Сьогодні День памʼяті жертв голодоморів в Україні.

День пам'яті того, що росіяни ніколи не вважали (та й зараз не вважають) нас за людей, позбавляли нас базової потреби споживати продукти, знищуючи та забираючи врожаї у сімей, ув'язнюючи та караючи просто тому що ті шукали крихти їжі...

День пам'яті того, що росіяни мовчки дивилися на страждання українців, які не хочуть їм коритися та бляха насолоджувалися цим.

день пам'яті того, що купі українців довелося пережити страшний голод, хтось загинув голодною смертю, хтось бачив, як гинули його близькі, відчайдушно шукаючи хоч якусь поживу...і ще не мало жахливіших речей.
(Навіть не хочеться думати, як почували себе ті, хто вижив, які травми лишилися в них.
Якщо не фізичні то психологічні. Це так...боляче).

Це день пам'яті того, що росіяни, вся їхні країна – гній. Всі до єдиного та за всі звірства, які вони вчинили над нами, вони заслуговують всі ті страждання, що ми відчули, проте помножені встократ.
Адже це роснява дитина чи дід заслужили не мати ані крихти хліба в роті, замість всіх цих жертв голодоморів в тій землі мають лежати їбучі росіяни.