@hrist_zametki – заметки из христианской жизни на каждый день 🔎

В сліпця був шанс

В сліпця був шанс, можливо лиш один...
Ось Вартимей сидить, Тимеїв син.

Він при дорозі й раптом він почув,
Що поряд НазарЯнин йде, Ісус.

Ісус?! Він недалеко! Скільки їх,
Сліпців почув і , бідним, допоміг!

А раптом і мені б прозріння дав?!
І Вартимей щосили закричав:

"Давидів сину, змилуйся, прийди!"
А учні сварять :" Тихо ти, мовчи!"

Та як мовчать томУ, хто стільки літ
Живе в пітьмі й не бачить чудо-світ?

У кого колір є лише один-
Він чорний!" Аж ось тут НазарЯнин,

Почувши добрим серцем крик душі,
Сказав: "Покличте його, друзі, поспішіть!"

І Вартимей, покинувши свій плащ,
Біжить до Того, в Кого його шанс

Прозріти і покинути пітьму.
Кричить Ісусу: "Хай же я прозрю!"

І він прозрів, і за Христом пішов!
Якби ж і ми, як Вартимей, слідком

Залишивши свої "плащі" гріха,
Спішили в покаянні до Христа.

І Він простить, і ти підеш за Ним,
І будеш Його учень, Його син.

І світ засяє, лиш довірся ти.
Єдиний шанс! Дивись, не пропусти!

Читайте Біблію, читайте

Читайте Біблію, читайте,
Там є пожива для душі,
Досліджуйте її, вивчайте,
До Бога кличте у тиші.
В ній дивовижні є уроки,
Поради, втіха є для нас,
Навчає нас робити кроки,
Присвячуй для читання час.
Читайте Біблію, читайте,
Для нас сам Бог те написав,
Читати Слово, закликайте,,
Щоб правді інших Бог навчав.

А ти мовчи . Моя дитино.
Коли образять – ти мовчи.
Ставай скоріше на коліна
Й Мені про все ти розкажи.

Тебе так добре розумію.
Я розумію , як ніхто.
Я проникаю в середину
І добре знаю хто є хто.

Візьмись дитя за Мою руку.
Мені проблеми всі віддай.
Віддай Мені цю твою муку.
Мені всім серцем довіряй.

Можливо ти не розумієш
Чому ідеш таким шляхом,
Та час прийде і Я відкрию.
Не падай під своїм хрестом.

Тобі не дам Я забагато.
А все, що дав – те все пройдеш.
Твій Бог є милістю багатий.
В Мені ти спокій віднайдеш.

Я знаю те, що ти подумав.
Я знаю те, що ти сказав
Коли ніхто тебе не слухав
Й коли ніхто цього не знав.

Не знав ніхто. А Я все бачив.
Ніхто тебе не зрозумів.
Ти не кричав і ти не плакав,
Але в душі сховав ти біль.

Цю біль ніхто не розуміє,
Але всю біль цю знаю Я.
І тільки Я тобі дам силу
Змінити все твоє життя.

Твоя душа так гірко плаче
Від сліз, від болю, від образ.
Мені віддай все. Знаю краще
Як захистить тебе від фраз

Які летять завжди на тебе.
Моє дитя, Я є Господь.
І Я не тільки є на небі.
Я близько. Поруч. Я – твій Бог.

Живу з тобою. Біля тебе.
Живу з тобою і в тобі.
Я знаю всі твої потреби.
Я знаю всі твої жалі.

Але прошу , не ображайся.
Й коли образять – ти мовчи.
Мені в усьому довіряйся
Й завжди вступай в Мої сліди.

Я проведу. Я заступлюся.
Я захищу Своє дитя.
Здолаєш ти усі спокуси
За допомогою Христа.

Тебе до цього закликаю
Й на це тебе благословляю.

Коли надії рветься нитка,
Не вічні біди - пам'ятай це.
А захід нас навча цінити
Все те, що нам приносять ранки.

Захід - на час, і ніч пройде,
Світанок скоро вже засяє.
І сонце для тебе зійде,
Бо Божа на тобі рука є.

