👵🔜🧨Щодо перспектив пенсійної системи України.

З великою ймовірністю ви уже чули про поради першої заступниці міністра соціальної політики Дарини Марчак про те, що українцям потрібно
(1) довше працювати, 
(2) накопичувати собі на пенсію, бо 
(3) солідарні пенсії у майбутньому будуть невисокими. 

👉 Якщо ні, то про це тут.

👉 А ось тут Дарина Марчак, після того як ЗМІ розтиражували її слова, додала контексту до цієї дискусії та відповідала «Чи це так?».

❓🔮 А якої ви думки щодо майбутнього солідарної пенсійної системи та загалом пенсійної реформи в Україні?

🗣 Для більш жвавої дискусії, наведемо один з коментарів до посту Дарини Марчак🔻

💤Але спершу, зауважимо, що власне ФОП на сьогодні та до кінця дії воєнного стану в Україні + 12 місяців після його скасування, мають можливість робити свій вибір самостійно – сплачувати ЄСВ "за себе" чи ні…

✍️ Пише Yaryna Klyuchkovska  

З інтересом слідкую, як люди реагують на цей пост (і той синхрон на ТБ, який йому передував) і як його інтерпретують. 

🪞І це просто ілюстрація: те, як ми сприймаємо інформацію, говорить про нас не менше, ніж про того, від кого ця інформація пішла. 

Наприклад, люди кажуть: «Ну раз пенсій не буде, то я і зараз не буду платити ЄСВ».
Тобто з усього сказаного вони почули тільки те, що дозволяє їм виправдати несплату соціального внеску🤷‍♀️. 

Хоча у тексті Дарини Марчак взагалі й мови не було про те, що пенсій не буде. 

💁‍♀️Ідеться про те, що при тому, що населення старіє, а дітей народжується мало, то скоро кількість пенсіонерів перевищить кількість тих, хто працює і сплачує ЄСВ. І тому, якщо нічого не змінювати, то не буде підстав сподіватися на вищі пенсії.

Людям завжди складно прийняти новини про зміни.

Для нашого мозку🧠 кожна зміна - це маленька смерть. Бо вмирає наша картина світу - може, вже неактуальна і шкідлива, але своя, звична, як старі розтоптані черевики. 

Прийняти необхідність чи неминучість змін - це, мабуть, найскладніше для нас в усьому процесі змін. 
Але ми всі мусимо прийняти ці зміни до того, як вони накриють нас із головою. 

🕶🔎Спробувати зняти свої окуляри - і чорні, і рожеві, і просто криві - і побачити реальність. Від неї не втечеш.

▪️Так, пенсії будуть. Так, пенсії треба платити вже - від цього залежить 10,5 мільйонів людей старшого віку. Тому ЄСВ платити таки треба. Зокрема, щоб гарантувати собі хоч якийсь пенсійний дохід у майбутньому. 

▪️Так, працювати треба буде довше. Є люди, які роблять фізично важку роботу, які працюють у шкідливих умовах, але це, переважно, не ті люди, які ниють у фейсбучику. 

▪️Так, роботодавцям доведеться розпрощатися з культом молодості й почати цінувати досвід. Зараз досвід 15 років ринок оцінює на рівні або вище за досвід 30 років. Зараз HRи досі шукають кандидатів зі стабільною траєкторією поступового зростання вгору в одному фаху. А доведеться прийняти, що люди розвивають карʼєру горизонтально, змінюють сфери і професії, і це насправді добре. 

Всім нам доведеться мінятися, міняти свої підходи, позбуватися комфортних упереджень. 

І таки вчитися критично мислити і конструктивно взаємодіяти. Бо оці рефлекторні кóпання одні одних замість слухання одні одних завдають постійних мікротравм сполучній тканині нашого суспільства. А від цього не виграє ніхто з нас.

🆕🪖Ще одна спроба – вчергове про концепцію "економічного бронювання". Цього разу таку можливість пропонують надати й ФОПам.

🗓11 червня у Верховній Раді зареєстрували законопроект №11331 «Про промислову політику та прогнозованість реального сектору економіки», яким крім іншого передбачена також і можливість «економічного бронювання» від мобілізації.

💁‍♂️ Дмитро Наталуха, голова комітету ВР з питань економічного розвитку, надав деталі та обґрунтування такої концепції.

В умовах війни економіка — це зброя.

