У 2020 році NASA планує відправити на Марс невеликий вертоліт

За допомогою міні-вертольота NASA хоче дізнатися, як буде вести себе літальний апарат на Марсі, чи зможе він взагалі літати, з урахуванням того що атмосфера Марса куди менш щільна, ніж Землі.

Mars Helicopter розробляється Лабораторією реактивного руху NASA вже протягом чотирьох років. Однак до сих пір агентство не могло визначити, чи варто відправляти апарат на Марс і чи вистачить на нього коштів.

Якщо Mars Helicopter буде справно працювати на Червоній планеті, то людство отримаємо рідкісні кадри - поверхню Марса можна буде побачити з висоти пташиного польоту. Очікується, що апарат матиме дві камери.

Фахівці відзначають, що на Землі рекорд висоти для вертольота становить близько 12 200 метрів, а з огляду на низьку щільність марсіанської атмосфери (яка становить лише 1% від щільності атмосфери Землі), коли апарат виявиться всього лише на поверхні Марса, для нього це вже буде еквівалентно знаходженню на висоті.

Коптер оснастили лопатями, що обертаються зі швидкістю три тисячі обертів за хвилину - це перевищує швидкість обертання лопатей вертольотів на Землі приблизно в десять разів. Вага коптера становить 1,8 кілограма.

Коптер відправлять разом з марсоходом, який, опинившись на поверхні планети, розмістить вертоліт в найкращому місці і від'їде на безпечну відстань, з якого при цьому буде передавати команди.

Зважаючи на відстань від Землі до Марса, фахівці не зможуть керувати коптером в реальному часі - вони зможуть лише подати команду, щоб апарат відправився в автономний політ.

Спочатку Mars Helicopter зробить вертикальний зліт на висоту 3 метрів і затримається на ній приблизно на 30 секунд. Потім, якщо все пройде успішно, тривалість і висота польотів будуть поступово збільшуватися - аж до півтори хвилини і декількох сотень метрів, кажуть в NASA. Всього за 30-денний період апарат повинен буде зробити до п'яти польотів.

Місія "Марс-2020" - з новим марсоходом і міні-вертольотом буде запущена з космодрому на мисі Канаверал у Флориді, США, в липні 2020 року за допомогою ракети-носія Atlas V. Поверхні Марса місія повинна буде досягти в лютому 2021 року.

https://youtu.be/oOMQOqKRWjU

YouTube

NASA Mars Helicopter Technology Demonstration

The Mars Helicopter is a technology demonstration that will travel to the Red Planet with the Mars 2020 rover. It will attempt controlled flight in Mars' thin atmosphere, which may enable more ambitious missions in the future. For more information, visit…

​Сонце після смерті перетвориться на туманність

Насолоджуйтеся Сонцем, поки воно світить. Через 5 мільярдів років наша зоря вигорить, розпадеться і перетвориться на масивне кільце міжзоряного газу і пилу, яке буде випромінювати світло. Таке завершення життєвого циклу Сонця прогнозують вчені, пише The Guardian. Астрономи давно знали, що наша зоря помре, коли її внутрішнє пальне закінчиться. Але точна природа його передсмертної агонії була невідома навіть найбільш хворобливим дослідникам. Тепер же міжнародна команда вчених з'ясувала деталі. Використовуючи нову комп'ютерну модель, вони виявили, що замість простого затухання, як раніше ввжалося, Сонце, вмираючи, перетвориться на приголомшливу планетарну туманність, яку буде видно за мільйони світолових років.

"Такі планетрані туманності - найгарніші об'єкти на небокраї. Навіть якщо Сонце стане досить тьмяною туманністю, її все одно буде видно з сусідніх галактик", - вважає професор астрофізики Університету Манчестера Альберт Зійлстра.

"Той, хто живе в галактиці Андромеди за 2 мільйони світлових років звідси, все одно зможе її побачити", - додав він.

Сонце з багатьох точок зору пересічна зоря. Воно має середні розміри і, проіснувавши 5 мільярдів років, вже на половині життєвого шляху. Кінець наступить тоді, коли в ядрі Сонця закінчиться водень, що спричинить крах центру. Коли це станеться, ядерні реакції почнуться ззовні кори, через це Сонце розбухне до розмірів червоного гіганта, поглинувши Меркурій і Венеру.

Але це ще не кінець історії. Зійлстра і його колеги в Польщі і Аргентині описали, що станеться потім. Ставши червоним гігантом, Сонце втратить близько половини своєї маси, оскільки зовнішні шари будуть здуватися зі швидкістю близько 20 кілометрів на секунду. Ядро буде швидко нагріватися і випромінювати ультрафіолетове світло і рентгенівські промені, які зовніші шари будуть ловити і перетворювати на яскраве кільце плазми. Планетарна туманність буде сяяти близько 10 тисяч років.