Ось кажеш: ніч темна така,
Не видно де ступають ноги.
Для Бога не темна вона,
Він - світло, бачить всіх в дорозі.

Охороняє і веде,
І каже: "Ось Я йду з тобою"
Та ворог чути не дає
Той тихий, ніжний Божий голос.

І відчаю зімкнувши круг
Навкруг тебе, тебе лякає,
Все каже: а ось ніч навкруг,
Ти до світанку не дотягнеш...

А ти скажи: зі мною Бог,
Він мій світанок, моє сонце.
Я завжди біля Його ніг,
Він від мене не відвернеться.

І відчаю зімкнутий круг
Своєю розірве любов'ю.
Я на Голгофу знов піду,
Там я обмита Його кров'ю.

Там мене ворог не знайде
І відчаєм знов не оточить.
Там переміг його Господь,
Мені від мук там дав свободу.

Світанок прийде до мене,
Його зустріну на Голгофі.
Без міри літ дав Бог мені
І в них не буде більше ночі.

Милість Всевишнього Бога до нас так багата,
Щедрість Творця до людини не має межі.
Маємо радість сьогодні великого свята:
Дивні, налиті плоди — Божий дар від землі.

Ще на початку Бог сіяння сам встановив,
З давніх далеких часів так ведеться людьми.
Землю примножити плід сам Господь наділив,
Будемо ж вдячні від серця Всевишньому ми.

Щедрий недавно зібрали женці урожай,
Ласка Господня в спокійній погоді сприяла.
Так! Не залишив Ти милістю рідний наш край,
Неба рука знову ниви й поля зберігала.

Здавна народу Ізраїля дав Ти це свято,
Радість, подяка з’єднались відтоді в одне.
В ньому закладено, Боже, Тобою багато:
Пам’ятка жнив для народу і досі живе.

Боже, це милість у хлібі стоїть на столі,
Житниці повні зерна, які Ти дарував,
Фрукти смачні, гарні овочі — плід від землі,
Сонцем зігрів і дощем уночі поливав.

Щиру подяку від Церкви сьогодні прийми,
Маємо досить, і голод не косить людей.
Радісно серцю, бо гарні ось поруч дари,
Батьку небесний, Ти щедро годуєш дітей.

Боже, навчи нас про Тебе завжди пам’ятати,
Щиру подяки пронести у даль, в майбуття.
Даром небесним, що Ти нам даєш цінувати,
Лиш у Всевишнього віра, надія, життя.

Хотів би просто запитати,
Чи знаєш ти, що Бог живий?
Що Він на хрест пішов страждати,
Щоб життя вічне мали ми.

Хотів би просто запитати,
Чи знаєш ти, що Він воскрес?
Щоб оправдання людям дати,
І змити гріх з твердих сердець.

Чи знаєш ти, що наш Спаситель,
До Себе кличе нині всіх?
Твоя душа для Нього цінна,
Але чи ти це зрозумів?

Живемо ми у час непевний,
І завтра зовсім день не наш,
Куди веде твоя дорога:
У радість неба, чи у плач?

Життя людське - воно коротке,
Вже вічність близько, при дверях,
Чи знаєш ти живого Бога?
Не тільки, друже, на словах.

Чи вже зустрівся ти із Ним?
А може і не чув про Нього,
Він землю дивно сотворив,
І дав життя всьому земному.

І ти також Його творіння,
Він нині кличе ще, зове,
Спинися друже на дорозі,
Ще поки час сьогодні є.

У світі щастя не знайдеш,
Це лиш дочасна насолода,
Гріх радості тобі не дасть,
Він принесе печаль і сльози.

Та є Спаситель, кличе всіх,
І хто до Нього відгукнеться,
Знайде той радість, втіху в Нім,
Для свого стомленого серця.

Можливо ти Його незнаєш,
Та Він про тебе знає все,
Тому сьогодні ще чекає,
Як сина блудного Він жде.

Його любов - вона велика,
Твій розум цього не збагне,
І якщо хочеш бути вільним,
Скажи "Ісус, прости мене"!

І якщо нині відчуваєш,
Цей голос ніжний, що зове,
Не гай даремно свого часу,
Це Батько кличе ще тебе.

