Почитала улюблені вірші у вузькому колі, вперше під акомпанемент!?
Хіба можу з вами не поділитися?❤️
https://www.facebook.com/Esther.SedArte/posts/pfbid02f9pP6oxxr43d1jKPkSoAH23amUMSwSK1oF7SjeE7BEAz6A7c2SwfrXWMKbVFSDvBl

Facebook

Log in or sign up to view

See posts, photos and more on Facebook.

Я довго думала, чи робити це в каналі, але після цього вірша про понівечений Куп'янськ, зруйнований так само, як і Рубіжне, звідки тікала моя мама, я вирішила, що не можу не опублікувати в своєму каналі збір⬇️, зроблений саме на мамине прохання і саме на куп'янському напрямку⚔️??
Власне, найважливіше, найактуальніше наразі — це
допомога ЗСУ?❤️‍?

Друзі! Сьогодні я це зробила: придбала телеграм-преміум?

Для того, щоб повернутися до одного разу обіцяного вам формату:

супроводжувати войс із своїм читанням повним текстом поезії.

Останні рази я не могла цього робити, бо тексти були задовгі.
Тепер публікуватиму вірші будь-якої довжини!?

А коли сусід нарешті наслухається орієнтальної нашої попси, піду начищу мікрофон?✨
і озвучу вам останні читані вірші, з текстами❤️‍?

P.S. Ось Інста Максима Кривцова. Ще позавчора він читав у окопі Стуса...
https://www.instagram.com/kryk_na_terykoni

Тут мали б пролунати ще дві поезії Люби, з її любовної лірики (бо ж обіцяно було п'ять віршів), але...
жахливі новорічні обстріли України та мій досі нестабільний стан утримали мене від того, щоб продовжити читання.

*малював мене художник Еббот Франко

Друзі, у Юрія багато про війну, про проживання війни... І наступні вірші зі збірки я хотіла про неї, кляту, прочитати. Але важко, дуже, спроб дванадцять було записати вам навіть один...
Справа в тому, напевно, що коли читаєш про себе, це наче думки, наче твої власні думки, так влучно висловлені. А ось вголос... голос надає силу, як у першому біблійному рядку, пам'ятаєте?
Це як замість навушників перевести звук у колонки Маршал.
Тим більше, що я проживаю кожну одиницю сенсу, пропускаючи через себе, візуалізуючи.
І з контентом війни це перетворюється на тортури. Але я витримаю їх.
За Суботу я морально підготуюся і продовжу наступного вечора.
Прочитаю ще три зі збірки, — ті, що мені ближче до душі.

Вітаю з Днем української писемності та мови, любі поціновувачі поетичного слова?
Не можу поки сказати про себе, що готова щось начитувати (хоча вже думаю про те і вагаюся між актуальними моєму сьогоденню авторами), але хочу поділитися з вами, дорогі, чудовою ініціятивою Львівської муніципальної бібліотеки, — українські військові читають українську поезію???: https://m.facebook.com/story.php/?id=100090022341852&story_fbid=280474414963301

Facebook

Log in to Facebook

Log in to Facebook to start sharing and connecting with your friends, family and people you know.

Сьогодні в Ізраїлі оголошено військовий стан. Лихо прийшло на цю квітучу землю!
Я не можу просто фізично, через ком у горлі, читати. Мушу оговтатися.
У ізраїльскої поетеси Лєї Ґольдберґ є рядки, які вразили мене колись в саме серце:
"Можливо, знають лиш мандрівні птахи, коли висять вони між небом та землею, цю біль двох батьківщин"
О, які ж вони актуальний нині!
Друзі, прошу вас, якщо віруєте, підтримайте молитвою мій народ, його військо, як підтримуєте нашу Неню-Україну,
якщо ні — просто добрим словом згадайте Ізраїль і розказуйте усюди, прошу, де Правда і Світло. Адже Сдерот — це Буча. А терористи — терористи усюди, і діють вони усюди однаково.
Якщо бодай один рядок з прочитаного тут мною, вразив вас, надихнув чи просто відгукнувся, поставьте, будь ласка, мені серденько, бо потребую зараз підтримки неабияк. Переживати дві війни водночас дуже тяжко, серце крає!..