​​? Життя попереду, ~~Еміль Ажар~~, ~~Ромен Ґарі~~, Роман Кацев
GoodReads: 4.2 | Жанр: роман

Якщо коротко — це wow і обов’язково до прочитання. Але якщо треба трохи більше доказів, то ось вам невеличке «простирадло» з усілякими від мене компліментами. ⤵️

«Життя попереду» — це роман, про який просто неможливо говорити у відриві від його автора. Роман, написаний перформансистом з багатьма обличчями, іменами та біографіями. Роман, завдяки якому автор став єдиною у світі людиною, котра отримала Гонкурівську премію двічі.

Еміль Ажар — один із численних псевдонімів французького письменника Романа Кацева. Людини,  біографію якої читати так же цікаво, як і шедеври ним створені. ✍️

Якщо ви, як і я до цього, були не в темі, то Гонкурівська премія — це найпрестижніша французька літературна відзнака, яка може бути присуджена автору лише один раз за його життя. 

Але, як подейкують маркетологи Adidas — «impossible is nothing». ?

Отримавши свою першу премію у 1956 році, як Ромен Ґарі, автор створив вигаданого письменника Еміля Ажара і вже в 1975 отримав свого другого «гонкура», за твір про який ми нарешті зараз поговоримо. 

«Життя попереду» — це гірка, трагікомедійна історія про мусульманського хлопчика Момо, який опиняється в імпровізованому інтернаті, куди повії віддають своїх чад, аби тих не відібрала держава. ?

Дітей тут виховує пані Роза — переживша Аушвіц самотня єврейка, колишня повія, під ліжком якої зберігається портрет Гітлера. Вона опікується дітьми до тих пір, поки їй самій не знадобиться поміч. 

На вас чекатимуть вкрай харизматичні образи, глибокі сенси та складні стосунки таких різних, але однаково самотніх людей. Це роман про соціальну нерівність, про нелегалів, емігрантів, фізіологію немічності, але водночас і про любов та надію попри все. ?

Зворушливий, епатажний та іронічний — усе це про «Життя попереду». Роман розчулює, смішить і дарує якийсь катарсис наприкінці.

Короче, рекомендую з усієї сили❗
#книговередун_радить 
____________________________________
Виключно суб'єктивна думка Книговередуна. Читай книги – складай власні враження! І якщо що, вйо в коментарі ;)
____________________________________

Актуальненько ?

? Славетне життя Ей-Джея Фікрі, Ґабріель Зевін
GoodReads: 4.0 | Жанр: роман

Серед усього того мороку, крізь який ми з вами щодень проходимо, маленька книгарня пана Фікрі стане теплими літературними обіймами, з яких вам не захочеться вибиратися. ?

Сюжет простий, як і мій його опис: зневірений вдівець насилу дає лад своєму книжковому магазинчику, доки доля не підкидає йому на поріг ~~хлопчика, що вижив~~ миленьку дворічну дівчинку. 

Але яке ж це приємне читання. ?

Тут буде багато книг, любові та навіть трошечки заявочки на детектив. А також багато кліше, передбачуваних поворотів сюжету та сентиментальних банальностей. Але ви, закохаєтесь. Впевнена. 

Читайте, якщо душа потребує чогось світлого і якщо не боїтесь, що ваш список «to read» поповниться десятком нових, побіжно згаданих в романі, крутих творів. ?

P.s «Фікрі» по вайбах трохи нагадував мені мого улюбленого «Уве», тож не дивно, що він мені так полюбився.

P.p.s. Сподобався набагато більше ніж «Завтра. Завтра. Завтра» цієї ж авторки. 

#книговередун_радить
____________________________________
Виключно суб'єктивна думка Книговередуна. Читай книги – складай власні враження! І якщо що, вйо в коментарі ;)
____________________________________

​​Вавилон, Ребекка Кван
GoodReads: 4.2 | Жанр: фентезі

«Вавилон» —  це така собі мандрівка у часі, де історія переплітається з фентезі, а мова стає знаряддям влади. І все б нічого, але… наскільки багатоочікуваним був початок книги, настільки розчаровуючим було її продовження. ?