Ми можемо боротись за власну свободи лише до тих пір, поки у нас є для цього ресурси. Це дуже проста формула, яку озвучив Президент Зеленський: «або працюєш, або воюєш».

В ці часи робота будь-якого бізнесу залежить від прогнозованості, і перше питання, яке турбує більшість виробників сьогодні - це чи зможе він зберегти для себе критичних працівників?

Тому, у законі ми заклали концепцію «економічного бронювання», яка дозволить зберегти для економіки важкозамінних спеціалістів.

❓Як працюватиме «економічне бронювання»?

▪️Кожен субʼєкт господарювання, який сплачує підвищений військовий збір у 20 000 грн на місяць за працівника — має можливість його забронювати.
▪️Сплата підвищеного збору відбувається не працівником, а самим бізнесом. Він сам визначає, хто для нього найбільш критичний і підтверджує це відповідними податками.
▪️Бронювання поширюється на кожен субʼєкт господарювання, що нівелює проблему, наприклад, з неможливістю броні для представництв міжнародних компаній чи ФОПів. Останні можуть забронюватися, якщо підтвердять реальне ведення діяльності протягом останнього року.
▪️Відсоткову межу заброньованих та процедуру визначатиме Кабмін. Механіка сплати підвищеного військового збору окреслена у повʼязаному законопроекті №11332 «щодо особливостей сплати воєнного збору за бронювання військовозобов’язаних».

Ці законопроекти — результати піврічної роботи величезної команди людей, яка невпинно 24/7 проводили консультації, моделювали різні сценарії та вели діалог, як з урядовцями, так і з бізнесом.

🔁 Незабаром ми подамо два альтернативних законопроекти, що будуть включати:
▫️модель із бронюванням за рівнем зарплати у понад 35 тис грн,
▫️також змішану модель — 35 тис грн зарплати для найманого працівника, 20 тис грн військового збору для ФОП.

❓Яка «ціна» такого бронювання для бюджету?

"За нашими розрахунками, якщо ухвалять модель бронювання без ФОПів, то бюджет може отримувати десь 200 мільярдів гривень на рік. Якщо з фізичними особами підприємцями - це десь 320 мільярдів гривень.

Залежно від того, чи буде популярним цей інструмент, чи ні, то цифри надходжень можуть зростати або падати.

Якщо бізнес укладатиме ставки бронювання у вартість своєї продукції, то всіх чекатимуть негативні наслідки здорожчення.", - зазначив Дмитро Наталуха.

❓То бути чи ні «економічному бронюванню»?

🤷‍♂️ "Економічне бронювання" у якомусь вигляді точно буде, - такої думки голова Комітету ВРУ з питань національної безпеки та оборони Олександр Завітневич.

"Тут суспільство розкололося. Щоб ми не ділили на бідних і багатих, вибачте. Але все одно якийсь баланс ми будемо шукати, тому що, ще раз повторюсь, фронту без тилу не буває, і тилу без фронту не буде. Без нашої економіки, без податків не буде, за що фінансувати фронт.", - сказав він в інтерв'ю ВВС.

❓🤔 А що ви думаєте з приводу ініціатив «економічного бронювання»?

💸📊Про платіжні системи (Wise, Revolut, Payoneer та інші) з точки зору переваг для міжнародного бізнесу.

Інформація буде корисною насамперед для тих у кого є компанія, зареєстрована за кордоном.

💁‍♂️Ділимось з Вами досвідом та напрацюваннями у цій темі від Андрія Півненко, засновника компанії Finbase.

🔙🗓 В 2023 році в агенції Finbase започаткували практику збору та аналізу інформації по платіжних системах. 

🔝Цього року цю гарну традицію продовжено🤝. 

📌Тож за цим посиланням знайдете актуалізовану таблицю порівняння платіжних платформ для юр. осіб. 

❓Що в цілому нового?

🔄 Зміни за останній рік: 
▫️Payoneer - в червні 2024 зростання в 1.5 рази комісії на транзакції (з 2% до 3%)
▫️Wise - спочатку в 2023 підняття комісії на трансфери у напрямку outside USA і в 2024 - підняття комісії для USD local transfers
▫️Revolut - додали в порівняльну таблицю, він займає зараз досить високу позицію у рейтингу
▫️Xero, Quickbooks - додали аналіз по інтеграціях з платіжними системи

❓В чому користь таблиці?