Попри те, що Земля може вціліти після смерті Сонця, життя на планеті загине ще за довго до того. З віком зоря буде світити все яскравіше. І за 2 мільярди років його тепла буде достатньо, щоб земні океани закипіли.

Що це за планета? На даний час відома тільки одна планета, на якій ростуть дерева. Однак дерева в Дедвлей мертві вже більше 500 років. Це місце знаходиться в парку Наміб-Науклуфт в Намібії, на планеті Земля. Дерева виросли після дощу, що викликав розлив місцевої річки, проте вони засохли, коли піщані дюни зрушили і відрізали річку від улоговини. Високо в небі і далеко від нас Чумацький Шлях зігнувся дугою над засохлим стволом на цій фотографії, знятої в минулому місяці. Здається, що грунт з білої глини світиться, відображаючи зоряне світло. Ліворуч, під дугою Чумацького Шляху, підіймається зодіакальне світло - сонячне світло, відбите пилом у внутрішніх частинах Сонячної системи. Праворуч, над однією з найбільших піщаних дюн на Землі, гостре око може знайти Велика Магелланова Хмара - супутник нашої Галактики. Виявити на цьому знімку Малу Магелланову Хмару дуже важко.

Чумацький Шлях над Дедвлей в Намібії

​Метеоритний потік Аквариди досягне піку в ніч на 6 травня

У ніч на 6 травня свого піку досягне метеоритний потік Ета-Аквариди або Травневі Аквариди, який породжений кометою Галлея. За прогнозами Міжнародної метеорної організації, можна буде спостерігати до 55 метеоритів на годину в районі сузір'я Водолія, повідомляє "Популярная механика".

Активність метеоритного потоку розпочалася 19 квітня, а завершення очікується 28 травня. Свого піку він досягне 6 травня близько 4 години ранку за Києвом.

Спостереженнями за метеоритним дощем може перешкодити Місяць, який 30 квітня пройшла фазу повного місяця: перебуваючи недалеко від радіанта Травневих Аквариди на південно-східному горизонті, вона буде "засвічувати" небо. Для спостережень за метеоритним дощем краще виїхати за межі міста для того, щоб зменшити вплив світлового забруднення.

Варто відзначити, що Земля перетинає орбіту комети Галлея двічі: у травні з нею пов'язаний метеоритний потік Аквариди, а в жовтні – Оріоніди.

​Молодий Марс був вкритий теплою і мокрою "пустелею" - вчені

Вчені заявили про те, що молодий Марс був схожий не на Землю, а на Татуїн з кіносаги "Зоряні війни" або будь-яку іншу пустельну планету з фільмів і книг, вода на якій присутня, але в дуже невеликих кількостях. Висновки дослідників опубліковані в журналі Nature Geoscience.

Недавні спостереження за Марсом за допомогою наземних телескопів показали, що за минулі 3,7 мільярда років Марс втратив цілий океан води, якої вистачило б для того, щоб покрити всю поверхню Червоної планети океаном товщиною 140 метрів. Куди пропала ця вода, вчені намагаються з'ясувати, вивчаючи стародавні марсіанські метеорити.

У ході нового дослідження вчені проаналізували те, наскільки сильно міг прогріватися ранній Марс при наявності великих і малих кількостей льоду на його поверхні.

Як пояснюють вчені, головний недолік їхніх колег полягає в тому, що вони завжди припускали, що на Марсі присутні великі запаси водяного льоду, який покривав майже всю поверхню планети. Дослідники вирішили перевірити, що станеться, якщо зменшити ці льодові запаси до мінімально допустимого рівня, що не суперечить спостереженнями зондів і марсохода Curiosity.

Їхні розрахунки показали, що в таких умовах Марс буде досить теплою планетою, на якій вода може існувати у рідкому або пароподібному вигляді на екваторі і в тропіках навіть у перші доби життя Сонячної системи, коли Сонце було на третину тьмянішим, ніж сьогодні.

З іншого боку, води на такому "мокрому і теплому" Марсі було досить мало. Типовий рівень опадів у найбільш вологих його регіонах не перевищував 100-200 міліметрів на рік, що перетворювало їх на аналоги земних напівпустель та посушливих регіонів.

Разом з тим, на думку вчених, і такої кількості дощів цілком вистачало, особливо під час інтенсивних вулканічних вивержень, що розтоплювали додаткові порції льоду, для формування тимчасових або навіть постійних річок, озер та інших потоків води, чиї сліди сьогодні можна побачити на Марсі.

