Узбіччя по дорозі з Азовського моря рясніло імпровізованими торговими рядами, де місцеві виставляли ящики з абрикосами, персиками, цибулею, прямо на землю звалювали терикони кавунів і динь. Було спекотно й солодко, докучали оси, до липких пальців приставав тополиний пух, мов солодка вата, руки тягнулися до домашнього вина з шовковиці, як до рятунку від буденних клопотів.
Олексій Вишник, «Приазовська савана»

Усередині, а може, й поза межами тіла існує щось абсолютне й стале. Людське життя нерозривне, наче кола на льоду, накреслені лезами ковзанів.
Тім О’Браєн, «Те, що вони несли», переклад з англійської Олександра Грищенка.