Блін,хочу тимчасово відкрити комішки кольорових скетчів по плечі за 150 грн...

Піпец,ще три людинки і буде 200,я в шоці😦

Все для вас💋

І сон блакитний,тьмяний..
Марився мені щоночі.
У ньому був і ти.
Кольору багрянця обличчя там твоє було.
Прекрасне, неодмінно,таке як і в житті воно.
І от скажи мені се ти,чи божевільний я?

І вітер у волосся бив, І темний світ тремтів у даль. А голос твій, неначе спів,
Мені шептав про давній жаль.

І я ступав, мов тінь, у сни, У тихий сум розбитих мрій,
Шукав обличчя те з весни, Шукав той голос, ніжний, мій.

Любителі біфліфів, у мене є віршик який віддає ними,хочете його почитати?😚
Сам вчора начеркав.

Переклад може і не точний,але основний сенс ви вловили🥹

РЕВІТЬ РАЗОМ ЗІ МНОЮ ТЕПЕР.

Я завжди сумую за тобою, мамо.

Вибач мені за те, що в минулому я був надто малий і не зміг захистити тебе. Але тепер я точно обіцяю стати сильнішим і захищати цей дім. Я більше ніколи не дозволю, щоб трапилася подібна трагедія.

Зараз я наполегливо навчаюсь у свого наставника. Як я вже казав, він справді дуже суворий, хоча й виглядає, ніби йому не подобається сміятися. Але насправді він постійно допомагає мені: навчає читати, писати, розуміти поезію, малювати, а також вивчати традиції та удосконалюватися у практиках. Він захищає мене, допомагає мені в усьому. За все своє життя, крім тебе, мамо, я ще ніколи не зустрічав людину, яка б так про мене дбала. Я вирішив: одного дня я стану сильним і буду піклуватися про нього так само, як він піклується про мене.

Мамо, є ще одна річ, яку я повинен тобі зізнатися. Будь ласка, не гнівайся, добре? Я не зміг виконати твоє прохання. Ти колись просила мене не злитися і залишатися добрим, але я не зміг стримати себе. Я постійно думаю, як і чому я потрапив у таку складну ситуацію, але відповіді не знаходжу. Мамо, я справді не хотів чинити нічого поганого, але тоді все сталося так швидко… Я просто зірвався… Наче зійшов з розуму. Зараз, коли я це згадую, мені стає страшно й дуже сумно. Мамо, ти зможеш пробачити мою помилку? Я обіцяю, що відтепер я житиму так, як ти вчила мене: буду добрим і ніколи більше не робитиму нічого поганого. Добре?

Знаєш, я справді дуже полюбив це місце. Я хочу завжди залишатися тут разом із дядьком, тіткою, братом, наставником і всіма, хто став мені близьким.

Навіть якщо я стану найповільнішим і найнепомітнішим учнем у цьому домі, я обіцяю, що буду старатися з усіх сил, щоб не підвести себе й тих, хто в мене вірить.

На цьому я завершую свій лист. Коли я навчусь писати більше слів, я напишу тобі ще й розповім більше про все, що зі мною відбувається. Я мрію про те, щоб ти одного дня побачила, як я зможу писати так само красиво, як мій наставник.

Мамо, я завжди буду любити тебе.

Твій син із любов’ю.

Маленький син вклоняється.

Uhh…

#ерха