Репресії та вплив на українську мову в історії Розстріляного Відродження

У 1929-1930 роки почалися арешти визначних діячів української науки, культури, освіти, церкви - почався процес "Розстріляного Відродження".

He відомі точні дані щодо кількості репресованих українських інтелігентів у часи сталінських репресій періоду Розстріляного відродження. За деякими даними, це число сягало 30 000 осіб.

За даними кількох українських статистичних центрів, з 1918 по 1991 рік більше ніж 10 мільйонів українців загинули або постраждали внаслідок геноциду, голоду, масового терору і вбивств, масових депортацій та переселень, убивств і арештів бійців опору, засуджень та ув’язнень з політичних мотивів.

Тож, якщо українську мову забороняли щонайменше 134 рази, а кількість убитих та постраждалих українців вимірюється десятками мільйонів, то, можливо, мова все ж таки має значення?😎Facebook 🕊Instagram
📹YouTube 📬Веб-сайт

Історія української мови під репресіями
У 1908 році після визнання російською академією наук української мови таки "мовою", сенат оголошує україномовну культурну й освітню діяльність шкідливою для імперії, а вже у 1909 році доповідна записка полтавського губернатора фон Баговута дає найповніше уявлення про ставлення імперської влади до української проблеми: «Составить правдивую историю малорусского народа, в которой разъяснить, что "Украина" - это "окраина" государства в былые времена, что никогда украинского народа не было, и всеми способами искоренять употребление названий "Украина", "украинский"».

1918 рік увійшов в історію страшною розправою більшовицьких військ над 300 українськими героями - київськими гімназистами та студентами, які під Крутами стали на захист своєї Вітчизни.

26 січня 1918 року, захопивши Київ, більшовицькі інтервенти за кілька днів розстріляли 5000 осіб, які розмовляли українською мовою, носили український національний одяг або в чиїх хатах висів портрет Т. Шевченка.

😎Facebook 🕊Instagram
📹YouTube 📬Веб-сайт

Української мови "не было, нет и быть не может" - як росіяни знищували українське

Лінгвоцидний парад XIX століття розпочався з царського указу 1804 року про заборону навчання українською мовою. А вже у 1847 році відбувся сумнозвісний розгром Кирило-Мефодіївського товариства, що спричинило посилення жорстоких переслідувань української мови та культури, заборону найкращих творів Шевченка, Куліша, Костомарова та інших. Було видано наказ стежити за ними, "не давая перевеса любви к родине над любовью к отечеству"

А далі, у 1876 році, Емським указом заборонялося друкування та ввіз з-за кордону будь-якої україномовної літератури, а також українські сценічні вистави, друкування українських текстів під нотами, тобто народних пісень.

Указ зобов’язував "прийняти як загальне правило", щоб в Україні призначалися вчителі-московити, а українців же спроваджувати на учительську роботу на територію тодішньої росії. Як наслідок, за понад 100 років з України у такий спосіб було виселено кілька мільйонів української інтелігенції, а в Україну "відряджено" стільки ж росіян.

😎Facebook 🕊Instagram
📹YouTube 📬Веб-сайт

Чому мова все ж таки має значення?

До Дня української писемності та мови Ірпінський ліцей інноваційних технологій розпочинає інформаційну кампанію на підтримку української мови.

Інформаційну кампанію розпочали відеозверненням "Все почалося з церкви, яка, виявляється, теж має значення": Всесвітня історія фіксує небагато проявів лінгвоциду на землі, більшість із них здійснювались на території колишнього СРСР. Найяскравішим із них вважається нищення української мови, адже в історичних джерелах задокументовано мінімум 134 акти її придушення за останні чотири століття.

У 1626 році Київському митрополиту Йосифу Краківському дозволили скласти акафіст до Святої Варвари лише за умови його перекладу російською мовою. Заодно Синод наказав Київському митрополитові зібрати з усіх церков України книги старого українського друку, а замість них завести московські видання. Де подіти українські книги, вирішилося майже відразу: у 1627 році указом царя Михайла наказано було книги українського друку зібрати й спалити.

Відеоролики в рамках інформаційної кампанії публікуватимуться протягом тижня.

😎Facebook 🕊Instagram
📹YouTube 📬Веб-сайт

Ірпінський ліцей інноваційних технологій братиме участь у написанні 25-го Радіодиктанту

Завтра, 25 жовтня, об 11:00 відбудеться Всеукраїнський радіодиктант національної єдності до Дня української писемності та мови. Запрошуємо всіх бажаючих в аудиторію 1.4.

Цього року текст диктанту написала відома українська письменниця Оксана Забужко.

Читатиме радіодиктант Павло Вишебаба — військовий, музикант та екоактивіст, відомий своєю поетичною творчістю та активною громадянською позицією.

Після написання ви зможете надіслати свої роботи на перевірку:
– відправивши паперовий лист на адресу: м. Київ, вул. Хрещатик, 26, 01001;
– або сфотографувавши/відсканувавши текст і надіславши його на електронну пошту: [email protected].

😎Facebook 🕊Instagram
📹YouTube 📬Веб-сайт

Сьогодні в Ірпінському ліцеї інноваційних технологій відбувся благодійний ILIT Food Market?‍?

У цей день наш ліцей перетворився на справжній гастрономічний рай, де кожен клас створив свій власний унікальний заклад - ресторан.
Різноманітні концепції та кулінарні шедеври чекали в кожному куточку ІЛІТ.

Варто відмітити локацію вчителів ІЛІТ, де кожен представив свою фірмову страву.

Усі зароблені кошти будуть спрямовані на збір для придбання дронів "ЛітAI з ІЛІТ", які стануть в нагоді нашим захисникам та захисницям.

Нагадуємо, що ви теж можете долучитися до збору❤️

https://send.monobank.ua/jar/3BDWGNr8RM

Деталі у сюжеті ITV

?Facebook ?Instagram
?YouTube ?Веб-сайт