Mason Lemberg

Після молдовських виборів у моїй стрічці чергове самолінчування українців з приводу виборів 2019 і всяких порівнянь.

Ну чесно, кидайте це діло. Досить цих болей з минулого і образ. Ви не зможете здобути майбутнє, якщо продовжите протиставляти себе уявним і давно неіснуючим 73%, тому що і вас вже давно не 25%.
Ці люди, 73% були обмануті і кинуті. Багато хто з них став біженцями "сіськадовська", багато хто загинув, боронячи Україну. Не вони є вашими ворогами.
А ті хто їх обманув і продовжує це робити. І до них долучилися багато тих, хто тоді був 25%. Спрямуйте на них свою агресію, а не на людей. Бо вони нас, українців, розділяють свідомо, свідомо породжуючи агресію всередині суспільства, а не на тих, хто є її причиною.
Це по-перше.
-------
І по-друге, те що стосується Молдови.
Це прекрасно що Санду виграла, але я не бачу причин героїзувати як молдаван, так і її.

Якщо ви заберете закордонних виборців, доля яких склала 20%, то вона програла вибори з різницею 50 тис голосів. Вона програла вибори в Молдові, в країні в якій живе і для якої працює, серед жителів, які живуть в цій країні.

Цілі регіони, переважно прикордонні з Україною голосували проти неї з перевагою 95% на 5% (5% - за неї). І коли голосування гагаузів ще можна якось пояснити, то голосування болгар 95-5 проти неї - це важко дається розумінню, особливо коли за річкою в Україні живуть українські болгари, які відчувають русскій мір на собі.
Та й сама кандидатура її опонента - така собі. Корупціонер і уйобок, заарештований і відпущений на волю вже під час її президентства і влади, але зміг стати кандидатом в президенти.

Про що це говорить? - про те, що вона просрала цілий ряд аспектів пов'язаних з державністю. Про те, що вона далі слабка. Про те, що нічого в цій країні на краще не змінилось. Про те, що країна наповнена регіонами і людьми, ворожими до молдовської незалежності і державності, а влада нічого не зробила, щоб щось змінити.
І це ми ще не говоримо про Придністров'я. З Придністров'ям ця країна втоне у ватному болоті і ніякі закордонні виборці їй не поможуть.
До речі, закордонних виборців теж можна легко відсікти, просто погіршивши умови голосування. І якби до влади прийшов її опонент, він би це зробив.

До чого веду? - припиніть себе мучити і відчувати якусь меншовартість. Впевнений, що є дуже мало націй в світі, які могли б зробити те, що зробили українці. Молдавани точно б здалися. І дивлячись на те, що відбувається в США, не відомо що б робили американці на чолі з жовтим лідером.

Ми не маємо причин для самолінчування. Ми маємо причини для лікування від зеленого сифілісу.

Mychailo Makaruk

Дорога, недалекоглядна і тупа владо.
Це звернення я хочу адресувати авторам максимально дебильного закону №9665, який 10го жовтня ухвалила Верховна Рада, але його поки не підписав президент.

Панове Юлия Яцик, Марія Мезенцева, Павло Фролов, ви є співавторами цього "дива".

Тому скажіть меня будь ласка.
Мені тепер бійців до вас направляти по дрова цієї зими, бо ви як баклани написали і проголосували цю відверту ахінею?
Чи ви мать вашу думаєте, що "держава забезпечує всі потреби бійців на фронті"? З дровами і лісоматеріалами включно?

Можливо ви поясните ось це:
"Українці можуть загриміти за грати, якщо зберігають вдома дрова без документів"(ЗМІ).
Зазначається, що якщо вдома зберігаються дрова на суму більше 30 тис грн - вам загрожує строк від 5 до 7 років. На меншу суму - штраф від34 тис грн."

Маю питання, хто буде бігати і дивитися на дрова у дворах людей, і хто пустить туди поліцію без санкції чи постанови судді?

Ви тобто придумали додаткову бюрократію на волонтерів, тилові служби і у вас переможенька?

Чим топити будемо буржуйки, бані і тд і тп?
Вашими блд палкими серцями?

Я не готова дискутировать по поводу мобилизации женщин.
Но что-то в этом есть в корне не честное.

Вот у нас семья.
Дочь наша вполне совершеннолетняя. То есть есть реальная перспектива, что она загремит под мобилизацию. И я тоже ещё год призывного возраста.
То есть пока в одних семьях не служит никто, вообще никто, (у них там очень важные миссии в тылу, достаточно весомые, чтоб игнорировать повестки), наша например может вымереть в полном составе.

Как вам перспективка?
Мне шото не очень.

Тетяна Ніколаєнко

О боженьки, вас напевно знудить від цього болотного снобства нєкой божени ринской, але я ржу.