🧩Такий інструмент допоможе прийняти вірне рішення при побудові ваших грошових потоків через:

Wise 
Payoneer 
Paysera 
Paypal 
Unlimit (Cardpay) 
Stripe 
Revolut
▪️кожна платіжна система має свої плюси і мінуси, тому для бізнес-задач краще поєднувати сильні сторони, які нівелюють слабкі
▪️гарний сапорт найчастіше збільшує ціну за користування платіжною системою, але великі комісії не є гарантією наявності високоякісного саппорту
▪️бонус у вигляді нарахування % на залишок за рахунком мають не всі платіжки
▪️різні підходи до KYC та до запиту документів стосовно транзакцій
▪️% від платежу в одних, в інших - у фікс прайсі, а хтось - комбіновано
▪️крипто, гемблінг і щось інше "сіре" - ваші ризики не проходження транзакції чи закриття рахунку - кратно зростають.

ℹ️ Ще момент —> умови дуже швидко змінюються, тому актуальність комісій може через місяць вже бути не 100%🤷‍♂️, але для прийняття рішень і цього овер достатньо.

✂️💸Підвищення податків для покриття бюджетного розриву.❓Які наслідки це матиме?

Пише Юрій Гайдай 

📍За оцінками ЦЕС підвищення ставки ПДВ до 23% потенційно принесе держбюджету додаткові 93 млрд грн на рік. 

Однак це спричинить пригнічення споживчого попиту, прямий інфляційний тиск та зростання привабливості "експортних" схем з податковим кредитом.

📍Запровадження 5% ВЗ (від доходу) для платників ЄП 3 групи могло б принести державі додаткові 33 млрд грн на рік. Але лише теоретично.

На практиці ж фактичне подвоєння ставки ЄП приведе до скорочення кількості платників.
Причому не лише через вихід у тінь, а й через перехід на 2 групу або на загальну систему оподаткування в тих випадках, де ключовим фактором буде податкове навантаження, а не вартість адміністрування. 

📍Ще близько 90 млрд грн на рік може принести підвищення до 5% ВЗ для найманих працівників. 

🧮Ці доходи вкрай потрібні, але вони матимуть свою ціну для економіки.

❓Чи є альтернативи?

🤷‍♂️Обійтися без підвищення податків у цих обставинах неможливо. Утім, є кроки, поєднання яких зменшило б бюджетний розрив та потребу в підвищенні податків. 

Так, підвищення ставки ПДВ є відносно добрим інструментом наповнення бюджету. 

Чому❓Подивимось на це з огляду таких критеріїв вибору тих чи інших інструментів наповнення бюджету як: 
▫️справедливість збільшення навантаження - наприклад від "інфляційного податку" найбільше страждають малозабезпечені українці, саме тому емісія гривні та супутня їй інфляція є інструментами "останньої надії", та
▫️легкість збору податків, співвідношення затрат на адміністрування до надходжень, а з іншого боку – легкість ухилення від сплати та переходу в тінь - це аргумент проти підвищення податку на прибуток для компаній, яке штовхатиме бізнес використовувати широкий набір інструментів розмивання бази оподаткування. Встановити (не)законність таких методів та здійснити донарахування можна лише податковою перевіркою, що потребує часу та значних витрат.

📊А от непрямі податки, зокрема ПДВ, держава збирає доволі ефективно (43% надходжень до державного бюджету). 

🛒Крім того ПДВ – це податок на споживання. Зрозуміло, що малозабезпечені відчують це підвищення. Однак громадяни з низькими доходами витрачають більшу їх частку на споживання в неформальному секторі. А із зростанням доходів зростає частка "білого" споживання: заможні люди, як правило, купують більше продуктів у супермаркетах, а не на ринках, заправляються дорожчим пальним у мережах, які не ухиляються від сплати податків.

📈Отже, підвищення податків на споживання прогресивне – ефективна ставка податкового навантаження вища для заможніших домогосподарств. 

❓Що ще можна зробити з мінімальною шкодою для економіки?

▪️Нагальною є потреба в жорсткому обмеженні очевидних схем ухилення від сплати податків, перш за все – з підакцизної продукції і тіньового імпорту. За належної роботи митників, податківців та правоохоронців реально скоротити щорічні втрати бюджету на 50-60 млрд грн. Ще близько 10 млрд грн – втрати від ухилення галузі азартних ігор від сплати ПДФО та ВЗ з виграшів. 

▪️Ще по 10 млрд грн принесли б прискорення на рік плану підвищення акцизів на тютюнові вироби та скасування пільг на імпорт електромобілів (особливо на фоні ситуації в енергетиці). 