Гріховний світ дає багато,
Це задоволення на мить,
А жити з Богом - це є щастя,
Лиш з Ним знайдеш для серця мир.

Хотів би просто запитати,
Чи знаєш ти, що Бог живий?
Якщо відчув сьогодні заклик,
Тоді скоріш до Нього йди.

Стомленій душі.

О ,душа ти стомлена Я бачу .як порою важко тобі йти
Як на самоті ти часто плачеш
Що не можеш хрест ти свій нести.

Ти ночами плачеш у подушку
Но тебе ніхто не зрозумів,
Нині Я сказати тобі мушу
Розумію Я тебе без слів.

Пригадай як падала в недолі
Чи ж не Я так ніжно піднімав,
А сердечні і душевні болі,
Хто тобі бальзамом лікував.

Як сльоза вмивала твої щоки
Я тобі як Батько співчував,
Направляв на стежку твої кроки
І на руки часто піднімав.

Пам'ятай ,що ти не одинока,
Я тебе дитино не забув,
Не сумуй ,що доля так жорстоко
У твоє життя несе журбу.

Тільки Я Один тебе втішаю
Коли відчай душу огорта,
Ніжно до грудей Я пригортаю
Наче мати знайдене дитя.

Пам'ятай :я всюди тебе бачу
Твої сльози Я порахував,
Їх усіх зібрав у срібну чашу
З них ціну не згубить ні одна.

Не лякайся,о моя дитино
Коли хвилі з гуркотом ревуть,
Вже тебе ніколи не покину
Виведу іще на кращу путь .

Тільки залишайся мені вірна
Доля щоб тобі не принесла,
У смиренні йди з хрестом покірно
У твоє життя прийде весна.

Поведу тебе Я на висоти
Коли смертним долом перейдеш ,
А акорди і небесні ноти
Переповнять серденько без меж.

І тоді відчуєш неба звуки
Вічної напившися води
Не буде між нами більш розлуки ,
Бо зі Мною будеш назавжди.

Блудний син

«Частину спадку дай мою, —
До батька мовив якось син. —
Сам долю оберу свою!»
Взяв гроші та й пішов один.

На чужині розгульно жив,
Батьківські гроші витрачав.
Нарешті спадок розточив
І жебраком бездомним став.

З свинячих ночов юшку їв,
Та якось, сидячи в багні,
Жахнувся: «Що я наробив?
Додому треба йти мені!

І проти неба я згрішив,
І перед батьком винен я,
Якби ж то він мені простив
І, як раба, в свій дім прийняв».

І ось пустелею три дні,
Брудний, голодний, ледь бреде.
Аж раптом бачить: вдалині
Назустріч хтось йому іде.

Це хто? Біжить якийсь старий...
Знайоме щось... Невже це він?
«Мій батько! Тату, тату мій!» —
Заплпкав гірко блудний син.

Обійми широко старий
Розкрив свої, поцілував:
«Ти гинув, а тепер ожив,
Я так давно тебе чекав!»

Нам каже Біблія свята,
Що в небі є наш рідний дім.
Любов і мир царюють там,
Чекає Батько в домі тім.

І навіть якщо грішний ти,
Як той жебрак, той блудний син,
Пробачить Він! До Нього йди!
Тобі назустріч вийшов Він.

СПІВЧУТЛИВІСТЬ

Співчутливість, це є так важливо,
Ми крокуєм, вперед за Христом,
Ми до неба йдемо всі, можливо,
Що купив нам Спаситель хрестом.

Біль та сльози навкруг є сьогодні,
Ворог ранить нещадно, нажаль,
Не зруйнує він, плани Господні,
Співчуття в нашім серці, обмАль.

Співчутливість, це риса є Бога,
Нам в Христі Він, з'явив всю любов,
Лиш у Нім, над гріхом перемога,
Він пролив за всіх нас Свою Кров.

Сльозу бачим, чи горе, нещастя,
Проявім співчуття, в цім любов,
Щоб в життя, повернулося щастя,
Був в очах, відблиск радості знов.

Співчувайте, Бог нам співчуває,
Добре серце, лиш майте в Христі,
Вічний Бог, наші немочі знає,
Всім Христос, співчував на хресті.