☘ Вірш "Коли Христос приходить у життя"(Різдвяний)👆

Голіят та Ізраїль - ворог в силі лякає.
І від вигляду його так злякався Ізраїль.
Але вийшов Давид в помазанні лиш Божім.
Хоч простий він на вид, та хоробро виходить.

Не ляка Голіят, він - як благословіння.
"В мою руку віддасть його Бог в ці хвилини"
І поклав він його на очах у народу.
І прославився Бог в Своїй силі Господній.

І Давида підняв Бог в величності й славі.
І царем Давид став, ім'я Бога прославив.
Посланий Голіят, наче благословіння,
Щоб Давида піднять на висоти Господні.

З того часу Бог став підіймати Давида,
Бо Він в серці побачив його Богові вірність.
Не злякався піти, одну пращу лиш взявши,
Народ Божий спасти, з них наругу щоб зняти.

Божих благословінь ми всі хочемо також,
Та стоять на путі увесь час Голіяти.
Чи виходимо ми до них в ім'я Господнє,
Чи в страху сидимо, як Ізраїль сьогодні?

Чи кажемо йому: ти лякаєш все силою,
Та Ісуса смерть тьму на хресті побідила.
А на нас бо завжди Боже є помазання -
Даний нам Дух Святий, він завжди поруч з нами.

Дасть відвагу іти, і дасть сили змагатись,
Щоби перемогти й ворога не боятись.
І підійме тоді Бог на Свої висоти,
Як живеш у Христі, якщо славиш Його ти.

Л. Шпак

Свій тягар на землі тут усі ми несемо.
Лиш різниця між нами існує одна -
Хтось, разом із Христом, вже тягар тут несе свій,
Ну а хтось несе сам той тягар свій гріха...

"Мій тягар є легкий"- каже в слові Господь нам.
З ним ти легко пройдеш по дорогам земним.
Він поніс твій тягар, на Собі, на Голгофу.
Свій, легкий, тобі дав, щоб ти міг донести.

Це - служіння Йому, це - смирення є плоті,
Послух, мир і любов, радість в твоїй душі.
Як тягар ви Його вже на себе берете,
Далі з вами піде Він уже по житті.

І підтримає вас, і візьме вас за руку,
І підставить плече, як не стане вже сил.
Буде ніжним Отцем, буде люблячим Другом,
Тягаря лиш Його не покинь, донеси.

Ми несем тягарі часто, що нагрузили
У житті цім своїм марноти і труда...
Часто не дістає вже нести у нас сили,
Нарікаєм тоді на своє ми життя.

І тягар той Христа все тяжким ми рахуєм.
Вже не хочем нести, не під силу нам він.
Лиш тягар свій гріха по дорозі несучи,
Все чекаєм, що Бог якось нам вже простить.

Одним рухом довіри скінь тягар свій із себе.
На Голгофу до Нього його принеси.
І Він час на землі ще продовжить для тебе,
Щоб довірив Йому все життя своє ти.

Л. Шпак

"А что смотреть ходили вы в пустыню?"-
Спросил об Иоане Иисус.
"Трость ли колеблемую ветром, или
В мягких одеждах человека вас спрошу?"

Не было в нём величия земного,
Не говорил высоко о себе...
Был гласом только посланным от Бога,
И людям возвещал всем о Христе.

Сейчас, когда приходят в церковь Божью,
Что многие увидеть там хотят?
Людей в одеждах царских видеть тоже,
Но как обманчив этот первый взгляд...

Там собраны - без вида и величия...
Похожие лишь сердцем на Христа.
И там видно, лишь Господа величие,
Лишь слово Бога говорится там.

Там радуются, когда Бог приходит
От сердца, к сердцу тихо говорит.
Там каждая душа покой находит
В Господней всеобъемлющей любви.

И радуются, будто бы там прибыль
Великую они приобрели!
А это потому, что Божья близость
Высоко поднимает от земли.