▪️Доцільно поширити ВЗ на "преміальне споживання", перш за все – на ювелірні вироби, які звільнили від пенсійного збору, а також на авто вище певної вартості та нерухомість.

▪️Виправдано зберегти 50% ставку податку на прибуток для банків. Зараз вони заробляють не завдяки підприємницькому хисту та кредитуванню економіки, а на консервації ліквідності державою.

▪️І ще, провести нарешті справжній функціональний перегляд витрат. Цілі та показники бюджетних програм мають відповідати актуальним цілям та наявним ресурсам воєнного часу. "М’яке" зниження видатків може зберегти 45-50 млрд грн.

🤏Такі кроки могли б суттєво зменшити бюджетний розрив та потребу в підвищенні податків, але на це потрібні політична воля та відповідальність.

💡📈Нові тарифи на електроенергію для населення.

Кабінет Міністрів України на засіданні 31 травня схвалив новий тариф для побутових споживачів. 

⚡️🔜 З 1 червня єдиний тариф на електроенергію для населення буде становити 4,32 грн/кВт.

🗓️Новий тариф діятиме з 1 червня 2024 року до 30 квітня 2025 року, тобто менше року.

🆕💸Крім того, протягом опалювального періоду (з 1 жовтня 2024 року по 30 квітня 2025 року) передбачено пільговий тариф для споживачів, які використовують електроопалювальні установки —> на рівні 2,64 грн/кВт год при споживанні ними в цей період до 2000 кВт/год електроенергії на місяць.

🌒«Нічний тариф» (при встановленому відповідному двозонному лічильнику) при цьому складатиме 2,16 грн за кВт*год.

✂️💸Податкова знижка за оренду житла – для кого та як це працює?

📝Спершу нагадаємо, що податкова знижка - це документально підтверджена сума витрат платника податку протягом звітного року, на яку дозволяється зменшити його загальний річний оподатковуваний дохід у вигляді заробітної плати.

💁‍♂️А якщо спростити, то це можливість повернути від держави частину сплаченого вами ПДФО за придбання певних товарів чи послуг протягом звітного року. 

❓Хто може отримати?

Фізична особа – платник податку, яка має статус внутрішньо переміщеної особи має право на податкову знижку на суми коштів, фактично сплачених нею протягом звітного року, у вигляді орендної плати за договором оренди житла (квартири, будинку). 

Зверніть увагу, що податкова знижка надається у поточному році за наслідками попереднього.

❓Що потрібно зробити?

📑Перш за все, для отримання податкової знижки необхідно подати декларацію про майновий стан і доходи. 

🖇До декларації необхідно додати:
▪️копію довідки про взяття на облік ВПО
▪️копію договору оренди житла
▪️платіжні та розрахункові документи, що підтверджують факт сплати
▪️заяву, в якій зазначені відомості щодо відсутності умов, які не дають право на отримання податкової знижки згідно з нормами законодавства.  

❓Які умови для отримання податкової знижки?

❌ВПО має підтвердити, що він/вона особисто або члени його/її сім’ї першого ступеня споріднення:  
▫️не мають у власності придатної для проживання житлової нерухомості, розташованої поза межами тимчасово окупованої території України  
▫️не отримують передбачених законодавством України бюджетних виплат для покриття витрат на проживання.  

🔖Документами, які підтверджують відсутність умов, що не дають права на отримання податкової знижки можуть бути:
▫️Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно
▫️інформація від структурних підрозділів з питань соціального захисту населення обласних чи райдержадміністрацій щодо адресної допомоги для покриття витрат на проживання.

❓Який максимальний розмір податкової знижки?

🧮 Розмір такої знижки не може перевищувати у розрахунку на календарний рік 30 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня звітного (податкового) року.  

❓В які строки подається декларація?

🗓Якщо заявляєте своє право на податкову знижку, то можете подати декларацію про майновий стан і доходи за 2023 рік – до 31.12.2024 року.

Тож майте на увазі самі та поширюйте серед тих, кому це може бути корисним🤝.

🔎🧾Скільки українців задекларували свої доходи? Наведемо трохи цікавої статистики📊.

👨‍💻Податківці підвели перші підсумки цьогорічної кампанії декларування доходів громадян.

❓Скільки декларацій подано?

🗳Станом на 01.05.2024 подано більше 172 тис. податкових декларацій про майновий стан і доходи, що на 2,2 тис. декларацій більше, ніж за аналогічний період минулого року.