Перші глави дійсно класні. Книга кидає тебе у вир колоніальної епохи, де Британська імперія домінує у світі завдяки таємному мистецтву «сріблярства» — хитромудрого алхімічно-лінгвістичного методу перетворення значеннєвих втрат у перекладі на магію.

Типу берете англійське «treacle» (що означає як «зцілення», так і «патоку»), простежуєте його до старофранцузького «triacle» (що означає «протиотруту»), записуєте на злитку, проговорюєте вголос і voilà — в роті солодкий присмак сиропу, а хвороби, яка вас вбивала, як і не було.⚕️

Мутна короче ідея, але цікава. Попри часом майже лекційні параграфи про етимологію та історію мови, вавилонське сріблярство захоплювало. Авторка майстерно описувала світ, де слова стають зброєю, а мова — ключем до влади. 

Головний герой книги, Робін Свіфт, китайський сирота, опиняється в епіцентрі цієї мовної магії. Врятований від епідемії в Кантоні, він потрапляє до Лондона, де стає учнем престижного Королівського інституту перекладу в Оксфорді – того самого Вавилону, де готують сріблярів. ?

І нічого не віщувало біди до поїздки студентів в Китай. Далі починаються фейспалми, нестикування та роялі в кущах. Декорації «справжнього» світу руйнуються, як тільки ступити за межі університету. Світ тут голий наче король в Андерсена. 

Кульмінація книги виявилася доволі передбачуваною, хоча й не позбавленою драматизму. Не жалкую, що прочитала, але книга все ж розчарувала. Тож якщо надумаєте — читайте на свій страх і ризик. ?
________________________________________
Лише суб'єктивна думка Книговередуна. Читай книги – складай власні враження! І якщо що, вйо в коментарі ;)
________________________________________

​​Ілюзія безпеки, Румаан Алам
GoodReads: 3.2 | Жанр: антитрилер?

Родина їде на відпочинок в Airbnb-шний будинок, але на наступну ж ніч змушена ділити орендований простір із його власниками, які в паніці повернулися з міста, бо там стався blackout. ?

«Ілюзія» виявилась своєрідною репетицією вторгнення невідомих сил в США, суспільство якої вміє в консюмеризм, але на загрозливі сигнали ззовні реагує тільки непозбувною бентегою та набраною ванною води. 

Навкруги відбуватиметься щось явно апокаліптичне, буде нагнітатись гічкоківська атмосфера, побіжно підійматимуться теми расизму, залежностей від цифрових технологій і старі добрі теорії змови.?

Але «психологічно-апокаліптичний трилер» на ділі виявиться сором'язливою соціальною сатирою на безпомічність нації, яка десятиліттями параноїдально переймається безпекою — як індивідуальною, так і національною.

У фільмі напруги і «екшену» буде трохи більше, але неадекватна реакція та поведінка персонажів буде бісити не менше. Ех, а такий же потенціал у цієї історії був... 

Як висновок, перефразую оригінальну назву книги: Leave ~~the world~~ this book behind. ?‍♀️
________________________________________
Лише суб'єктивна думка Книговередуна. Читай книги – складай власні враження! І якщо що, вйо в коментарі ;)
________________________________________

*? Патігейм для вашої чергової книжкової тусовки*

Наступного разу, коли захочете урізноманітнити ваші посиденьки з друзями, запропонуйте їм круту версію усім відомої гри «Я ніколи не».

Перший гравець робить «книгозаяву», кажучи про те, чого ще ніколи не робив.

Якщо інші гравці вже робили це, вони мають випити чарку (або зарахувати собі бал, якщо це alchocol-free вечірка).

P.s. зіграємо в коментарях? ?