А в нынешней, земной такой пустыне,
Христова церковь, как и Иоанн,
Зовёт людей "Покайтесь люди ныне,
Вам день ещё пока здесь Богом дан"

На небесах будет она царицей,
Одетой в белый праздничный висон.
Ну а пока - в нужде, во власянице
Христа послание здесь на земле несёт.

Л. Шпак

Краще сто разів комусь віддати,
Ніж чекати, щоб тобі давали.
Краще йти комусь допомагати,
Ніж чекати, щоб тобі допомагали.

Краще щоб когось йти накормити,
Ніж чекати, щоб тебе кормили...
І за краще когось напоїти,
Ніж чекати, щоб тебе поїли.

І відвідати когось вже краще,
Ніж чекати, щоб тебе відвідали.
І підтримати в біді когось вже краще,
Ніж чекати, щоб тебе підтримали.

Краще когось переодягнути,
Ніж тебе щоб переодягали.
І попрати одежу комусь там,
Ніж чекати, щоб тобі попрали.

А комусь краще прибрать кімнату,
Ніж чекати щоб тобі прибрали.
Краще вивезти хворого погуляти,
Ніж чекати, щоб з тобою лиш гуляли.

Добре у житті добро робити.
Бо ще душі є, що Бога славлять.
Що, як Бог, вміють добро робити,
Голосу Його завжди слухняні.

Дай нам, Боже, ближніх поважати,
З ними ділитись Божою любов'ю.
І буде небо жертви ті приймати,
Якщо заради ближніх жертвуєш собою.

Л. Шпак

Вірш"Коли зі мною Бог,чи похитнуся?"🤔

НЕ СВЯТКУЙТЕ РІЗДВО БЕЗ ІСУСА

Світ Христове Різдво знов святкує...
Знов прикрашені пишно будинки,
Блиск вогнів людський погляд чарує,
Мерехтять новорічні ялинки.

Мішура й декорації всюди,
В когось дідух лежить на покутті.
До Різдва готувалися люди,
І традиції всі не забуті.

В багатьох незвичайна вечеря,
Страв стоїть на столі - аж дванадцять...
Прикраси‌ли до свят навіть двері,
Від гірлянд усі вікна іскряться.

Скільки клопотів, скільки роботи!
Готувати, купити, прибрати...
Може гості прийдуть до господи?
Треба їх якнайкраще прийняти.

Треба вимити все, аж до блиску,
Страв добірних ще приготувати,
Всі продукти купити по списку,
Подарунки для ближніх придбати...

День Різдва - то є свято Господнє!
Це народження Божого Сина,
Але як ти святкуєш сьогодні,
Із Христом, чи без Нього, людино!

Бо багато хто день цей святкує,
Не згадавши Ісуса ні разу,
Лиш традиції й звички шанує,
А для Бога нема в нього часу.

Ми дарунки даруєм для рідних,
Та Христос іменинник є нині.
Народився Він в яселках бідних,
Тож Його ми вітати повинні.

Суть Різдва не у звичках й обрядах,
Через них люд забув про Святого,
Не спішать Йому славу віддати,
Не ідуть поклонитися Богу.

У домах Йому місця немає,
Хоч прибрані вони дуже пишно,
І пристанище знову шукає
В дні святкові для Себе Всевишній.

Не святкуйте Різдво без Ісуса!
Божий Син ради вас умалився,
Ради вас впокоритися мусив,
І у біднім вертепі родився.

Ради тебе Господь був розп'ятим,
Взяв на Себе гріхи всього світу...
То ж сьогодні спіши у це свято
Перед Ним своє серце схилити.

І засяє зоря в ньому ясна,
Що в людей вона вірою зветься,
Незабутня та мить і прекрасна,
Як народиться Він в твоїм серці.

Катерина Бойко

Завтра з Божою допомогою я буду ділитися підлітковими та молодіжними віршами 🫣. Всім Божого Рясного Благословіння ❤️