✍️ Василь Симоненко#поезія #українська_поезія

Канал для тих, хто заався**

Бачити і відчувати, як всім стало по**й на війну. Як риють клумби в Покровську замість окопів. Як ділять гроші та посади.

Тут прихисток від усього цього лайна і місце абсолютної свободи.

Це щоденник сержанта ЗСУ з позивним Редл. В ньому найболюче, що переживаємо всі ми зараз. Без цензури. Без меж.

Підпишись, щоб дізнатись про що насправді думають військові і що відчувають.

https://t.me/+B_zrpSbFaqsyZjFk
https://t.me/+B_zrpSbFaqsyZjFk
https://t.me/+B_zrpSbFaqsyZjFk

Євген Вжещ
«Осінь» 1886 рік

Усе — лише не це! Не ці спокійні дні,
Де всі слова у барвах однакових,
Думки, мов нероздмухані вогні,
Бажання — в запорошених оковах.

Якогось вітру, сміху чи злоби!
Щоб рвались душі крізь іржаві ґрати,
Щоб крикнув хтось: ненавидь і люби —
І варто буде жити чи вмирати!

Не бійся днів, заплутаних вузлом,
Ночей безсонних, очманілих ранків.
Хай ріже час лице — добром і злом!
Хай палять серце — найдрібнійші ранки!

Ти в тінь не йди. Тривай в пекучий грі.
В сліпуче сяйво не лякайсь дивиться —
Лише по спеці гряне жданий грім
Із хмар сковзне — багнетом — блискавиця.

✍️ Олена Теліга#поезія #українська_поезія