https://t.me/dckamxx

Telegram

спілка мертвих поетів

shudu. she/her запах моря, нейби в колонці та літній вітер, що роздуває волосся у промінні вечірнього сонця. cr: monrichs

#poem

приходь, поговоримо по душам
навіть якщо мені погано
навіть якщо через тебе.

приходь, я без зла пригорну
навіть якщо болить
навіть якщо тільки у мене.

приходь, поїмо морозиво
твоє улюблене, світлофор.
навіть якщо холодне
навіть якщо через тебе.

давай подивимось в небо
знаю, що тобі точно
сподобалося б
знаю, що точно не я.

одного дня, я прийму нашу правду
перестану говорити,
стану більше мовчати
але не зараз, та, напевне й не завтра.
і навіть не в наступному році.

я все ще кохаю.

#life;

just a small photo dump.
?️?

#hualian; #tgcf; #замальовка;
`??

Хва Чен приклоняється перед кожним сантиметром шкіри Сє Ляня.

Зелено-сірі очі ніяково блимають в темряві, вилиці забарвлюються в ніжний рожевий, поки руки демона ніжно ведуть по його шкірі, подекуди трохи царапаючи чорними кігтями, лишаючи сліди. Червоне око уважно зіщурене, вихоплює усі реакції партнера, запамʼятовуючи кожне місце де принц зітхав трохи важче чи глибше.

Сє Лянь — релігія Хва Чена, без перебільшень. Він молиться тільки йому, падає та схиляє голову лише перед своїм Богом, та лишає червоні плями на коханих стегнах тільки за тихими проханнями Його Величності.
Йому байдуже на світ, йому байдуже на гидких та одноманітних людей та Богів, адже його центр, його Всесвіт, той, хто підніс йому ще в дитинстві жагу до життя як справжній дар, — прекрасний та неповторний, його єдино коханий, Наслідний Принц Сянле, Сє Лянь.

Він ніжно кличе його "Ґеґе", важко зітхаючи промовляє "Ваша Високість", та задихано шепоче "міг єдиний Бог".

Для нього він — це все.