спосіб дуже багато заробляти.
Правду зустріти не так просто. Ось, наприклад, на картинці шматок такої правди – про дохідність компаній, які намірилися випускати електромобілі.
А тим часом у світі нова мода – на AI. Видно продавці шняг витратили зароблене на NFT, пре-IPO, SPACs, а попиту на коїни вже не вистачає.
Андрій Мовчан