Я ржу з фрази про «печерну дикість, яку вони з собою несуть». Ну бо я 27 днів дивилась на ту печерну дикість в окупації на Чернігівщині.

Три хати, де стояли російські окупанти, потім три місяці не могли відмити, бо вони срали, де спали. Ніт, навіть не у відро. Наприклад, в душовій кабіні.

В хаті, де в них був смотровой пункт, потім впала стеля, тому що срали і сцяли по місцю несення караулу. Без відра.

Люди, які покрали електричні чайники без підставок, старі компʼютери без процесорів, і унітази без бачків, приїхали в Європу пакушать Валлінгтон.

Бльо, я не буду вам розказувати, як ці варвари забивали курей. І це, пардон, були ще варвари з Саратова.

Знаєте, коли мені було найбільш страшно за маму (в яку я явно пішла своєю гостроязикістю)? Ну завалюють якось росіяни в двір, а там Арія гецає. «А можно мы вашу собачку заберем?»

І тут мама: «Нашо? Ви що її зʼїсти хочете?».

Слава богу, сказала вона це хлопчику, на імʼя Мікаб, який явно українську розумів не дуже. А до мами ставився добре, бо вона єдина вивчила його імʼя. Росіяни його звали Мішею. Як же ще?

Ну і як мама нащось процитувала Єсєніна, а в неї спитали, хто це, я теж розводитись не буду. Бо вєлікая русская культура - то для Європи міф, а не для хатнього вжитку.

Скрін у коментарях

Дійшли руки погортати роз'яснення Пенсійного фонду щодо пенсій за інвалідністю.

"Мінімальні розміри пенсійних виплат по інвалідності:

для осіб з інвалідністю І групи – 2 760 грн;
для непрацюючих осіб з інвалідністю ІІ і ІІІ груп – 2 520 грн;
для працюючих осіб з інвалідністю ІІ і ІІІ груп – 2 093 грн."

Для військових трошки більше, від 7.5 до 13 тисяч, якщо інвалідність встановлена під час проходження служби або трьох місяців після.

Є окремі положення для чорнобильців, там теж мізер.

Є щодо осіб з інваліднвстю з дитинства, які потребують стороннього догляду. Там пенсія 1770 грн на місяць, і ні в чому собі не відмовляй.

І на кожну претензію чи прохання щодо збільшення цих виплат відповідь одна: країна воює, грошей нема.
Всіх багато, а всього мало, треба ж розуміти.

І на тлі цієї економії на найбільш вразливих ми маємо окрему касту. Виплати прокурорам - інвалідам регулюються окремим законом.

Прокурорам, визнаним особами з інвалідністю I або II групи, призначається пенсія по інвалідності в розмірі 60 % суми їхньої місячної заробітної плати, за наявності стажу роботи в органах прокуратури не менше 10 років.

Не від прожиткового мінімуму, а від місячної зарплати.

Ця норма встановлена Законом України від 14.10.2014 №1697- VІІ “Про прокуратуру” (частина дев’ята стаття 86). На момент прийняття цього закону Генпрокуром у нас був пан Віталій Ярема (Батьківщина).

Це просто для вашої інформації. Було б дуже цікаво побачити статистику зростання інвалідності в рядах прокуратури з розбивкою по роках і генпрокурорах.

Цікаво, як влада планує боротися зі зловживаннями виплатами, якщо вони закріплені законом. Які перспективи щодо відшкодування збитків? Хай юристи підкажуть, мені здається що ніяких.

Генпрокурор Костін пиздує у відставку. І це наче добре.

Але.

В будь-якій нормальній країні генпрокурор після настільки лютого зашквару з прокурорами-інвалідами подав би у відставку хвилин за тридцять після публікації. А якби не подав би, то був би звільнений або відсторонений протягом доби максимум.

Хоча насправді він мав піти у відставку ще до інвалідогейту, коли його заступника на прізвище Вербицький журналісти викрили на купівлі таунхауса за пів-ляма баксів на підставну особу.

І точно коли прокуратура потрапляла зі скандалу в скандал з «наїздами» на підприємців, найвідомішим з яких стала атака на мого хорошого товариша Александр Соколовский або купа інших зашкварних історій, які випливли після кейса Мазепи.

Але Костін нічо, сидів на місці. Рівно. Заєбісь. І зараз спокійно кудись послом поїде, от побачите.

По ДБР та ж сама хуйня. Голова ДБР, відомий як «Льоша-Зіллі» (тому що любить бренд Zilli з джинсами за штуку баксів), теж мав би піти у відставку ще задовго до зашквару з Содолем, про який постійно пише начштаба «Азова» Богдан Кротевич. Там по ДБР приводів вдоль і впоперек, лінь навіть згадувати. Тим більше шо по Содолю там і генпрокуратура теж рильце запачкала.