❓Які доходи декларували українці?

✍️Найбільшу кількість декларацій подано платниками податків, які отримували доходи:
▪️від успадкування (отримання в дарунок) майна – 16% 
▪️інші доходи (додаткове благо, проценти банку, тощо) – 16%
▪️від надання майна в лізинг/оренду – 7%
▪️від операцій з продажу (обміну) об'єктів рухомого та/або нерухомого майна – 6%. 

ℹ️ Крім того, 27% громадян декларували доходи, які не підлягають оподаткуванню. 

❓Скільки доходу задекларовано?

💰У поданих деклараціях задекларовано річний дохід у сумі 218,5 млрд грн, що на 104,1 млрд грн, або на 91% більше ніж у минулому році. 

❓Як змінилась кількість офіційних гривневих мільйонерів?

🤑Кількість громадян, які за результатами 2023 року задекларували річний дохід у сумі понад 1 млн грн, становить 10,7 тис. осіб (+ 1,2 тис. осіб порівняно з минулим роком). 

❓Скільки податку буде сплачено?

💸Податкові зобов’язання до сплати в бюджет ПДФО визначено у сумі 4,8 млрд грн, що на 2,1 млрд грн, або на 76% більше ніж в минулому році, ВЗ – 0,9 млрд грн, що більше на 0,4 млрд грн, або на 80%. 

🔙💸Крім того, майже 53 тис. громадян задекларували право на податкову знижку, задекларована сума податку, що підлягає поверненню з бюджету, становить 293,8 млн гривень. 

❓Як податківці оцінюють такі результати?

💁Кампанія декларування доходів свідчить про підвищення рівня свідомості громадян стосовно важливості декларування своїх доходів та сплати податків до бюджету та є вагомою складовою партнерських взаємовідносин між платниками податків та державою. 

🤔На контрасті пригадали цікавий факт.

Ще наприкінці 2023 року Данило Гетманцев наводив трохи цифр🔻

«😱З початку війни 7,4 мільйонів українців (за вирахуванням пенсіонерів, дітей та осіб, що зареєстровані на окупованих територіях) за даними податкової не отримують жодної копійки доходів.

Цифра ще більше шокує коли ти розумієш, що протягом останніх 10-ти років - ця ж кількість платників, що не отримали ні копійки складає 4,7 млн осіб.

🤷Насправді розуміємо, що доходи отримують, але отримують в чорну, не сплачуючи податки…»

🌐📝Трохи підсумків щодо кампанії звітування по КІК за 2022 – 2023 роки.

❓Скільки звітів подано?

🗂️За даними ДПС —> 11 391 контролером подано 30 057 Звітів про контрольовані іноземні компанії по 14 116 КІК. 

❓Що по країнам реєстрації КІК?

🌎Основними країнами реєстрації КІК є:
🇵🇱Республіка Польща – 25%
🇬🇧Велика Британія – 13%
🇺🇸Сполучені Штати Америки – 11%
🇨🇾Республіка Кіпр – 9%
🇪🇪Естонська Республіка – 7%
▪️інші країни – 35%.

❓Що ще цікавого у податкових підсумках?

🤔 Далі ділимось цікавим від Олена Кузнечікова

💁‍♀️Серед іншого, особисто мені було цікаво дізнатись, що:

✅ 30057 Звітів про КІК - було подано загалом
✅ 29355 Звітів про КІК - було подано фіз.особами
✅ 20069 Звітів було подано за повною формою 
✅ 24259 Звітів було подано по пільговим КІКам (це 80% всіх звітів по КІК), і розподіл по типам звільнень був наступним:

📌12795 звітів – звільнення з графи 28.3.1 (критерій ліміту в 2 млн), майже 53% всіх «пільгових» КІК
📌 6980 звітів - звільнення з графи 28.1.2 (критерій ефективного податкового навантаження КІК не нижче 13%)
📌 4024 звітів - звільнення з графи 28.1.1 (критерій «активного» джерела доходів КІК)
📌221 звіт - звільнення з графи 28.2.1 (критерій «самостійності» КІК в контексті функцій, ризиків, активів)
📌132 звіти - звільнення з графи 28.2.2 (критерій substance у КІК в частині персоналу, ОФ, власного капіталу)
📌 62 звіти – звільнення з графи 28.3.2 (про публічні компанії)
📌 45 звітів - звільнення з графи 28.3.3 (благодійництво)

Отже, без статистичних здивувань, першими КІК-сміливцями виявились ті контролери, хто був впевнений, що їх КІКи звільнені від оподаткування. Й лише пʼята частина законослухняних «самостукачів» показали КІК, яким з тих чи інших підстав звільнення від оподаткування «не світило». Що втім не означало й те, що решта 20% КІК-звітів призвели до податкових донарахувань, адже в цій цифрі сидять і незвільнені, проте збиткові КІК.

