Твої обійми мене вивалили в темряву з пітьми

довгі руки самоти
обіймають мої
кістки

Здається, сталася біда
Здається, я тебе люблю
Мені бажають всі одужати

ти кажеш, що не витримуєш.
ще трохи поневитримуй.

якщо в тебе
повноментальне вторгнення
Якщо твій настрій також окуповано
Не занурюйся в смуток
Не заглиблюйся в жаль
Нам іще стільки себе розміновувати

Якщо ця сирена лунає в тобі
не десь за вікном
а десь прямо в тобі
Не розтікайся у власній журбі

Дихай
Ходи
Медитуй
Прислухайся

Будь врешті-решт сам собі допомогою
Бо навіть і в цій невловимій війні
Нам також потрібна своя перемога

ми риби, але топимось в воді

нині жити, завтра гнити
нині страх, а завтра біль

моє серце — метал
моя душа — сміттєзвалище