​Зонд місії "ЕкзоМарс" надіслав перші кольорові знімки Червоної планети

Зонд TGO (Trace Gas Orbiter) місії "ЕкзоМарс", який був відправлений для дослідження Червоної планети у 2016 році, передав на Землю перші знімки поверхні Марса, які були зроблені ним з робочої орбіти. Як повідомляє Європейське космічне агентство, знімки були зроблені за допомогою інструменту CaSSIS, головна місія якого розпочнеться 28 квітня.

Наголошується, що зонду вдалося вийти на робочу орбіту. На даний момент він знаходиться на висоті 400 кілометрів від поверхні Марса. Основним завданням зонда на цьому етапі є вивчення атмосфери Червоної планети і пошук у ній газів, які можуть вказувати на біологічну активність.

На представленому зображенні розмістилася ділянка кратера Корольов протяжністю 40 кілометрів. Кратер розташований в північній півкулі Марса. Світлі плями на знімку є відкладеннями льоду.

Зображення було складене з трьох знімків, виконаних в різних кольорах, які були отримані 15 квітня.

​Автоматичний марсохід Оппорт'юніті іноді проїжджає близько невеликих кратерів. На цій фотографії, знятої у 2010 році, зображений кратер Інтрепід - 20-метровий слід від зіткнення з небесним тілом. Він трохи більше кратера Нерей, який марсохід відвідав раніше. Фотографія представлена практично у природних кольорах, проте вона стиснута по горизонталі, щоб простіше було розглядати ширококутову панораму. Кратер Інтерпід був названий на честь місячного модуля Інтрепід, який доставив екіпаж корабля Аполлон-12 на Місяць 49 років тому. За кратером Інтрепід видно невелику ділянку іржавої марсіанської пустелі. А на самому горизонті підносяться списи великого кратера Ендевор. Марсохід Оппорт'юніті продовжує досліджувати Марс, час його перебування на Червоній планеті недавно перевищила 5 тисяч марсіанських днів.

"Хаббл" зробив знімок туманності Лагуна

Вчені за допомогою телескопа "Хаббл" одержали знімок туманності Лагуна, яка розташовується на відстані чотирьох тисяч світлових років від Землі. Як наголошується на сайті NASA, на знімку розмістилася ділянка протяжністю близько чотирьох світлових років. Зображення було опубліковане на честь 28 річниці запуску "Хаббла".

Телескоп спостерігав за туманністю з 12 по 18 лютого цього року. "Хаббл" зробив два знімки туманності: на одному з них можна побачити клуби газу, з яких вона складається, а на другому – безліч молодих зірок, "яслами" для яких вона є.

Як відзначають вчені, клуби газу утворюють хребти, порожнини і гори під впливом ультрафіолетового випромінювання і зоряних вітрів велетенського світила, розташованого в центрі знімка. Зірка під назвою Herschel 36 приблизно в 200 тисяч разів яскравіша за Сонце і в 32 рази більш масивна. Вона все ще дуже активна, оскільки вона дуже молода за космічними мірками: її вік оцінюється в мільйон років.

https://youtu.be/T8X-QIePGKM

YouTube

Lagoon Nebula Zoom and Flythrough

This video zooms into the core of a rich star-birth region called the Lagoon Nebula, located in the constellation Sagittarius in the direction of our Milky Way galaxy’s central bulge. Credit: NASA, ESA, and G. Bacon, D. Player, J. DePasquale, F. Summers…

​Ракета SpaceX успішно стартувала із телескопом NASA на борту

З мису Канаверал о 1:51 за київським часом стартувала ракета-носій Falcon 9 із апаратом NASA на борту. SpaceX має доставити телескоп для пошуку нових екзопланет на орбіту. Як повідомляється на сайті компанії, супутник вартістю близько 340 мільйонів доларів має вийти на задану орбіту протягом 48 хвилин.

Зазначається, що SpaceX має намір здійснити керований спуск першого ступеня Falcon 9 на платформу в Атлантичному океані.

Запуск мав відбутися ще в понеділок, 16 квітня, проте його відклали у зв'язку з необхідністю "провести додатковий аналіз системи управління рухом, навігації та контролю".

Апарат під назвою Transiting Exoplanet Survey Satellite (TESS) протягом своєї дворічної місії має допомогти вченим знайти нові планети, придатні до життя. Передбачається, що телескоп, оснащений чотирма ширококутними камерами, вивчить більше 200 тисяч зірок на відстані до 300 світлових років. Супутник виявлятиме на яскравому тлі зірок крихітні плями, які можуть виявитися планетами. Всього вчені розраховують виявити кілька тисяч планет, якими надалі будуть більш поглиблено займатися інші телескопи.