ПРО ЖИТТЯ
не можна розмірковувати
сидячі від нього осторонь.

Життя - це те, що ми робимо з навколишнім світом, а навколишній світ робить з нами. По типу як секс. Якщо не займатися сексом, а просто про нього думати, то він зникає з нашого життя. Його - немає. Замість нього - нічого.

Ось тому всі, хто постійно розповідає за життя, та знає як іншим жити...
Не помітили, як життя пішло від них, залишивши замість себе "нічого" - думки та слова.

Про життя марно думати або розмовляти.
Життя можна тільки жити.
Рухатись. Діяти. Щось робити.

А хоч і нову зачіску )
Зачіска сама себе не зробить, як на неї не дивись і якими словами про неї не балакай. Тож приходьте, будемо робити життя. )

Сайт
FacebookInstagram

ІМПОРТНА
дорога автівка, або домашня тварина елітної породи - гарні самі по собі. Але дуже важливо - на скільки хазяїн цінує свою річ, або кохає свого вихованця.

Навіть з дорогих речей дуже помітно, як що вони не улюблені.

Одна моя знайома дуже любить свій старий шкіряний гаманець.
Він їй нагадує щось особливе з її життя. Згодом, він став для неї чимось рідним та невід'ємним і вона ніколи не замінить його на новий, навіть хоч і дуже дорогий та трендовий клатч.

Інша жіночка, якось мені розповіла про свій старий сімейний стіл у вітальні. Цей стіл пройшов через все життя їхнього подружжя та має дуже багато спогадів про сімейні обіди, різдвяні свята та ранкові і нічні розмови. І попри те, що родина дуже заможня, та може собі дозволити будь-якій стіл - вони ніколи його не замінять.

Скільки б я не їла смачних пасок на Великдень, але ті паски які пекла моя мати в дитинстві - були в сто разів смачніші. Вони завжди були різного розміру і не були вкриті рівним шаром солодкої глазурі. В наші часи, як що б їх і виставили б на продаж, але тільки як паски третього сорту. Але для мене, хто б щось не казав, матусіни паски були найсмачнішими. Та мені ніколи більше не доведеться скуштувати їх знову.

Те, що стало для когось особливим, і є - якнайкращим.

Я можу зробити вам ідеальну стрижку, або красивий колір волосся.
А якась приємна несподіванка, яка трапиться в вашому житті може створити вам особливі і приємні спогади. Звісна річ, подію я вам не забезпечу, але зачіску підготую за вищим рівнем.
І можливо через це, щось в вашому житті стане для вас особливим... ))))
СайтFacebookInstagram

МИ ВІРИМО
що наше уявлення про світ — це і є світ.
І намагаємось переконати у цьому решту.

Ми хочемо, щоб люди дивилися на те, що відбувається - нашими очима.
Хто таке помічав за собою - ставте лайк, я сама собі стільки лайків не поставлю...))) Бо колись саме такою була )

Але одна досвідчена психологиня дуже простими словами пояснила мені, що наші уявлення про світ - це така собі людинка, яка сидить всередині нас і бачить та розуміє все по своєму.

Ії розуміння - це і є наше сприйняття реальності.
Як ми бачимо світ навколо.
Що ми думаємо про себе в цьому світі.
Як ми спілкуємося з цим світом.

Ця людинка - наше ЕГО.

І коли ця людинка здорова та вихована, вона не помітна і нікому не заважає. Ми бачимо світ її очима й наші явлення про світ без спотворень.

Але інколи цю людинку починає підглючувати.
Ніби її роздуває щось зсередини.
Вона начебто стає більш за нас самих.
І тоді навколишня реальність починає спотворюватися.
І вже не можна діяти адекватно, але ми впевнені у власній адекватності.

На приклад...
Черга до лікаря. В коридорі тихо очікують 8 людей.
Приходить жіночка. Питає, за ким вона буде.
Дістає телефон, набирає куму і вже вся черга вимушена слухати як вона вчора була в гостях, яка там скатертина була на столі і що "а він їй сказав..." і що "а вона йому каже...".

Річ у тому, пояснювала мені психологиня, що наше ЕГО ніхто нам не виховає, крім нас самих. Це тільки наша справа.

І тільки від ЕГО залежить - на скільки адекватно ми сприймаємо цей світ.
А від адекватності сприйняття - адекватність вчинків.
А від адекватності вчинків - наші результати і задоволення життям.
Отак все просто )

Поділиться дописом, як що дізнались щось нового про себе. )
Може вашим друзям це теж буде корисним.

І приходьте на нову зачіску, бо до магнолій вже не далеко, а чи готові ви до красивих фоточок? ))))

СайтFacebookInstagram

ОДНОГО РАЗУ
я зрозуміла просту річ.

Ідеальний результат - це 5% зусиль, які вкладаються після того, коли все вже зроблено.

Коли я бачу, що зачіска готова і все, що я хотіла зробити я зробила - для мене це дзвіночок, що залишилися ті самі 5%, які перетворять гарну зачіску на ідеальну зачіску.

Дивлюся на свою роботу і думаю: - "Де ж ті 5% які я ще не зробила?"

- Стрижка гарна?
- Форма зручна?
- Як грає колір при нахилах та обертах голови?
- Як виглядає зачіска з укладанням та без?
- Врахувала як буде відростати волосся?
- Чи всі завитки та локони я пропрацювала?
- Чи рівні лінії та геометрія?

І я постійно шукаю, що ще можна покращити.
І найчастіше – знаходжу ))

Коли почала застосовувати це правило у житті, то зрозуміла, що без цих 5% багато чого згодом доводиться переробляти. Бо готове на перший погляд - дуже швидко розвалюється або потребує повторної уваги.

Здавалося б, яка дрібниця, але це не дрібниця - це ключ.
Ключ до якості роботи.
Ключ до власної усвідомленості.
Ключ до якості мого життя.

Хто думає так само, ставте лайк ))) підписуйтесь на сторінку ))) ділиться дописом та приходьте за новою стрижкою або фарбуванням.
Разом робити ідеальне завжди веселіше. )))

СайтFacebookInstagram