І це тільки у відставку. А насправді там би мали бути вже тома кримінальних справ шо по Костіну з ОГПУ, шо по Зіллі-Сухачову з ДБР. Їх нема.

Якби у влади було бажання змінити хоч щось, то вже зараз можна було б зробити ці інституції максимально прозорими і відкритими для громадськості, якщо вже нікого взагалі окрім громадського суспільства ці проблеми не цікавлять. А вже після війни перезавантажувати повністю ці інституції, щоб замість людей, яких називають по елітних брендах, приходили ті, кого називають за фронтовими позивними.

Але ключові слова – «Якби у влади було бажання змінити хоч щось».

Якби.

Автор Юрій Гудименко
----

Ну мы ж знаем, что после отставки ничего генпрокурору не будет. Будет ещё один посол куда-нибудь и пожизненная пенсия. Хотя я почему-то уверена, что все денежные ручейки так или иначе текут вверх. Вопреки гравитации

Юрій Бутусов

Переводи з частини в частину для війсковослужбовців - це одна з ключових проблем армії.

Почув типову історію. Сержант-контратник, кваліфікований артилерист, з військової родини, кілька років служби, з початку великого вторгнення воював бездоганно, був правою рукою комбата та старшого офіцера батареї, жодних зальотів. А потім комбата замінили. І новий командир, м'яко кажучи, не відповідав своїй посаді. Звітність та доповіді в першу чергу, а як батарея стріляє, хіба когось це турбує? Сержант приніс відношення на перевод в іншу частину, де його дуже хотіли забрати на аналогічну посаду. Комбат відношення порвав, потім порвав друге, потім третє. А коли сержант приніс рапорт на відпустку, то йому замість законої відпустки комбат передав наказ на перевод звичайним стрільцем у нову піхотну бригаду.
Сержант самовільно залишив частину та службу взагалі.

У нас великі втрати від СЗЧ. Військове команування нічого не робить, щоб вирішити проблему.

Перевод солдата чи сержанта треба тривалий час узгоджувати на рівні самого головнокоманлувача ЗСУ! Це не перебільшення та не жарт. При Залужному це було дуже хаотично та проблемно, але все ж таки не рідко вирішувалось при наявності зв'язків. При Сирському стало в цьому плані гірше - переводи стали взагалі рідкістю, і ніяких варіантів у переважної більшості людей нема.

Тепер якщо вмотивований воїн не хоче служити з некомпетентними командирами, хоче бути в іншій команді, де він може реалізуватись, йому треба йти у СЗЧ, треба списуватись за сімейними обставинами, через медичні показники, витрачати на процедури багато місяців та нерідко навіть платити хабарі! А у багатьох людей це викликає відчай і злість і вони на тривалий час взагалі залишають армію.

І цей феодалзім військове командування заохочує. Людям показують, що керівники розпоряджаються підлеглими як власним ресурсом.

Нормальна організаційна робота по комплектуванню, коли людей переміщують для досягнення певних цілей, для посилення боєздатності, в нашій армії перетворилась у якесь абсурдне кріпацтво, коли все залежить від настрою та стосунків різних начальників, яких результат, знищення ворога та долі свої бійців взагалі не цікавлять, а цікавить тільки свої дрібні амбіції.

На жаль, у нас відсутня Ставка Верховного головнокомандувача, відсутній міністр оборони, відсутній парламентський комітет по обороні як органи, які можуть реагувати на проблеми, впливати на порядок управління та організації та ефективно контролювати військове керівництво. Ми втрачаємо час, ми втрачамо людей, і навіть поразки на фронті не примушують поки що визнати та виправити очевидні управлінські та організаційні помилки.

- З цією владою ми війну не виграємо.

Моя дружина під ранкову каву. Це, Володимере Олександривичу, претензія прямо в ваш бік, без опосередкованних «поганих» бояр.

Ви, пане Президенте, проводите кадрову політику а-ля Єрмак. Коли фаховість віддається на поталу сервільності.

В нас донька знайомої працює в МЗС. Так ось вони там всі oxyїли, коли Кулебу поміняли на Сибігу. Якщо Кулеба - сучасний дипломат прозахідного типу, то Сибіга - це тупо радянська номенклатура.

Те ж саме було і з Залужним. Не узгоджував з вами (і слава Богу) оперативно-тактичні дії.

У вас в штаті Серлещ, Гетьманцев, та ще ціла зграя дипломованих кунілінгвістів.
Проте всіх професіоналів ви вже виставили на мороз, з-за дрібних ревнощей та єрмаковщині. «Відлизуй вуха найвеличнішому, най нічого не чує баба», - осьо і є принцип коммунікацій вашої команди.

Ну і оціночне судження: давайте порівняємо успіхи Залужного та пройбаний донбас, коли його успішно зняли.

Шо там? Шашлики маринувати?