💲А от цих саме податків задекларовано до сплати 1,7 мрдр грн (~45 млн дол).

🔏🗄️Про що має знати кожен ФОП – це, зокрема, про свої зобов’язання щодо строків зберігання бухгалтерських і фінансових документів.

🗓️Ще 10 лютого 2024 набув чинності наказ Мінюсту, яким були внесені зміни до «Переліку типових документів, що створюються під час діяльності державних органів та органів місцевого самоврядування, інших установ, підприємств та організацій із зазначенням строків зберігання документів».

📊Власне цей перелік і визначає строки зберігання відповідних документів.

📍Головна і найбільш вагома саме для ФОП зміна, введена цим Наказом – це вимога зберігати фінансові та податкові документи відповідно до положень ПКУ, тоді як раніше це було для ФОП добровільним.

📌Тож пам’ятайте. Строк зберігання для документів та інформації, пов'язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів, для ФОП, що встановлюється відповідно до ПКУ – становить 3 роки.

❓Як розраховується такий строк?

🧮Цим же Переліком визначено, що строки зберігання документів пов'язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів, внесків, інших обов'язкових платежів, розраховуються:

◾️з дня подання податкової чи іншої звітності, для складення якої використовуються зазначені документи та/або інформація,
◾️а в разі її неподання – з передбаченого ПКУ граничного строку подання такої звітності.

❓Про що ще важливо знати?

✂️Щодо можливості знищення документів – документи, що стосуються звітних періодів, за які більше не може бути проведено податкову перевірку і щодо яких сплинув мінімальний строк зберігання (для ФОП – 3 роки), підлягають знищенню.

⚠️Проте наразі врахуйте, що у нас були паузи у строках давності через карантин та воєнний стан.

❓А що для фізичних осіб?

💁‍♂️Якщо ви фізична особа, яка подає річну декларацію, для вас діє звичайний строк зберігання документів у 3 роки.

‼️ТУТ ВАЖЛИВО! Якщо разом з декларацією фізичної особи ви також подаєте інформацію про ваш КІК (контрольована іноземна компанія) за кордоном, зважайте, що такі документи та інформація мають зберігатися не менше 7 років.

👋 Вітаємо, шановні пані та панове!

Як змінюється податкове життя умовного українця після виїзду за кордон? Які підводні камені на нього чекають? Про що варто подбати до виїзду або одразу після? А про що - після повернення в Україну?

1️⃣ ІТ спеціаліст, що надає послуги іноземному замовнику. Має авто та квартиру в Україні, ірландські ETF в Interactive Brokers. Нова країна - Польща. Заплановано: купівля квартири в Польщі.

2️⃣ Ризиковий інвестор, дохід від крипти. Має портфель в Interactive Brokers, низку криптовалют, нерухомість (комерція, апарти, квартири) в Україні, Туреччині та ОАЕ. Нова країна - Кіпр, але хоче змінити.

Разом з нашою експерткою - Олею Мороз, на етері-симуляції: "Оподаткування 2-х умовних UA інвесторів за кордоном" ми обговоримо:
✔️ чому дата переїзду важлива і як це впливає на податки?
✔️ скільки податків отримувала Україна? Скільки продовжуватимуть платити в Україні?
✔️ скільки податків одержить нова країна?
✔️ чи варто пошукати де-інде і змінити країну ще раз?
✔️ чи варто реструктурувати активи/доходи, щоб сплачувати менше?

THIS IS A TRUE STORY.
At the request of survivors of the tax declaration campaign, the names have been changed.
Out of respect to those who failed with their taxes, the rest has been told exactly as it occurred

Тож етер пройде у цей четвер, 16.05.2024 о 19:00.
✅ Долучайтесь до учасників спільноти, щоб дізнатися більше про податкове планування для українців за кордоном!
Приєднатися до спільноти можна придбавши підписку через бота за посиланням

Нагадуємо, що про оподаткування в різних країнах говорили на іншому ефірі Ольги Мороз. Також були ефіри присвячені податкам в Португалії та Польщі.