Ой дуже хорошо. Гляньте, там на пару хвилин про прокурорів-інвалідів.

Подекуди в 10 разів більше працівників прокуратури ніж інших правоохоронних органів оформлюють собі пенсію, а серед керівництва взагалі 40% отримує пенсію.

ой я деякий (довгий) час думав про дещо. Обговорював це з іншими інструкторами. Обговорював сам із собою. І мені дуже довго це пиздувало дах. Але зараз я впевнений у тому шо дійсно, так правильно думати.

КОЖЕН ХТО ПРАЦЮЄ З ВІЙСЬКОВИМИ, МАЄ РОЗУМІТИ СВОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ЇХ ЖИТТЯ.

неважливо, ви бухгалтер в частині чи бухгалтер благодійного фонду. ви працівник ТЦК чи керівник навчального центру, який проводить БЗВП. Ви військовий інструктор чи цивільний. Особливо якщо ви інструктор. Кожен, хто береться вчити і готувати до війни, має усвідомлювати, що він чи вона таким чином відповідає за чуже життя. Відповідно, бажано якісно робить свою роботу, а не халтурить.

Мені казали не забивати собі голову, коли я возмущався: "чого мені досі не похуй, а вони забили болт?!". Так от шановні, я вам напам'ятаю. Ми самі відповідаємо за власне виживання, отже ми самі відповідаємо за допомогу, яку надаємо військовим, отже ми маємо батрачить як суки, шоб хочаби спробувати зберегти їм життя.

Читаю зараз шведську методичку про те, як якісно навчати, і маю цікаве спостереження.

Вони намагаються будувати своє навчання безпечним і рівним, тобто спонукати кожного брати участь і ділитися своїми думками. Бо для них мільйони варіантів чужих досвідів це можливість поглибити навчання і розуміння, подивитися на завдання з іншої перспективи, застосувати знання з радикально інших сфер для більш ефективного вирішення питання. Вони сприймають цю складність чужого досвіду як щось цікаве і корисне для всіх учасників навчання.

Бо так і є. Світ давно перестав бути простим. І досвід і думка окремої людини, її ї впевненість що виключно вона права, давно уже не може тягатися з досвідом суспільним.

Водночас більшість із тих хто проходить зараз БЗВП стикаються зі старими підходами у навчання. Насправді, їх навіть старими не можна назвати, бо в реальності вони просто кончені. Ці підходи побудовані на зверхності викладача, на свідомому обмеженні доступу до інформації учням, і триманні їх у страху.

Бо для цих "старих" тіпів, не можу їх назвати вчителями, складність чужого досвіду - це страшно. Я розумію їх, страшно бути непотрібними, страшно визнати власну некомпетентність, страшно що якийсь молодий курсант може підважити твою репутацію і самосприйняття. Тому вони свій страх поширюють на всіх інших, і забивають людям в голову що це інші дурні, а не вони. А страх робить навчання неможливим.

Ми не зможемо підготувати людей до війни ні за місяць, ні за півтора, ні за півроку, якщо не змінимо навчальні підходи. А це радикальна зміна, треба перепрошити "чужий досвід загрожує мені особисто" на "чужий досвід цікавий і корисний для всіх".

Тобто скоріше за все доведеться замінити всіх цих старих тіпів. А це значить треба підготувати їм заміну. Попереду багато роботи.

Ultimately, це розмова про чесність із собою. Кожен і кожна з нас повинен випрацювати в собі здатність справедливо оцінювати себе, свої вчинки і компетентності. Та чесно визнавати некомпетентності. Бо шукати вирішення проблеми можна тільки якщо визнати її наявність.

Писав недавно про 50 млрд російських активів, які ЦПК повернуло в Україну. Ніхто не вірив що це можливо, але ребята взяли і зробили.

А тепер можна вже говорити і про другу гору, яку змогли зсунути в тому числі жінки з ЦПК. F-16 в Україні опинилися через них.

https://www.facebook.com/share/hQCqfPaZe7XN4Hiy/

Facebook

Log in or sign up to view

See posts, photos and more on Facebook.

Я до вас как обично про світло

https://www.facebook.com/share/ZxxdmsgaRs1FQDGm/

Facebook

Log in or sign up to view

See posts, photos and more on Facebook.

Єдиний кулак владної партії
шоб зайвий раз не думать як голосувать хуйню

https://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radan_gs09/ns_golos?g_id=27842

Хочеться написать окремим людям:
— шо ти, галава?

"сподіватись на чудо немає жодних раціональних причин" (с)
Окрім, хіба що, чуда