Це те, про що я тут вже писав. Ті, хто зараз може якось насолоджуватися життям, або тупі, або їх мінімально зачіпила війна. Тут бінго

#Війна

І ви кажете мені жити? Кажете мені звертати увагу на позитивне, шукати плюси, бо у всього є плюси? Кажете подивитись на те хороше, корисне, що я маю в результаті того що "виїхав з Херсона", по факту кажучи в результаті "початку повномасштабної війни та знищення твого дому та життя". Та мені все це не потрібно. Я готовий все це віддати в десятикратному розмірі, аби тільки це повернуло все назад. Мені нахуй це все не впало. Мене це все не радує. Я ненавиджу все "хороше", "комфортне"чи ще якесь там, що з'явилась в моєму нежитті після 24.02.2022. Все це ненавиджу. І не хочу все це бачити та мати. Я хочу своє життя, яке я важко будував. Я хочу додому. І це, як блядь багато хто думає, не квартира, не будівля. Це точка в просторі та часі. Яка зруйнована повністю. Я ніколи не наближусь до неї. До кінця свого існування я буду розгрібати наслідки війни росіян проти України. І я повинен себе нормально почувати? Годі мене втішати блядь, я про це не прошу. Годі давати мені поради. Годі казати, що я втрачаю час. Мені чхати на цей час, бо я втратив все інше. Я втратив себе. Я згадую, який я був, того мене не існує. І нового не з'явилось. Є тільки оболонка, яка пам'ятає та ненавидить

#уХерсоні #Війна

Насправді, збільшення обстрілів деокупованої частини Херсонщини можуть бути пов'язані як і з тим, що парашня вже намагається розпочати штурм з лівого берега та зазнає невдач, так і з тим, що ще нічого не починалось. І саме масовані обстріли це перший етап. Тому місцева влада закликає евакуюватись.

І вчергове хочу звернути увагу. Я пишу саме про місто Херсон, а не про деокуповану частину області, бо про те, що там відбувається, новин геть немає. Як люди живуть в селах, що та в якій кількості летить туди, як там працюють комунікації. Я не знаю, в мене немає джерел для того, щоб дізнатись. Я пишу тільки про місто не тому, що мені чхати на села та містечка, а бо я просто не можу дізнатись, що там, нажаль. Але я хочу звернути увагу, що там нічого хорошо не відбувається. З чимось там ще більше проблем. Єдине, про що з'являється інформація в новинах - постійній обстріли населених пунктів, які знаходяться максимально близько до Херсона. Далі - невідомість

#уХерсоні #Війна

Мій дім, мій під'їзд. 5 поверхів - 15 квартир. В перші декілька місяців від початку повномасштабної війни виїхало дві великі молоді сім'ї з дітьми, одна сусідка з чоловіком залишилась, але дітей відправили закордон. Після деокупації Херсона виїхали ще дві родини в повному складі, від малих до старших. Згодом поїхав я, але я на зв'язку з сусідкою, також моя мама, яка досі в Херсоні, іноді перевіря квартиру(чи не прилетіло щось). Після мене поїхало ще дві одинокі дорослі людини 70+, навіть вони. Зараз лише в 5 квартирах є люди - шестеро. Всі вони пенсійного віку. Одинокі, хворі, погано ходять чи взагалі не виходять з квартири. Чому вони залишаються я знати не можу, але думаю лише тому, що не бачуть сенсу їхати. Деякі так і кажуть, що вони не хочуть в кінці свого життя бігати та чекати, що їх хтось прихистить та нагодує. Вони кажуть, що краще спокійно загинути в знайомих стінах рідного міста, хоча від того міста, мало що залишилось. Вони дійсно без віри, що все, чи хоча б щось, закінчиться. Неможливо вірити в це знаючи те, що вони знають, знаходячись там, де вони є. Ми вже давно не кажемо один одній, що все буде добре, тримайтесь. Бо кожна розуміє - малоймовірно. Ми просто мовчемо та важко позіхаємо, нам просто боляче

#уХерсоні #Війна #пост